ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ ЛЕКСИКИ
«НАЗВИ ГРАВЦІВ ФУТБОЛЬНИХ КОМАНД »
В УКРАЇНСЬКОМУ СПОРТИВНОМУ ДИСКУРСІ
У ХХІ столітті спорт справедливо вважають вагомим соціокультурним феноменом, що перебуває в центрі уваги фахівців різних наукових напрямів. Важливе місце посідають лінгвістичні дослідження, присвячені особливостям мови різних видів спорту (праці таких науковців, як Л. Бардіна, О. Боровська, Є. Вокальчук, С. Вокальчук, Л. Карпець, А. Кочур, Л. Назаренко, М. Паночко, І. Янків та ін.). У фокус досліджень мовознавців здебільшого потрапляє спортивна термінологія. Сучасні лексикографічні джерела лише у невеликому обсязі фіксують спортивний жаргон і спортивну фразеологію, а тематичну групу лексики на позначення гравців різних футбольних команд через специфічні риси цього угруповання не введено в кодифікаційні праці. З огляду на те, що в сучасному футбольному дискурсі це найбільш мобільна тематична група, вважаємо її дослідження актуальним.
Мета нашої розвідки – проаналізувати функціонування тематичної групи лексики «Назви гравців футбольних команд » в українському спортивному дискурсі. Матеріалом для дослідження слугували телепрограми на футбольну тематику на національному телебаченні (на каналах «УТ-1 » , «Інтер » , «Новий канал » , « ICTV » , «1+1 » , «5 канал » ), а також трансляція футбольних матчів.
В останні роки у сфері футбольної комунікації – найбільш актуального складника спортивного дискурсу – відбуваються різні семантико-стилістичні процеси. Це свідчить про те, що футбольна лексика є динамічним сегментом сучасної української мови і потребує багатоаспектного вивчення. Ігрова ситуація у футболі, за твердженням І. Недайнової, складається з типових компонентів: ПРАВИЛА, ГРАВЦІ, ГЛЯДАЧІ, СУДДІ [2]. Такі компоненти формують номінативний простір, що репрезентує домінантні ознаки реалій.
Риси ігрової діяльності відображати традиційні назви гравців ( воротар, захисник, напівзахисник, форвард та ін.). Окрім них, у футбольній комунікації, зокрема у коментуванні футбольних матчів, функціонує розгалужена номенклатура – велика група назв гравців за належністю до певної футбольної команди. У дослідженні під номенклатурою розуміємо сукупність назв (номенів) об’єктів футболу як окремої галузі спорту. Ґрунтуємося на основних ознаках номенів, виділених З. Комаровою, як-от: 1) узгодження із поняттями через термін; 2) належність до власних назв або проміжна позиція між термінами та власними назвами; 3) належність до найпростішої системи, яка представляє перелік однорідних понять чи предметів, що знаходяться на одному рівні абстракції; 4) функціонування як нижчої ланки спеціальної лексики, оскільки зрозуміти їх без зіставлення з іншими термінологічними одиницями неможливо [1, с. 9].
За нашими спостереженнями, номени гравців зарубіжних футбольних клубів (ФК) сформувалися на основі метафоричного перенесення за типовими лексико-семантичними моделями: 1) «назва гравців ← колір спортивної форми ФК » ; 2) «назва гравців ← герб ФК » ; 3) «назва гравців ← характерні ознаки місця розташування ФК » . Розглянемо найбільш частотні у футбольній комунікації номени гравців за виокремленими моделями.
Модель «Назва гравців ← колір спортивної форми ФК » репрезентують такі номени: білі ( ФК « Реал Мадрид », ФК « Фулхем » ), біло-червоні (ФК « Барі»), біло-голубі ( ФК « Брешія » ), біло-блакитні (ФК « Лаціо » ), біло-сині ( ФК « Еспаньйол » ), біло-чорні ( ФК « Еспаньйол » , ФК « Ювентус » ), червоні (ФК «Штутгарт», ФК « Баварія», ФК « Ліверпуль» ), червоно-білі ( ФК « Атлетик » , ФК « Атлетико Мадрид»), червоно-сині ( ФК « Болонья » , ФК « Дженоа » , ФК « Кальярі » ), червоно-блакитні (ФК « Катанія » ), червоно-чорні (ФК « Мілан » ), пурпурні ( ФК « Фіорентина»), сині ( ФК « Челсі», ФК « Бірмінгем Сіті»), синьо-гранатові ( ФК « Барселона » ), жовто-сині ( ФК « Парма » , ФК «К'єво» ), жовто-червоні ( ФК « Лечче » ), чорно-жовті ( ФК « Боруссія»), чорно-сині ( ФК « Інтернаціонале » ), рожево-чорні (ФК «Палермо»).
Низка назв гравців – це словосполучення з атрибутом «колірна ознака»: ФК « Манчестер Сіті» – голуба лагуна , ФК « Кайзерслаутерн » – ч ервоні дияволи , ФК «Вільярреал» – жовті субмарини . Остання назва виникла через те, що гравці мають яскраво-жовту форму, а також у зв’язку з великою популярністю пісні « Yellow submarine » групи « Beatles » . Це призвело до у творення ще одн ієї назви гравців цього футбольного клубу – підводники . Таким чином, усередині тематичного угруповання між лексичними одиницями створюються парадигматичні відношення, зокрема синонімія.
Гравці окремих футбольних команд мають синонімічні найменування, кожне з яких базується на колірній ознаці: ФК « Атлетико Мадрид» – червоно-білі, матрацники (аналогія за кольором матраців і смугами на них); ФК «Челсі» – сині, поліцейські (аналогія за кольором форми поліції); ФК «Реал Мадрид» – білі, вершкові (аналогія за кольором форми гравців); ФК «Удінезе» – біло-чорні, зебри (аналогія за забарвленням тварини); ФК « Фіорентина» – пурпурні, лілії, фіалки (аналогія за кольором квітів).
Модель «Назва гравців ← герб ФК » ілюструють однослівні та двослівні номінації: ластівки ( ФК « Брешія » ), півники ( ФК « Барі»), орли ( ФК «Палермо», ФК « Айнтрахт »), дрозди ( ФК « Вест-Бромвіч Альбіон »), летючі миші (ФК « Валенсія » ), летючі віслюки (ФК «К’єво»), морські коники ( ФК « Чезена » ), вовки ( ФК «Рома», ФК « Вулверхемптон Вондерерз»), леви ( ФК « Астон Вілла » ), рисаки ( ФК « Болтон Вондерерз»), слони ( ФК « Катанія » ), козли (ФК «Кельн»), чорні коти (ФК « Сандерленд»), червоні дияволи ( ФК « Манчестер Юнайтед»), грифони ( ФК « Дженоа » ), хрестоносці ( ФК « Парма » ), молоти, молотобійці (Ф К « Вест Хем Юнайтед»).
Репрезентантами моделі «Назва гравців ← характерні ознаки місця розташування ФК » є номени фармацевти (ФК « Баєр Леверкузен » у місті фар мацевтичних концернів світу), кобальтові, гірники ( ФК «Шальке 04» з регіону Гельзенкірхен, де знаходиться багато шахт), арагонці ( ФК « Реал Сарагоса », арагонці – населення, яке проживає в Сарагосі і є носієм арагонської мови).
Розглянемо асоціативний ланцюг формування окремих назв. Так, клубне прізвисько гончарі (ФК « Сток Сіті » ) з’явилося у зв’язку з розвитком керамічної промисловості у тій місцевості. Музиками називають гравців ФК «Вердер» із міста Бремен, що асоціюється із казкою «Бременські музиканти » братів Гріммів . Відповідно від лексеми музиканти походить клубне прізвисько музики .
Менш поширеною є простіша модель «Назва гравців ← місце розташування ФК » , наприклад, римляни (ФК «Рома» з міста Рима).
До атипових метафоричних лексико-семантичних моделей належать такі назви футболістів: міщани ( ФК « Манчестер Сіті » , оскільки сіті – це місто), дачники (ФК « Фулхем » , прізвисько походить від назви стадіону), аристократи, пенсіонери (ФК « Челсі», назва виникла у зв’язку з тим, що середній вік гравців за футбольними мірками досить поважний).
Отже, у сучасній футбольній комунікації спостерігаємо стрімке формування тематичної групи лексики «Назви гравців футбольних команд » на основі типових та атипових метафоричних моделей. Поява таких номінацій детермінована активним розвитком усного різновиду сучасної української літературної мови, зокрема спортивного дискурсу. Журналісти, коментатори футбольних матчів прагнуть добирати різноманітні лексичні одиниці для номінації осіб, розширюють синонімічні ряди, формують власний стиль висловлювання. Проаналізовані лексичні одиниці здебільшого запозичені і функціонують у перекладеному варіанті. Наведені у розвідці назви осіб трактуємо як узуальні, проте такі лексичні одиниці за канонами лексикографії не потрапляють у загальномовні словники. Вважаємо, що футбольна комунікація як динамічний сегмент мовної практики соціуму потребує перманентних наукових студій.
Список використаних джерел:
1. Комарова З. И. Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание / З. И. Комарова. – Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1991. – 156 с.
2. Недайнова І. В. Номінативний простір «Ігровий вид спорту » в сучасній англійській мові: лінгвокогнітивний та лінгвокультурний аспекти: дис. …канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / І. В. Недайнова. – К., 2004. – 203 с.