К. е. н. Лізогуб Р. П., Костенко М. В., Малініна З. Є.
Донецький державний університет управління, Україна
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОПОДАТКУВАННЯ НА РІВЕНЬ ЦІНИ
Перехід до ринкових механізмів ціноутворення і запровадження принципово нової системи оподаткування, призвели до змін на ціну товарів і послуг різних видів економічної діяльності. Крім того, нерівномірний розподіл податкового навантаження між галузями економіки сприяв переважному розвитку одних видів економічної діяльності, пригнічуючи інші. Зміна тенденцій загальноекономічної динаміки в Україні зі спаду на зростання, що розпочалася на межі тисячоліть, вимагає перегляду підходів щодо податкового навантаження на економіку. В умовах економічного підйому актуальним науковим завданням є узгодження фіскальної достатності податкової системи і її впливу на формування ціни, що зумовлює структурні зрушення в економіці.
Проблеми дослідження впливу податків на розвиток економічних процесів займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені: А. М. Соколовська , В. Л. Андрущенко, І. О. Луніна, Н. П. Мацелюх [1–4] та ін.
Взаємозв’язок податків і цін обумовлений роллю цих двох економічних категорій у відтворювальному процесі. Якщо ціна відбиває вартість усіх зроблених товарів, виконаних робіт і зроблених послуг, то податок – це частина цієї вартості, один з елементів її перерозподілу. Дія податків на рівень цін проявляється в їх включенні до складу витрат на виробництво товарів (робіт і послуг), у віднесенні на фінансовий результат платника податків. Природа податкового впливу на ціни залежить від конкретного податку і визначається механізмом його розрахунку і можливістю перекладення на покупця за допомогою включення в ціну. До складу ціни включаються наступні види податків : соціальні податки, податок на додану вартість, акциз. Але податок – це не лише елемент ціни. Взаємодія податків і цін проявляється в тому, що ціна товарів (робіт, послуг) є основою при визначенні податкової бази [4].
Фіскальний вплив податків на загальний рівень цін пов’язаний з їх високою часткою у надходженнях Державного бюджету та мінливістю ставок, що відбиваються на інфляційних процесах, ціні продукції, знижуючи її конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішніх ринках. Серед основних податків в Україні, що роблять найбільший вплив на структуру і рівень цін, є ПДВ, акцизний податок та мито.
Податок на додану вартість чинить найбільш агрегований вплив на рівень цін та є одним із найголовніших джерел формування фінансової бази Державного бюджету. За даними Рахункової палати України надходження з ПДВ до бюджету у 2012 році становили 138,8 млрд грн ( 4 1,1 %). У валовому доході підприємств частка ПДВ зазвичай займає близько 8–16 %, що пояснюється наявністю пільг з оподаткування та нетотожністю понять «валовий дохід» та «додана вартість». Незважаючи на переваги ПДВ (розподіл податкового тиску між учасниками виробничого процесу, залежність від реального внеску виробника в остаточну вартість товару, специфічність бази оподаткування), даний податок чинить прямий вплив на рівень цін, а тому ступінь зростання ціни залежить від ставки податку [5]. Паралельно з цим зниження ставки податку не означає зворотного впливу на цінову складову товару. Тому зниження ставки ПДВ у 2013 році до 17 % призведе до скорочення витрат підприємства та зростання прибутку, але не до пониження цін. Перевагою даної ситуації є зниження податкового навантаження на суб’єктів господарювання, та, відповідно, посилення їх інвестиційних можливостей. Паралельне введення податку з обороту, яке пропонується деякими експертами, буде чинити підвищувальну дію на характер цін. Адже базою оподаткування тут виступає роздрібна ціна товару і відповідно ступінь подорожчання товару прямо пропорційно залежить від ставки податку. Також вченими було виявлено посилення регресивного характеру ПДВ, який в умовах штучно заниженого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (НМДГ) виступає як податок на найбідніші верстви населення та не виконує властиву цьому податку функцію стимулювання заощаджень.
Аналогічним за своєю дією є акцизний податок, специфікою якого є його відношення до окремих категорій товарів (в основному високоприбуткові вироби). Цей податок займає невелику частину у валовому доході підприємств. Відповідно до Висновку Рахункової палати про виконання Державного бюджету України надходження з акцизного податку до ДБУ склали 27,4 млрд гривень (7,92 %).
Акцизний податок має дестимулюючий характер – подорожчання продукції не першочергової необхідності (алкогольна, тютюнова продукція) сприяє скороченню її споживання. Але фіскальна направленість акцизу відображається у введенні до бази оподаткування додатково товарів з низькою ціновою еластичністю та виробів елітного попиту, окрім вищезазначених. Адвалерні ставки податку дають змогу збільшити суму надходжень до бюджету за наявності інфляційних процесів, специфічні – чинять кумулятивний вплив на інфляцію (зростання роздрібних цін у зв’язку з незмінністю ставок навіть при підвищенні цін на товар відіграють роль акселератора інфляції) [5].
Рівень внутрішніх цін може залежати також від мита, що накладається на товари зовнішньо торговельного обігу. У 2012 році мито займало 3,76 % доходів бюджету (13,0 млрд грн ). Застосування мита є доцільним за наявності цінової конкуренції для національних виробників у випадку слабкості національної валюти та її здатності до девальвації. При раціональному застосуванні мито дає змогу регулювати транскордонні потоки, ефективно впливати на внутрішню цінову політику країни.
Універсальність цих податків та розширення їх бази оподаткування стримує інвестиційний та споживчий попит у зв’язку з ростом цін. Але така тенденція залежить від зміни податкових ставок та еластичності ринкового попиту. На цінову складову найбільший вплив чинить ПДВ, який є універсальним щодо категорій товарів, а тому зміна його ставок відображається на обсягах виробництва, споживання та відповідно цінах оподатковуваних товарів. Макроекономічна цінова ситуація може змінюватися під впливом акцизного податку та мита, які застосовуються до структуроутворюючих видів продукції і, таким чином, при підвищенні ставок даних непрямих податків, розповсюджують інфляційні процеси на всю економіку. Універсальність непрямих податків та розширення їх бази оподаткування стримує інвестиційний та споживчий попит у зв’язку з ростом цін. Зниження ставок оподаткування повинне забезпечити більше переваг для галузей і видів економічної діяльності, ціни на продукцію яких, залежать від податкового навантаження при діючій системі оподаткування. Це забезпечить фіскальну достатність податкової системи у майбутньому. Зниження ставок ПДВ, акцизного податку та мита приведе до різноманітних результатів і по-різному вплине на ефективність окремих видів економічної діяльності. Тому податкові реформи необхідно проводити, виходячи з принципу рівномірного розподілу потенційних переваг від зниження ставок податків між базовими і оброблювальними галузями, сільським господарством і сферою послуг.
1. Соколовська А. М. Основи теорії податків: навч . посіб . / А. М. Соколовська . – К.: Кондор, 2010. – С. 7–28.
2. Андрущенко В. Л. Податкові системи зарубіжних країн: навч . посіб ./ В. Л. Андрущенко, О. Д. Данілов . – К.: Комп’ютер прес, 2004. – С. 115–200.
3. Луніна І. О. Податкова політика України у контексті створення умов для економічного зростання / І. О. Луніна // Економіка України. – 2000. – № 9. – С. 37–47.
4. Мацелюх Н. П. Оцінка впливу оподаткування на процеси ціноутворення (теоретичний аспект) / Н. П. Мацелюх // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 2001. – № 4. – С. 347–350.
5. Макаренко М. І. Бюджетно-монетарне регулювання цін у перехідній економіці України / М. І. Макаренко. – К.: Знання України, 2002. – С. 278–300.