Харіна О. І.

Бердянський державний педагогічний університет, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ А. С. МАЛИШКА В   СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

 

Переконані, творча спадщина справді народного митця А. С. Малишка має повноголосо звучати в сучасній школі як на уроках української літератури, так і в позакласній роботі. З нашої точки зору, полум’яне поетичне слово митця за умови мудрого керівництва вчителя-словесника сприяє формуванню духовного світу школярів, їх життєвих принципів та ідеалів, розуміння ними мети, сенсу та цінності життя, «національного світогляду загалом, а відтак і нової дійсності, нового укладу національного буття» [1, с. 51].

Зважаючи на те, що «визначальними складниками національної методики вивчення української літератури є національний світогляд, основу якого становлять українське національне буття та українська національна ідея, національна психологія, національне виховання, українське народознавство» [1, с. 51], вважаємо доцільним пожвавлення роботи з популяризації творчості А. С. Малишка в україномовних школах (чинними програмами передбачено всього три години в сьомому класі на вивчення доробку письменника). Мета статті – розглянути ймовірні варіанти проведення уроків позакласного читання за творчістю А. С. Малишка, за біографічними творами (як прозовими, так і поетичними) про нього, використання поезії великого Сурмача при вивченні життєвого та творчого шляху М. Рильського, Остапа Вишні, О. Довженка, поетів-неокласиків, поетів-шістдесятників, на спецкурсах та факультативних заняттях у профільних класах.

У нагоді стане посібник Ольги Куцевол «Життя і творчість письменника в дзеркалі «поетичної критики» [3] – унікальна знахідка для вчителя української літератури. Наприклад, розповідаючи про життя й популярність Малишкового «Рушничка», доцільно скористатися віршами про сприйняття цієї пісні не тільки українцями, а й представниками інших народів. Пізнавальний інтерес до твору, що став одним із найпроникливіших гімнів Матері, підвищиться, коли учні дізнаються, як відгукнулися на його появу М. Рильський («Андрієві Малишку») і Д. Павличко («Андрію Малишкові»). Уразить і комічна історія про переплутані слова пісні, повідана Д.   Білоусом («Невмирущий рушничок»). Гармонійним фіналом уроку/позакласного заходу стане вірш О. Ющенка «Думки перед відкриттям пам’ятника Малишку в Обухові», який увиразнює стосунки матері й сина, розповідає про роль Ївги Остапівни в житті великого поета, про його тепле синівське ставлення до найріднішої людини, додає нових неповторних барв до всесвітньовідомої «Пісні про рушник».

У старшій школі доречно провести урок позакласного читання (можливий і варіант проведення позакласного заходу) за поезією Андрія Самійловича Малишка, що він присвятив своїм великим учителям та сучасникам. Креативний словесник, ураховуючи знання своїх вихованців з біографії та творчості письменників, які вивчалися в школі, запропонує для аналізу поетичні твори Малишка, які дадуть імпульс думкам, почуттям, переживанням учнів, навернуть їх на щиру розмову про таємниці художнього слова, допоможуть порівняти власні враження із судженнями відомого автора, тонкого шанувальника рідного слова й чутливого, уважного читача та літературного критика. Розпочати такий урок варто віршем, який присвячується новій українській літературі «Мені здається часто, без оман…», щоб отримати повне уявлення про розвиток вітчизняної літератури певного періоду, осмислити взаємозв’язки майстрів слова, підкреслити продовження традицій, указати на новаторство. Цікавим і пізнавальним, на наш погляд, має бути й урок позакласного читання / літературний вечір у старшій школі за поетичними творами, присвяченими Андрієві Малишку побратимами по перу. Загальну характеристику творчості митця пожвавить поезія Д. Луценка «А. Малишку. Ще лежала зима…» – розповідь про мистецьку лабораторію, особливості творчого процесу; при аналізі збірки «Дорога під яворами» доцільно прочитати вірш М. Рильського «Андрієві Малишку», звернути увагу школярів на теплоту творчих і людських стосунків двох поетів; уявити образ Малишка-фронтовика допоможе Василь Діденко в поезії «Сурмач», а «косаря-працелюба» – Василь Симоненко («Косар»). Гарячий, невгамовний, трепетний характер письменника (згадаймо, як зрікся прямо «перед народом» однієї зі своїх збірок, у якій переважали культівські мотиви, розірвавши її навпіл на трибуні в Спілці письменників УРСР) підкреслює Дмитро Павличко («Андрій Малишко»), альтруїзм і вітаїзм – Євген Доломан («Горіння»), відчуттям гіркоти втрати митця пройнята поезія Івана Драча «Як ховали два Майбороди Малишка», гордістю за батька- «гострослова» – Валентини Малишко «Любив мій батько явори». Багато цікавих фрагментів і документальних спогадів, які необхідно використати на заняттях такого типу, містить біографічна повість А.І. Костенко «Андрій Малишко».

При вивченні монографічних тем, присвячених творчому доробку М. Рильського, Остапа Вишні, О. Довженка, висока емоційність текстів А. Малишка дозволить уникнути сухого академізму, відчути сконцентрованість думок поета, що відображають риси вдачі, характеру, а також кредо, захоплення його сучасників. На факультативах чи заняттях спецкурсів, де вивчається сонет і його творці, не обійтися без хоча б стислого історико-літературного коментаря про полеміку навколо цього жанру, яка розгорнулася у 20–50-і рр. ХХ ст., без декламування й аналізу віршів М. Рильського «Як легко й просто це, мій дорогий Андрію…» та Д. Білоуса «Сонет Малишкової дороги».

Переконані, що потужна сила слова А. Малишка на уроках та в позакласній роботі, використання творів «поетичної критики» сприятиме емоційному, оригінальному, глибокому діалогу юних читачів з автором та художнім твором.

 

Список використаних джерел:

1.              Веретій О. Методика вивчення української літератури на сучасному етапі: основні ознаки і поняття / О. Веретій // Дивослово . – 2012. – С. 51–57.

2.              Костенко А. І. Андрій Малишко: Біографічна повість / А. І. Костенко. – К.: Молодь, 1981. – 312 с.

3.              Куцевол О. М. Життя і творчість письменника в дзеркалі «поетичної критики»: навч . посіб . / О. М. Куцевол . – Вінниця, 2010. – 280 с.