Малярова С. В.

ОКВНЗ Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

Інноваційна політика інвестиційної діяльності, сучасний аспект

 

В умовах міжнародної інтеграції та посилення міжнародної конкуренції, забезпечення конкурентоспроможності економіки країни, галузей та регіонів можливе лише на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності. Діяльність з використання науково-інноваційних розробок є на сьогодні каталізатором економічного розвитку господарства країни. Результатом впровадження інновацій є якісне зростання, підвищення ефективності виробництва і конкурентоспроможної продукції, оскільки саме останнє може забезпечити стабільні та високі темпи соціально-економічного розвитку.

Неефективність зусиль державних органів влади стосовно заходів з покращення ведення підприємницької діяльності, впровадження її фінансово-кредитної та експортної підтримки, стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів, відсутність системності та послідовності у боротьбі з кризовими явищами призвели до поглиблення тенденцій погіршення підприємницького середовища. При цьому в найбільш важкому становищі опинились малі підприємства, особливо ті, що здійснюють інвестиції в інновації.

Найважливішим завданням сучасної інноваційної політики є активізація інвестиційно-інноваційної діяльності та створення цілісної системи її фінансового забезпечення, яка має ґрунтуватися на широкомасштабному залученні та максимально ефективному використанні фінансових ресурсів із різноманітними джерелами походження.

Для безперервного просування результатів інноваційної діяльності на ринок необхідно сформувати адекватну інноваційно-інвестиційну політику підприємства. Інноваційно-інвестиційна політика – це своєрідна програма, що встановлює черговість впровадження інновацій у залежності від наявних ресурсів (інвестицій) і поставлених завдань. Метою інноваційно-інвестиційної політики є забезпечення погодженості якісних і кількісних зв’язків усіх елементів інноваційно-інвестиційної діяльності.

Механізм розробки інноваційно-інвестиційної політики містить у собі ряд послідовних етапів. Серед них головні:

-       дослідження попиту на продукцію підприємства, визначення місткості ринку і перспектив його розвитку;

-       дослідження ринків необхідних ресурсів;

-       планування й організація інноваційної діяльності;

-       кадрове забезпечення інноваційної діяльності;

-       комплексний аналіз ефективності впровадження нововведень і пов’язаних з ними ризиків.

Основна мета формування інноваційно-інвестиційної політики – об’єднання всіх учасників проекту на виконання комплексу робіт для досягнення кінцевого результату.

Щоб досягти цілей інноваційно-інвестиційної політики підприємства, необхідно врахувати реальні й потенційні можливості в цьому напрямку і формувати інноваційну стратегію, орієнтовану на них. Інноваційна стратегія підприємства визначає, на яку товарно-ринкову комбінацію необхідно орієнтувати інноваційні дії підприємства.

Найбільш важлива характеристика сутності інноваційної привабливості полягає в тому, що розвиток іде за своїми власними закономірностями, які виражаються у певному розподілі ресурсів, умов і видів діяльності та їх інтеграції в науково-виробничому процесі, в межах якого забезпечується створення наукових знань, матеріалізація їх у певні нововведення, для реалізації і використання їх під час виробництва конкретного виду продукції.

Основними джерелами формування інновацій в Україні є Державний бюджет, кошти місцевих бюджетів, власні кошти підприємств і організацій, інвестиційні вкладення іноземних інвесторів та інвестиційних фондів, кредити банків, гранти, венчурне фінансування. У 2012 році капітальні інвестиції в Україні склали 36 млрд 415 млн грн. Якщо в 2011 році було залучено близько 1,3 млрд грн., то в 2012 році – 2,2 млрд грн. Значний приріст інвестицій, і на 90 % – це кошти населення. Планується, що на 2013 рік збільшення інвестицій складе близько 18 %.

Аналіз інвестиційної привабливості регіонів виявив, що найбільш привабливими для інвесторів є Дніпропетровська область, Запоріжжя, Полтавщина та м. Київ. У 2012 році найбільш привабливими для інвесторів залишатиметься уже традиційно АПК та альтернативна енергетика. Зокрема, в розбудову інфраструктури для зберігання сільськогосподарської продукції було вкладено 17,5 млн грн.

Проблеми, що підштовхують фірми до пошуку, розроблення і впровадження інновацій, спричинені неперервним розвитком науки і техніки, появою нових знань, які формують нові потреби і пропонують кращий спосіб їх задоволення. Усвідомлення того, що відсутність належної уваги до інноваційної діяльності гальмуватиме розвиток фірми, призведе до технологічного відставання, ослабить її ринкові позиції, є постійним стимулом для вищого керівництва.

Питання залучення інвестиційних ресурсів є важливим на будь – якому етапі функціонування підприємства: починаючи із етапу створення та закінчуючи його ліквідацією. Підприємство, яке використовує залучені інвестиційні ресурси, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, проте в більшій мірі утворює фінансовий ризик і загрозу банкрутства, які зростають при зростанні питомої ваги залучених засобів в загальній сумі капіталу, що використовується. Для отримання залучених інвестиційних ресурсів підприємство повинно відповідати ряду характеристик, тобто бути інвестиційно привабливим.

Інвестування інноваційних процесів є ризикованим, але підприємці погоджуються на ризик, очікуючи в разі успіху додаткових прибутків. Причому простежується залежність – чим на більший успіх розраховує підприємець у майбутньому, тим на більші витрати він повинен погодитися тепер, при виборі інновації. Але проблема вибору об’єкта для інвестування не обмежується лише граничною сумою фінансових коштів.

Для стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах, що склалися, пропонується використовувати такі інструменти управління ризиком, як:

-       організаційні та економічні методи зниження інноваційно-інвестиційних ризиків;

-       застосування методів сценарного планування та критеріїв ефективності інноваційних проектів;

-       усвідомлення властивості дуалізму ризику;

-       максимальне задіяння переваг державної підтримки.

Нормальне функціонування економіки України неможливо уявити без потужних інвестицій та широкого впровадження інновацій у діяльність підприємств всіх форм власності та розмірів.

Основою підвищення економічної ефективності діяльності підприємств є інтенсифікація виробництва на інноваційній основі, яка не може відбуватися без залучення кредитів та інвестицій. При цьому керівники підприємств стикаються з різними видами ризиків і формами їх прояву. Запорукою і основою стабільного становища підприємства є фінансова стійкість, тобто таке фінансове становище, коли забезпечується розвиток підприємства на основі власного прибутку і зростання капіталу при збереженні його платоспроможності в умовах допустимого рівня фінансового ризику.