Чепурко К. О.

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Україна

ПОРУШЕННЯ НОРМАТИВНИХ ЗАСАД УЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКА В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ГАЗЕТАХ

 

У мовній практиці сучасних українських друкованих засобів масової інформації спостерігаються різноманітні відступи від нормативних засад української морфології – у словозміні та у віднесеності слів різних частин мови до інших, ніж це прийнято в літературній мові, граматичних категорій. Такі відхилення можуть бути зумовлені різними чинниками: недостатнім засвоєнням норм літературної мови й, зокрема, правил українського правопису, особливо нововведень чинного УП-93, орієнтуванням на нормативні засади мовної практики 20-х років ХХ ст. та західної української діаспори, а також, очевидно, звичайною неуважністю внаслідок ослаблення контролю за мовною якістю матеріалів ЗМІ. Крім того, випадки такого роду трапляються при відтворенні особливостей живого мовлення людей, які недостатньо володіють нормами української літературної мови, – у прямій мові, а також у тих матеріалах, у яких відчувається поспішний і неуважний переклад з російської мови, зокрема, в мові вміщуваних рекламних текстів, оголошень. Дослідження мови сучасних ЗМІ становить неабиякий науковий інтерес, є актуальним не тільки для вивчення особливостей мови української преси, а й для глибшого усвідомлення складних явищ і проблемних моментів у загальних межах української літературної мови на сучасному етапі її розвитку. Об’єктом нашого дослідження є різноманітні відступи від нормативних засад уживання прикметника у мові низки українськомовних газет кінця ХХ – початку ХХІ ст. – як загальноукраїнських, так і кількох регіональних (їх перелік подано наприкінці статті), а метою – виявлення найчастотніших, найхарактерніших випадків таких відступів.

Так, у межах лексико-граматичного розряду прикметників випадки відхилень від нормативної морфології виявляються передусім у таких явищах.

По-перше, це віднесення деяких прикметників із суфіксом - н - не до твердої, як у сучасній літературній мові [див., наприклад: 6, с. 223; УП-93, с. 27], а до м’якої групи відмінювання, наприклад: А для газети «День» динамічний та ефективний зворотній зв'язок із читачем завжди був одним із пріоритетів (День, 14.12.2012, с. 2); ланки потужньої розгалуженої та налагодженої системи; Треба шануватися й зберігати гідність у власній… охайній і як слід припасованій до тіла народнього свитині (Сл., 1995, ч. 1, с. 3); Це не є природній консерватизм (Сл., 1995, ч. 4, с. 7), з відповідними природніми пріоритетами (ЛУ, 44.07.2002, с. 1); Телефонують самітньому чоловікові (ЛУ, 11.11.1999, с. 3) (нормативним є самітний , хоча самотній і самотний [УОС-09, с. 783]). Належність таких прикметників до м’якої групи відмінювання характеризує систему норм УП-28, хоча й непослідовно виявляється в ній [див.: УП-28, с. 46], але відмінювання їх за м’якою групою є й ознакою спонтанного живого мовлення [див., зокрема: 7, с. 187–188], і наявність їх у такій формі і в тих газетах, які загалом намагаються дотримуватися норм літературної мови (див., наприклад, вище у газетах «День», «Літературна Україна»), може бути, таким чином, суто випадковою. Але, як відомо, висловлюються й пропозиції нормативно узаконити ці форми, а також такі форми, як трикутній, безпутній, безпросвітній і под., у м’якій групі відмінювання замість трикутний і под. [1, с. 209; 4, с. 29].

По-друге, це відхилення в системі форм ступенів порівняння (під впливом передусім відповідних форм російської мови). Так, форми вищого ступеня порівняння можуть уживати у значенні найвищого ступеня, наприклад: На початку століття Пруста відзначено вищою літературною премією Франції – Гонкурівською (УС, 24.02.2000, с. 15) – замість найвищою . Особливо це стосується форми кращий , наприклад: В кращих європейських салонах поширилися розмови про невідому українську панночку … (ВК, 17.05.1996, с. 16), Як виявилося, кращий фотограф нашої країни працює головним спеціалістом по зв’язках з громадськістю… в Адміністрації Президента (ВЗ, 20.08.2001, с. 2), … від цього газу пес відійшов у кращий зі світів (Е, 20.07.2000, с. 7). Хоча в деяких граматиках ще радянського часу таке граматичне переосмислення форм вищого ступеня допускалося [див., наприклад: 6, с. 162], академічні нормативні словники цього не подавали [див.: СУМ, т. 4, с. 330; РУС , т. 1, с. 638].

Якщо в російській мові форма середнього роду прикметника у значенні вищого ступеня порівняння стосується не тільки прикметника, а й прислівника, то в українській мові – тільки прикметника [див., наприклад: 5, с. 314–342], однак у газетах є випадки її вживання і в значенні прислівника: А для нас російський газ – дорожче (ГУ, 5.08.1998, с. 1); Та якщо порахувати детальніше, контрактна армія і дешевше , і ефективніше (ГПУ, 2.07.2013, с. 11).

Не завжди при формах вищого ступеня порівняння вживаються прийменники від або за [див. також: 3, с. 29], наприклад: Дорожче золота (ЛУ, 28.12.2000, с. 7); – Знаю, що він трохи старший мене , а на скільки, самі рахуйте (ГПУ, 12.02.2013, с. 20); Турбодизель тихіший звичайного дизеля (ГПУ, 13.09.2013, с. 11).

Трапляються також окремі випадки вживання форми нульового ступеня порівняння замість форми вищого ступеня: Тож у сучасному підручнику якомога нейтрально має бути сформульовано суть того чи іншого історичного явища (УК, 21.06.2013, с. 10).

Аналітичні форми найвищого ступеня порівняння можуть утворювати за допомогою займенника самий – на основі як звичайного (нульового), так і вищого ступеня: Самий точний тонометр (ГПУ, 14.06.2013, с. 30: з рекламних матеріалів); Самими актуальнішими на сьогоднішній час є питання очищення організму … (ГПУ, 22.02.2013, с. 31 – з рекламного тексту).

По-третє, якщо брати не тільки власне морфологію, а й словотвір, то непоодинокими є випадки ненормативного творення присвійних прикметників, наприклад: … урочиста меса з приводу Різдва Христова (День, 26.12.2000, с. 3) – замість Христового [СУМ, т. 11, с. 148]; … Павєл Аксельрод , якому належить дещо химерне… визначення Драгоманової політичної орієнтації (УМ, 6.03.2013, с. 13) – від прізвища Драгоманов ; Кобзаревий ювілей (УМ, 13.03.2012, с. 3) – замість Кобзарів [див. про такого роду помилки: 2, с. 89]; із суфіксом - ін замість - ин [див.: УП-93, с. 27]: Льоніних віршів – від Льоня (Сл., 1993, ч. 5, с. 3); оглянути Аніну виставку – від Аня (УМ, 21.02.1997, с. 12); Настіна мамка (ГПУ, 24.09.2013, с. 11).

Отже, аналіз відступів від нормативних засад української літературної мови в мовній практиці сучасних українських газет засвідчує наявність більш чи менш частотних відхилень при уживанні прикметників.

 

Словники. Довідники. Правописи

РУС – Російсько-український словник: в 3-х т. / ред. кол .: І. К. Білодід (голова) та ін. – К.: Наукова думка, 1968.

СУМ – Словник української мови: в 11 т. / ред. кол .: І. К. Білодід (голова) та ін. – К.: Наукова думка, 1970–1980.

УОС-09 – Український орфографічний словник / за ред. В. Г. Скляренка. – К.: Довіра, 2009. – 1011 с.

УП-28 – Український правопис. – Х.: Держ . вид-во України, 1928. – 97 с.

УП-93 – Український правопис. – 4-е вид., випр. і доп . – К.: Наукова думка, 1993. – 240 с.

 

Назви джерел

ВЗ      – Високий Замок (м. Львів) ВК     – Вечірній Київ ГПУ – Газета по-українськи ГУ     – Голос України День Е         – Експрес (м. Львів)

ЛУ   – Літературна Україна Сл.   – Слово УК   – Урядовий кур’єр УМ   – Україна молода УС    – Українське слово

 

Список використаних джерел:

1.              Караванський С . Пошук українського слова, або Боротьба за національне «Я» / С. Караванський. – К.: Академія, 2001. – 240 с.

2.              Культура мови на щодень / за ред. С. Я. Єрмоленко. – К., 1997. – Вип. 1. – 138 с.

3.              Пономарив А. Д. Проблемы нормативности украинского языка в средствах массовой информации : дисс . … докт . филол . наук в форме научного доклада : спец. 10.02.02 « Языки народов СССР ( Украинский язик)» / А. Д. Пономарив . – К., 1991. – 56 с.

4.              Рибалко К. Коло має бути розірвано… / К. Рибалко, О. Рибалко // Дивослово . – 2001. – № 4. – С. 27–33.

5.              Сопоставительная грамматика русского и украинского языков / отв . ред. Н. Г. Озерова. – К.: Наукова думка, 2003. – 534 с.

6.              Сучасна українська літературна мова: морфологія / Зза заг . ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1969. – 584 с.

7.              Товстенко В. Р. Просторіччя в українській мові як структурно-функціональне явище / В. Р. Товстенко . – К., 2003. – 278 с.