Взаємодія людини з засобами масової комунікації – реальність сучасного життя. Телебачення визначає характер культури, впливає на свідомість кожної людини, а дитини зокрема.

Аналізуючи психолого-педагогічну науку, варто сказати, що взаємодію між людиною і телебаченням досліджували Е. Дугін , С. Капіца, В. Вікторов, Л. Ніколаєв, І. Лукшин , В. Саппак , С. Умрейко , Ю. Шеркович , Л. Ірон , Л. Фрідріч , Л. Хюсмен , M. Лефковіц , Л. Волдер , Дж. Лайл , Х. Хофмен , Е. Паркер, В. Шрам, Г. Стейнер та ін. Телебачення як засіб всебічного впливу та морального розвитку вивчали Г. Лассуелл , Ю. Купер, М. Маклюен , П. Тайкенор , Дж. Донакю , У. Олаєн та ін.

Враховуючи те, що телебачення – один з постійних чинників, які впливають на дитину, важливо, на наш погляд, не лише вивчити можливості телебачення, але й умови, що сприяють позитивному його впливу на розвиток школяра. Адже кожна дитина, як і рослина, вважав французький педагог Селестен Френе , «... формує себе зсередини, і цей процес суворо індивідуальний. Такий один із законів життя. Зовнішні умови слугують дитині, як і рослині, матеріальною базою, звідки вона черпає ресурси, необхідні для її живлення і зростання. На нас лежать обов’язки наблизити до неї сприятливе живильне середовище».

Одним із найпопулярнішим «живильним середовищем», засобом, за допомогою якого здійснюється вплив на людину, є телебачення. Відповідно, напрошується висновок: яке телебачення – така людина. А далі, як наслідок, можна зробити ще один висновок, чому особа, вихована на сучасному телебаченні, морально й духовно спустошена. Бо через телеекран пропагується зло, насильство, ненависть. Наскільки це достовірно, ми вирішили перевірити.

Учням початкової школи було запропоновано провести дослідження: переглянути телепередачі й зафіксувати побачене в картках-таблицях:

Так, в один із вихідних днів, з 8.50 до 18.50, дітьми (28 учнів) було переглянуто: 5 мультфільмів, 5 кінофільмів, 3 передачі для дорослих. Загальна кількість випадків насилля, які були помічені дослідниками, просто шокує! Систематизувавши всі дані дослідження, констатуємо такі факти. За сюжетом мультфільмів дітьми зафіксовано–30 випадків насилля, у кінофільмах–45, у дорослих телепередачах–26. І хоча з поганим кінцем було визначено тільки 2 кінофільми та 1 передачу для дорослих, проте насилля здійснювалося як негативними, так і позитивними героями, крім того, насилля залишалося непокараним. Прикро, але саме такі передачі пропонують до того ж методику скоєння злочину. Підсумком такого дослідження був практикум-аналіз сучасного кіно: як правило, це трафаретний детектив, в якому дуло пістолета направлене на глядача, вистріли, вбивства, втечі, переслідування, нестямні крики, верески і шокуюча червонюща кров (до речі, дитяче запитання: «Чи це по-справжньому?», з одного боку говорить про реалістичність зйомки, з іншого – вони хочуть заспокоїти себе після побаченого). А сцени неприкритого сексу, розпусти, шантажу, згубного впливу на сучасну «зелену молодь», в якої багато бажань, а розуму – поки що мало, призводять до проданої духовності й моралі, яку зараз маємо.

Навіть дитячі заморські мультики – і ті жахливі! Можливо хтось заперечить, бо за сюжетом, як правило, перемога добра над злом (хоч одне добре). Проте поки дочекаєшся тієї доброти, то надивишся на оскалені морди, булькаті очі, які теж стріляють, розмахують ножами. Який добрий слід вони можуть залишити в чистій юній душі?

Музичний супровід до більшості фільмів збуджує нервову систему глядача. Крім того, захоплення молоді сьогодні, однозначно,– другосортна естрадна пісня, що заполонила телеекрани.

А на що схожа наша з вами «мова калинова» в інтерпретації перекладачів єврофільмів та деяких ведучих, так званих «нових українців»! Ми навіть на підозрюємо, наскільки і теледія , і слова, і музика впливають на людину – вона мимоволі переймає їхній дух. Тобто, якщо фільм про війну, що можна бачити найчастіше, то глядач переймає войовничий агресивний дух. Тому пильність, спостережливість і критичність стосовно того, що сприймаємо через екран, не завадить зараз нікому. Однозначно, заразитися злом надзвичайно легко, а очиститися від нього ?...

Свого часу Симеон Полоцький, видатний український і білоруський педагог і просвітитель, сказав: «Найбільше треба охороняти дітей від поганих видовищ, бо як не личить гидке вимовляти, так і бачити...». Чи не простіше встановити певні моральні рамки, ніж провокувати гріхи?

Саме тому, як перспективу подальших досліджень у контексті окресленого напрямку, ми розглядаємо виокремлення провідних чинників моделювання та формування системи поглядів у дитини на світ, проведення спеціальних занять або таких видів діяльності, які б вчили школярів адекватно сприймати і аналізувати телевізійну інформацію.