К. е. н. Андрєєва Г. І.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», м. Суми

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Створення і ефективне функціонування підприємств будь-якої форми власності неможливе без формування достатнього обсягу власного капіталу. Власний капітал утворюється за рахунок особистої участі власників у його формуванні. При цьому, створюючи капітал підприємства, власник частково втрачає прямий зв’язок з капіталом, який фактично стає власним капіталом підприємства, а не власника. Власний капітал, зазвичай, вкладають у довготермінові майнові цінності, а тому його капіталізація досить висока, іноді наближаючись до 100 %.

Сьогодні особливо гостро постає проблема раціональної організації не тільки бухгалтерського обліку власного капіталу, але і його аналізу. Адже, саме від того, як буде організований аналіз власного капіталу залежать його результати і, на їх підставі, ефективність управлінських рішень що приймаються. У процесі аналізу власного капіталу вирішують наступні завдання: здійснюють загальну оцінку складу і структури власного капіталу підприємства; аналізують ефективність використання власного капіталу; аналізують оборотність капіталу; здійснюють аналіз прибутковості власного капіталу; аналізують кредиторську заборгованість підприємства.

Традиційно, в процесі аналізу капіталу підприємства, в першу чергу, досліджують зміни в його структурі, складі та дають їм об’єктивну оцінку з позиції інвесторів та підприємства. Так, установи банків та інших інвесторів цікавить переважно частка власного капіталу у загальному його розмірі . При внутрішньому ж аналізі більше уваги приділяють вивченню динаміки і структури власного капіталу та позикового капіталу, виявляють причини змін окремих складових частин власного та позикового капіталу та дають оцінку цим змінам. Особливу увагу звертають на рух джерел залучених коштів, які поділяють на довгострокові кредити та позики, кредиторську заборгованість, поточні зобов’язання за розрахунками. В ході аналізу виділяють тенденції змін обсягів та частки кредитів банку та позик, які не погашені у строк. Збільшення їх абсолютної суми та питомої ваги свідчить про наявність на підприємстві значних фінансових ускладнень. Проводять також порівняння структури активів та пасивів балансу, оцінку факторів, які впливають на співвідношення власного та позикового капіталу, а отже і на фінансову стійкість підприємства.

Широкого розповсюдження останнім часом набуло використання шахового балансу, основною метою якого є оцінка складу джерел фінансування майна підприємства. Ідея його побудови належить відомим аналітикам минулого століття,зокрема, О. Р. Кміцикевичу та Л. О. Фальковичу та набула свого розвитку у працях сучасних теоретиків. Шаховий баланс – система показників, які характеризують різні процеси, пов’язані балансовим зв’язком. Шаховий баланс складають у вигляді шахової балансової таблиці. Його використовують для відображення властивостей об’єктів, де має місце баланс надходження й розподілу матеріальних цінностей, вартості, кількості інформації з лінійними характеристиками залежності між ними. При цьому, баланс підприємства подається як матриця, рядки якої – це статті активу балансу, а графи – статті пасиву.

Зауважимо, що при заповненні шахового балансу доцільно дотримуватись наступної послідовності: по-перше, вибрати розмір матриці. Він може відповідати кількості статей активу і пасиву балансу, або обмеженою кількістю статей аналітичного агрегованого балансу; по-друге, з аповнити підсумкові рядки та графи відповідно до вихідного балансу; по-третє, послідовно вибирати джерела фінансування майна підприємства, починаючи з першого рядка активу балансу; по-четверте, перевірити правильність підрахунку балансових підсумків за рядками та графами.

Джерела фінансування доцільно обирати у послідовності, яка наведена у табл. 1 в межах залишку коштів. Якщо постає потреба залучення для покриття певного виду активу, інших джерел (які не ввійшли до наведеного переліку), то це свідчить про неефективне використання капіталу або іммобілізацію коштів.

 

Таблиця 1. Послідовність вибору джерел фінансування майна підприємства

Статті активу	Статті пасиву
Необоротні активи	Статутний капітал
	Прибуток
	Довгострокові зобов’язання
Запаси	Залишок статутного капіталу
	Залишок прибутку
	Залишок довгострокових зобов’язань
	Короткострокові кредити та позики
	Кредиторська заборгованість
Дебіторська заборгова­ність	Залишок кредиторської заборгованості
	Залишок короткострокових кредитів та позик
Поточні фінансові інвестиції	Залишок прибутку
	Залишок кредиторської заборгованості
Грошові кошти та їх еквіваленти	Залишок прибутку
	Довгострокові та короткострокові кредити та позики
	Залишок кредиторської заборгованості

 

Шаховий баланс може застосовуватися в різних ланках економіки для економічного аналізу планових і статистичних розрахунків, уніфікації документів тощо.

Взагалі, на нашу думку, економічний аналіз із застосуванням шахового балансу дає нові можливості для виявлення не тільки логічної структури виробництва й економічних процесів, що відбуваються у фінансово-господарської діяльності підприємства, але й розрахунку взаємного впливу факторів на зміну власного капіталу підприємства зокрема.

Шаховий баланс забезпечує складні взаємозв’язки, в яких відображаються водночас технологічні, організаційно-виробничі, економічні аспекти діяльності суб’єктів господарювання. На підставі шахового балансу може здійснюватися інтеграція існуючих матеріальних і фінансових балансів у єдину систему матеріально-фінансових балансів, які дають змогу аналізувати матеріально-речові та фінансові пропорції процесів господарської діяльності підприємства.