Базів О. Б.

Інститут міжнародних відносин,

Київський національний університет імені Т. Шевченка, Україна

ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

В ДЕРЖАВАХ АРАБСЬКОГО СХОДУ

 

Країни Близького Сходу на межі XX–XXI ст. опинилися у центрі процесів глобалізації, які породжують різноманітні тенденції, у тому числі прискорення процесів економічних трансформацій. Посилення взаємозалежності країн в умовах глобалізації спонукає їх до пошуку нових глобальних, регіональних та субрегіональних форм співпраці. Необхідність регіональної інтеграції посилюється через виникнення фінансових інституцій, державних фондів розвитку, інвестиційних компаній та інших торговельно-фінансових проектів.

Міжнародна ісламська фінансова система за період свого становлення досягла помітних успіхів. Так, за минуле десятиліття ісламський фінансовий сектор зростав приблизно на 15–20 % щорічно, навіть цей показник досягав позначки 30 %. Сучасна ісламська фінансова структура охоплює численні різноманітні за своїми функціями кредитні, регулюючі, юридичні та освітні установи по всьому світу.

Нині продовжується тенденція до стандартизації та уніфікації правил функціонування інститутів міжнародної ісламської банківської системи, що сприяло утворенню деяких міжнародних ісламських фінансових інститутів, зокрема Управління ісламськими фінансовими послугами, Організація бухгалтерського обліку та аудиту для ісламських фінансових установ, Міжнародне ісламське рейтингове агентство, Центр управління банківською ліквідністю, міжнародні ісламські фінансові ринки.

Держави Перської затоки досягли помітних результатів у модернізації економіки, зокрема фінансової сфери. Пріоритетними завданнями для влади постає диверсифікація економіки, розвиток обробної промисловості і сфери послуг, у тому числі і фінансових.

Центральний банк Бахрейна і Центральний банк Кувейта приймають активну участь в інтеграції ісламських банків у внутрішню фінансову систему. Ісламські банки в державах Перської затоки вважаються більш новаторськими у сфері розробки нових банківських продуктів у порівнянні з іншими державами Близького Сходу. Так, ісламські банки цього регіону пропонують більш привабливі послуги, що викликано необхідністю конкурувати з традиційними банками на своїх внутрішніх ринках. В якості обов’язкових органів контролю за роботою фінансового сектора функціонують шаріатські ради. Дозвіл релігійної ради банку надає договору сили.

Світовий ісламський фінансовий сектор швидко розвивається, активи, що відповідають Шаріату оцінюються в 1,4 трлн доларів і в найближчі 2–3 роки продемонструють двозначні темпи росту – згідно нового аналітичного звіту Standard & Poor's . У 2013 році динамічне зростання ісламського фінансового ринка продовжилося, незважаючи на слабке відновлення світової економіки.

У звіті під назвою «Ісламські фінанси 2014: ми очікуємо продовження двозначних темпів зростання, а також просування регулятивних норм і стандартів» спеціалісти рейтингового агентства зазначають, що наростаючу тенденцію ісламського фінансового сектора очолять Рада співпраці держав Перської затоки GCC і Азія (переважно, Малайзія).

На ісламському фінансовому ринку продовжує домінувати попит, тоді як пропозиція залишається в дефіциті, яка обумовлена обмеженістю кількості ісламських фінансових центрів і нестачею регулятивного середовища, відмічають в Standard & Poor's . Так, керівник регіонального підрозділу S&P по Східній Європі, Близькому Сходу і Африці Зейнеп Холмс зазначає, що відповідні Шаріату активи, об’єм яких оцінюється у 1,4 млрд доларів, в найближчі 2–3 роки у всьому світі продовжать зростання двозначними темпами. У 2014 році пріоритетом стануть регулятивні норми по створенню умов для ісламських фінансів і додаткових галузевих органів на державному рівні.

Основним рушійним фактором економіки цього регіону є розвиток інфраструктури. За станом на 2013 р., загальна оцінка проектів інфраструктури оцінюється близько 500 млрд дол. До 2020 року планується збільшення об’єма інвестицій в інфраструктуру до 3 трлн. дол. На першому місці постає розвиток транспортної і вантажної логістики, розвиток торгової індустрії, будівництво портів, аеропортів, транспортних хабів і важливим напрямком є розвиток сектора послуг.

Незважаючи на наявність власного значного капіталу, країни РСАДПЗ борються за приваблення іноземних інвестицій. Для покращення інвестиційного клімату реалізуються численні ініціативи: зміни в законодавстві, послаблення в оподаткуванні, боротьба з корупцією, покращення роботи судової системи, орієнтованість на європейські стандарти прозорості ведення бізнесу і захисту капіталу, підписання угод про вільну торгівлю, про інвестування, про уникнення подвійного оподаткування, розробка інвестиційних карт, заохочування проведення різноманітних заходів, скерованих на залучення іноземних інвестицій.

Ісламські фінансові інститути стають значною складовою світової економічної системи. У сучасних умовах етичні норми поведінки постають важливими у корпоративному середовищі. Ісламські банки слід називати етичними банками, а ісламську економіку етичною економікою. Ісламська економіка є комплексною фінансовою системою, що захищає права людини і забезпечує для неї достойне життя.

Таким чином, у процесі модернізації арабських держав Близького Сходу сформувалася відмінна від західної модель економіки та господарювання, у якій зберігається релігійна основа суспільного побуту. Арабське суспільство створило особливу систему цінностей, що має раціональну і прагматичну основу. В умовах глобалізації арабські держави при проведенні нових реформ будуть враховувати не тільки принцип ефективності, але й принцип стабільності, прагнучи до можливої «гармонії інтересів» в суспільстві.