Дмитерко М. О.

Українська академія банківської справи Національного банку України, м. Суми

РЕГІОНАЛЬНІ КЛАСТЕРИ УКРАЇНИ:

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ СТВОРЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

 

Розвиток регіональних промислових кластерів на сьогодні є загально визнаним засобом, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності економіки країни. А постійно зростаюча кількість кластерних об’єднань в країнах світу підтверджує їх ефективність.

Світова практика застосування кластерних структур доводить, що кластеризація – це, перш за все, запорука становлення розвиненого господарства та конкурентоспроможної економіки. По-друге,кластер – це поєднання кооперації та конкуренції між його учасниками, яке дозволяє їм отримувати синергетичний ефект, що підвищує конкурентоспроможність об’єднання в порівнянні з окремими підприємствами. Та, по-третє, процеси кластеризації базуються на взаємодії між такими трьома групами учасників кластеру як: органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства та науково-освітні установи. Така взаємодія дозволяє підвищити інноваційність виробництва та удосконалити їх роботу.

Дані переваги не залишились непоміченими українськими вченими та підприємцями та завдяки регіональним ініціативам за останні 10 років кількість кластерних структур значно зросла. Більшість областей України були досліджені на доцільність створення кластерів, в результаті розпочалося формування перспективних кластерних структур.

Перші спроби створити кластер в Україні були здійсненні в середині 90-х років ентузіастами з бізнесу, професорсько-викладацьким складом місцевого університету, мерами кількох міст та представниками обласної адміністрації в Подільському регіоні і вже в 1998 році з’явився перший кластер будівельної галузі «Поділля Перший».

Завдяки ініціативі ентузіастів в Україні було започатковано просування кластерної стратегії підйому економіки регіонів країни. Під час просування даної стратегії було проведено серйозну дослідницьку роботу по виявленню можливостей для створення та розвитку кластерних структур. На Поділлі, а саме на території Хмельницької області отримали розвиток кластери різного роду туризму, виробництва одягу, продуктів харчування та ін.

Хмельницький будівельний кластер на сьогодні об’єднує близько 30 підприємств та за перші роки функціонування створив 5 тисяч нових робочих місць. Кластер «Поділля» досяг успіхів на місцевому ринку та вийшов на будівництво об’єктів за межі свого регіону. Також даний регіон має успішно функціонуючий швейний кластер, якому також в короткий строк вдалося створити біля 3 тисяч нових робочих місць.

На сьогодні в Україні функціонує близько 50 кластерів у різних регіонах країни та галузях, а саме:

−         Вінницька область: Вінницький переробно-харчовий кластер;

−         Волинська область: лісовий та туристсько-рекреаційний кластери;

−         Дніпропетровська область: національний інноваційний кластер «Нові машини»;

−         Донецька та Луганська області: національний інноваційний кластер «Нові технології природокористування»;

−         Житомирська область: лісовий та туристично-рекреаційний кластери;

−         Закарпатська область: транспортно-логістичний кластер;

−         Запорізька область: інноваційний технологічний кластер «АгроБУМ», медовий кластер «Бджола не знає кордонів», харчовий кластер «Купуй Запорізьке. Обирай своє»;

−         Івано-Франківська область: кластер виробництва сувенірів «Сузір’я»;

−         Київська область: національний інноваційний кластер «Енергетика сталого розвитку», національний інноваційний кластер «Технології інноваційного суспільства», національний інноваційний кластер «Інноваційна культура суспільства», національний інноваційний кластер «Нові продукти харчування»;

−         Львівська область: Львівський кластер ІТ та бізнес-послуг;

−         Одеська область: кластер «Транзитний потенціал України» та ін.;

−         Полтавська область: регіональний кластер екологічно чистої продукції;

−         Рівненська область: кластер деревообробки;

−         Сумська область: регіональний кластер екологічно чистої продукції, Сумський будівельний кластер;

−         Тернопільська область: інноваційно-інвестиційний кластер;

−         Харківська область: Харківський технопарк «Технополіс» – кластер альтернативної енергетики та науково-освітній кластер, ін.;

−         Херсонська область: транспортно-логістичний кластер «Південні ворота України»;

−         Хмельницька область: кластер сільського туризму, Хмельницький будівельний кластер, Хмельницький швейний кластер, Кам’янець-Подільський туристичний кластер.

Як зазначалось, перші спроби впровадження кластерних структур були здійсненні ще в середині 90-х років у Подільському економічному регіоні. При підтримці обласної державної адміністрації продовжували створюватися кластери у Закарпатському економічному регіоні на основі регіональної програми впровадження системи кластерних моделей розвитку економіки. Мета даної програми – відродження традиційних ремесел гуцульського краю. І вже в 2000 році даний регіон (кластер «Сузір’я») отримав перші кластерні структури в сферах туризму, виробництва сувенірів та виробів з вовни. А потенційними регіональними кластерами Закарпаття є деревообробні, будівельні кластерні об’єднання, а також кластери по охороні та захисту природи та гірських річок, з вівчарства, швейні, рекреаційно-туристичні та ін. Формування кластеру з деревообробки на Рівненщині було здійснено в межах проекту «Розвиток приватного підприємництва в північних районах Рівненської області».

Кластерні дослідження 2004 року у м. Севастополь виявили перспективні напрями формування інноваційних кластерів та навесні 2006 року були сформовані та почали функціонувати 7 кластерних структур, зокрема інноваційний кластер «ЕкоЕнерго», кластер «Євростандарт UA» та ін.

В Херсонській області було створено транспортно-логістичний комплекс, де функціонує 106 підприємств та організацій, до яких належать 3 морських торгових портів, 7 річних портів, 5 суднохідних компаній та ін.

Не дивлячись на зростаючу зацікавленість регіонів до нової моделі економіки, збільшення кластерів в Україні є незначним. Це відбувається, перш за все, через відсутність системного законодавства зі створення інститутів підтримки кластерів. По-друге, влада має затвердити концепцію кластерної політики на місцевому, регіональному та національному рівнях.

Отже, у майбутньому необхідно вирішувати дані недоліки, а також підтримувати функціонування та розвиток існуючих кластерів та сприяти створенню нових. Перспективними кластерними об’єднаннями на сьогодні для Причорноморського економічного регіону є агропромислові, логістичні, рибні, суднобудівні, туристичні та ін. кластери, а для Східного – перспективними є машинобудівні, металургійні, хімічні та ін. кластери.