Зацепило А. І.

Дніпропетровський національний університет ім ені О. Гончара, Україна

ПІДТРИМКА ВИРОБНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ ТА БРАЗИЛІЇ

 

Продовольча безпека країни залежить від розвитку її АПК. Ключовою складовою АПК є сільське господарство і саме від його ефективності залежить забезпеченість продовольством і економічна безпека країни. Враховуючи специфіку функціонування галузі та її роль для національної безпеки країни, існує необхідність у підтримці галузі. Загальна підтримка АПК згідно з методологією ОЕСР складається з підтримки виробників, споживачів сільськогосподарської продукції та інфраструктури сільського господарства [1]. Підтримка сільського господарства представляє собою не лише виплати з бюджету, але також формування ринкових цін, концесії, що не є безпосередніми бюджетними видатками. Велике значення надається саме підтримці виробників сільськогосподарської продукції. ОЕСР для визначення рівня підтримки товаровиробників використовує індекс підтримки товаровиробників (PSE – Producer support estimates), що виражається у відсотках від загальної вартості виробленої с/г продукції у країні. В Україні цей показник у 2010 р. (5,49 %) зменшився на 0,9 % у порівнянні з 2001 р. (6,39 %), у той час як у Бразилії цей показник утримується стабільно майже на одному рівні у 2001–2010 рр. – 4,25–4,46 % [2]. У порівнянні з Україною в Бразилії за досліджуваний період спостерігається нижча частка продукції, на виробництво якої отримана допомога та коефіцієнт підтримки виробників сільськогосподарської продукції, при цьому сільське господарство є більш ефективним. Необхідно дослідити структуру підтримки виробників сільськогосподарської продукції країн більш детально.

Рис. 1. Структура підтримки сільського господарства у Бразилії у 2001 та 2010 рр.

(Джерело: складено за даними [2])

 

Згідно з даними рис. 1. у 2010 р. структура підтримки виробників сільського господарства зазнала значних змін у порівнянні з 2001 р.: на 55 % зменшилась компенсація витрат (97 % – у 2001 р., 42 % – у 2010 р., при цьому у грошовому еквіваленті сума компенсаційних витрат зростала), на 54 % зросла частка виплат від випуску продукції (97 – у 2001 р., 42 % – у 2010 р., при цьому у грошовому еквіваленті сума зростала), з’явилися виплати від обсягу землі, поголів’я, доходу, їх частка становила 3 % у 2010 р. Компенсаційні витрати у Бразилії складаються із субсидій на виробництво продукції, покриття відсотків за кредитами, страховими програмами, підтримки сімейних господарств. Підтримка, що базується на випуску продукції включає у себе підтримку рівня ринкових цін, підтримку розвитку окремих галузей сільського господарства за окремими програмами [3]. Виплати від обсягу землі, поголів’я, доходу включають страхові виплати фонду Garantia Safra. Таким чином відбулася реструктуризація підтримки виробників сільського господарства у Бразилії, в результаті якої була значно зменшена роль прямого субсидування, та збільшено частку підтримки, що залежить від обсягу випущеної продукції, що сприяло розвитку ефективного сільського господарства.

Рис. 2. Структура підтримки сільського господарства в Україні у 2001 та 2010 рр.

(Джерело: складено за даними [2] )

 

Згідно з даними рис. 2. при порівнянні структури підтримки виробників сільського господарства в Україні у 2010 р. та 2001 р. відзначено протилежні тенденції: зросла частка компенсаційних витрат на 45 % (з 23 % – у 2001 р., до 68 % – у 2010 р.), зменшилася частка витрат від обсягу продукції на 9 % (з 40 % – у 2001 р., до 31 % – у 2010 р.), проте чисельно показники зросли у порівнянні із 2001 р. Компенсаційні витрати (такі як компенсація ПДВ) залежать від обсягу виробництва. Вважається, що пряма компенсація витрат більшою мірою призводить до диспропорцій ринку та торгівлі.

Недоліком системи підтримки сільськогосподарських товаровиробників є переважання компенсаційно-витратного підходу до розподілу фінансових ресурсів. Механізм розподілу підтримки практично не пов’язаний з показниками ефективності діяльності підприємств. Це призводить до того, що кошти використовуються нераціонально і фактично покривають тільки витрати на виробництво продукції, не забезпечуючи розширене відтворення.

Як свідчать результати дослідження, доцільно було б запровадити економічно обґрунтований механізм розподілу підтримки аграрного сектору з урахуванням сукупності показників, які залежать від ціни, товарності та прибутковості реалізованої продукції, що впливають на фінансовий результат господарювання.

Крім цього, звернувшись до досвіду підтримки аграрного сектору Бразилії, що передбачає фінансування виробництва окремих культур, а не підприємств. Доцільно приділяти більшу увагу «стратегічним» для країни культурам. Крім того, у Бразилії виплачуються кошти тим господарствам, які виводять землю з обороту (при перевиробництві продукції), охороняють навколишнє середовище, контролюють вивезення на поля органічних добрив, стан та якість ґрунтів і т.д.

 

Список використаних джерел:

1.             Agricultural Policy Monitoring and Evaluation 2011: OECD Countries and Emerging Economies ( офіційний сайт Організації економічного співробітництва та розвитку) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd.org  

2.             OECD, PSE/CSE database, 2012 (офіційний сайт Організації економічного співробітництва та розвитку) [Електронний ресурс].   – Режим доступу: http://www.oecd.org

3.             Agricultural Policy Monitoring and Evaluation 2012 [Електронний ресурс].   – Режим доступу: http://www.keepeek.com