Романюк Н. М.

ДВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, Україна

ВИЗНАЧЕННЯ СИЛЬНИХ ТА СЛАБКИХ СТОРІН

ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ

 

Основними задачами, що в сучасних умовах господарювання постають перед гірничо-збагачувальними комбінатами, є подолання наслідків кризи в металургійній галузі, забезпечення ефективності функціонування та подальшого розвитку комбінатів, створення та підтримка іміджу фінансово-стійкого і конкурентоспроможного виробника залізорудної сировини, розширення існуючих та завоювання нових ринків збуту тощо. Проте існує ряд факторів, що сприяють чи струмують розвиток комбінатів. Зазначені фактори впливають на результати господарювання з певною ймовірністю та мають різні напрям і вагу у загальній зміні запланованих результатів. Наприклад, у разі позитивного впливу факторів результати функціонування ГЗК покращуються, негативного – погіршуються, що стримує розвиток підприємств, а нейтральний вплив не призводить до жодних результатів. Крім того, зазначені напрями впливу можуть змінюватись протягом часу. Оцінити вплив всіх факторів середовища функціонування неможливо, оскільки цей процес є трудомістким та потребує додаткових витрат. Проте, для досягнення встановлених показників розвитку підприємства, важливо визначити найбільш вагомі фактори, оцінити ймовірність і напрям їх впливу і, у разі необхідності та за умови наявних ресурсів, зменшити негативний й посилити позитивний вплив.

Для визначення факторів, що впливають на розвиток гірничо-збагачувальних комбінатів, встановлення їх сильних та слабких сторін обраний метод експертних оцінок. В якості експертів обрані працівники гірничо-збагачувальних комбінатів (64 %) та вищих навчальних закладів (36 %). Вік 47,73 % кількості респондентів знаходиться у межах від 30 до 50 років, 34,09 % – понад 50 років. Близько 80 % від усіх респондентів мають повну вищу освіту, крім того, у 70,45 % їх кількості напрям набутої освіти відповідає посаді, яку вони займають.

На думку респондентів, більш за все на подальший розвиток гірничо-збагачувальних комбінатів впливають собівартість та конкурентоспроможність продукції, фінансова стійкість, платоспроможність та частий прибуток, що отримує підприємство. Ступінь впливу зазначених факторів змінюється від 8,64 до 8,12 балів за десятибальною шкалою. Найменше на розвиток комбінату впливають сезонність збуту продукції та загроза екологічного впливу (оцінки на рівні 3,96 та 5,92).

Більшість респондентів відзначили наступні сильні сторони комбінатів: досвід роботи із підприємствами на світових ринках – 73,1 % усіх відповідей; можливість збільшення виробничих потужностей та конкурентоспроможність продукції на ринку – 69,2 %; програма соціальних гарантій та наявність системи професійного навчання і підвищення кваліфікації – 65,4 %; висока якість продукції – 65,4 %.

Порівнюючи відповіді стосовно сильних та слабких сторін гірничо-збагачувальних комбінатів, слід зазначити, що більшість експертів визначають не тільки можливість ефективного функціонування комбінатів, але й їх подальший розвиток, що обумовлений значним виробничим потенціалом, кваліфікацією персоналу, якістю продукції та стабільно високим попитом на неї. Проте, результати експертизи свідчать, що, незважаючи на переважну більшість сильних сторін, розвиток комбінатів стримують високий рівень зносу технологічного обладнання, повільне впровадження новітніх технічних засобів та освоєння проектних потужностей, низький інноваційний потенціал (рис. 1).

Рис. 1. Слабкі сторони гірничо-збагачувальних комбінатів, що визначають загрози їх подальшого розвитку:

1 – неефективне використання активів комбінату; 2 – відсутність чи недосконала система мотивації персоналу; 3 – нестача власних фінансових ресурсів; 4 – відсутність системи підвищення кваліфікації працівників; 5 – недостатня кваліфікація персоналу; 6 – суттєвий вплив тарифів на перевезення та вартості енергоресурсів на собівартість продукції комбінату; 7 – якість та конкурентоспроможність продукції; 8 – жорсткі умови конкуренції на ринку залізорудної продукції; 9 – довгостроковий оборот дебіторської заборгованості; 10 – високі витрати на виробництво; 11 – слабка маркетингова політика, і, як наслідок, неритмічність   і непередбачуваність отримання замовлень; 12 – повільне впровадження інноваційних технологій та освоєння проектних потужностей; 13 – високий знос обладнання

 

З метою визначення найбільш вагомих сильних і слабих сторін комбінату експертам було запропоновано проранжувати їх в порядку значущості впливу на результати діяльності. Встановлено, що найбільш суттєвими сильними сторонами гірничо-збагачувальних комбінатів є можливість збільшення виробничих потужностей, конкурентоспроможність продукції та її якість. Найбільш суттєвими, на думку експертів, слабкими сторонами гірничо-збагачувальних комбінатів є високий знос обладнання, повільне впровадження інноваційних технологій, освоєння проектних потужностей та високі витрати на виробництво, що обумовлює необхідність розробки та впровадження певних заходів, спрямованих на ліквідацію зазначених слабких сторін. Погодженість думок експертів стосовно ранжування сильних та слабких сторін гірничо-збагачувальних комбінатів оцінена за допомогою коефіцієнта конкордації Кендела . Розрахований коефіцієнт за даними ранжування експертами сильних сторін комбінатів складає 0,88, слабких – 0,74, отже, погодженість думок респондентів є високою.