Д. е. н. Солоха Д. В., Дорошенко Т. О.

Донецький державний університет управління, Україна

ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІКО-ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ В ДОВГОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

 

На сучасному етапі загострюється необхідність дослідження такого питання, як управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств.

Проблеми функціонування та стимулювання екологічного підприємництва задля забезпечення сталого розвитку та екологічної безпеки залишаються невирішеними. Перспективним є розвиток економіко-господарських систем у напрямку наближення до Європейського досвіду впровадження національної екологічної політики, до створення організаційних та методичних засад розвитку екологічного підприємництва в Україні в межах чинного нормативно-правового поля.

Екологічна складова розвитку підприємницької діяльності передбачає впровадження сучасних технологій і методів господарювання, що здатні забезпечити необхідні обсяг і якість продукції при мінімальній витраті матеріальних ресурсів та мінімальному впливі на довкілля. Україні життєво необхідна стратегія більш чистого виробництва, яка повинна визначити шляхи комплексного вирішення екологічних та економічних проблем, забезпечити передумови створення дієвої системи сприяння впровадженню підприємствами стратегії та методів такого виробництва.

Реалізація ринкових відносин в Україні визначає нові завдання:

– розвиток фундаментальної науки (державна підтримка за рахунок бюджетних коштів);

– вирішення екологічних проблем (вдосконалення техніки і технологій, екологічна сумісність);

– виділення коштів на впровадження нових ресурсо- та енергозберігаючих технологій);

– розвиток «соціальної» економіки (створення умов для добросовісної конкуренції, зростання продуктивності праці, стимулювання використання новітніх технологій).

На сьогодні впровадження економічних реформ і спрямування до Європейського союзу передбачає дотримання екологічно орієнтованого розвитку економіки, що неможливо без активізації інноваційно-інвестиційних процесів. Розвиток економіки України та розв'язання існуючих еколого-економічних проблем має ґрунтуватися на екологічно орієнтованій інноваційній діяльності.

Задоволення зростаючих потреб споживачів, забезпечення конкурентоспроможності продукції, розвиток і впровадження сучасних методів забезпечення якості продукції та екологічного менеджменту є пріоритетами політики у сфері економіки та екології. Розвиток економіки відбувається з урахуванням екологічного чинника як основоположної умови екологоврівноваженого розвитку. Інноваційна діяльність спрямована насамперед на задоволення екологічних потреб: виробництво та застосування засобів захисту довкілля від забруднення; заміна екологічно несприятливих виробів і послуг екологічно більш досконалими чи такими, що сприяють зниженню матеріало- та енергоємності систем. Інноваційно-інвестиційний розвиток економіки потребує системно-екологічного обґрунтування, тобто врахування вимог екологічного менеджменту. Інноваційна діяльність безпосередньо пов'язана з темпами розвитку науково-технічного прогресу і економіки, рівнем життя населення. Інновація є одним з основних засобів адаптації підприємств, організацій до змінюваних умов зовнішнього середовища.

Виробництво та продаж екологічних товарів і конкурентоспроможність значною мірою залежать від думки громадськості. Тому підприємства повинні формувати свій імідж за допомогою різних акцій, спонсорства, випуску прес-релізів та інформаційних матеріалів про свого діяльність, випуску звітів, проведення прес-конференцій, презентацій та ін.

Найбільш чутливо та активно реагують на вимоги і зміни попиту на ринку екологічних товарів приватні підприємства, оскільки вони самостійно відповідають за свій економічний стан.

Відмінною рисою підприємця є те, що він завжди перебуває в пошуках змін, реагує на них і використовує їх як шанс. Підприємцям необхідно цілеспрямовано відшукувати джерела інновацій, причини, що їх зумовлюють, і прогнозувати можливі наслідки їх впровадження.

Сьогодні екологічне підприємництво розвивається, в основному, за такими напрямками: виготовлення, установка й експлуатація природоохоронних (очисних) засобів; розробка та впровадження екологічно чистих технологій; виробництво екологічно чистих продуктів; переробка, транспортування та ліквідація відходів; торгівля екологічними технологіями, продуктами й відходами; енергозбереження, збереження земельних ресурсів; водний, повітряний контроль, екоаудит і екоекспертиза ; екотуризм , екологічна медицина та професійна безпека; інформаційні технології.

Екологічне підприємництво як галузь економіки країни повинна відігравати все більш значущу макроекономічну роль через безпосередню участь в реалізації природоохоронних і ресурсозберігаючих програм різного рівня.

В Україні процес екологізації підприємницької діяльності нині знаходиться на стадії розвитку та подальший рух у цьому напрямку вимагає не популістського декларування екологічних цілей економічної діяльності, а створення нормативно-правових, інституційних, інформаційних, ділових та інших передумов.

Зовнішньоекономічна стратегія, як складова стратегії економічного, екологічного та соціального розвитку України, має бути націлена на забезпечення оптимальних параметрів відкритості української економіки відповідно до світових стандартів та критеріїв.