Мисик В. М.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ В   УМОВАХ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

 

Формування міжнародного туру включає в себе багато етапів, кожен із яких супроводжується виконанням туристичних формальностей.

При аналізі етимології слова «формальність» можна виокремити таке його значення, як «встановлена умова чи порядок дій, що є необхідними для виконання будь-якої важливої, відповідальної справи» [1, c. 301].

Особи, що мають намір вперше відвідати іншу країну часто вважають, що це лише прикордонні і митні формальності. Проте насправді, процес виконання туристичних формальностей починається набагато раніше.

Туристичні формальності – це запроваджені в туристичному бізнесі низка суворо обов'язкових норм та порядків, які повинні виконуватися в процесі формування туристичного продукту працівниками туристичного підприємства, а також правила, яких мають дотримуватися туристи при підготовці та безпосередньому перетині кордону країни [2, c. 7–8].

Для туристів туристичні формальності полягають в отриманні закордонного паспорту, здійсненні за потребою туру вакцинації тощо. Інші формальності стосуються безпосередньо роботи туристичної фірми.

Загалом, туристичні формальності можна поділити за такими розділами, які формують міжнародний турпроект , а саме [3, c. 60–64]: загальноорганізаційні формальності, закордонні паспорти, візове забезпечення, митні правила та норми, валютний контроль і порядок обміну валюти, санітарно-епідеміологічні правила, режими в'їзду та виїзду, особливості перебування та пересування іноземними туристами на території країни, імміграційні правила та ін.

Туристичні формальності повинні бути спрямованими на усунення перешкод під час проведення подорожей, полегшення умов відвідин туристами інших країн та регіонів. Відмінність туристичних формальностей від інших формальностей, що виникають при здійснення експортно-імпортних операцій полягає у тому, що в даному випадку «експортуються» туристи, а імпортуються послуги контрагентів та навпаки, тобто об'єктом здійснення туристичних формальностей не є матеріальний товар [4, c. 211].

Етапи формування міжнародного туру поєднують розроблення, реалізацію та виконання умов туру, кожен з яких складається з окремих підетапів , серед яких основними є: розроблення туру – вибір маршрутів, їх ієрархіїзація , встановлення початкового та кінцевого пунктів маршруту, інші організаційно-технічні заходи із забезпечення туру; реалізація туру – візове забезпечення, митні формальності, валютні формальності, санітарно-епідеміологічні формальності, формальності щодо особливостей перебування та пересування за кордоном; контроль за виконанням умов туру – координаційні, організаційні, факультативні формальності тощо [5, c. 56–61].

Проаналізуємо процес виконання туристичних формальностей на кожному із етапі розроблення туру.

Етап 1. Розроблення міжнародного туру. При виборі пунктів маршруту основна увага зосереджується на атрактивності об'єктів показу для задоволення мети подорожі. Менеджери, що формують тур, на даному етапі займаються пошуком партнерів у сфері розваг, екскурсійних та показових заходів, укладають із ними угоди про співпрацю, формують базу даних партнерів кожної сфери розваг за регіонами. Основною формальністю даного етапу є укладання угод та домовленостей про підтвердження замовлень та бронювання часу виконавців, екскурсоводів та інших учасників для проведення заходів.

Ієрархіїзація пунктів маршруту передбачає їх вибір за класом готелів та інших пунктів ночівлі та відпочинку, а також за доступністю транспорту. Основними туристичними формальностями на даному етапі є укладання угод та домовленостей із готельно-ресторанними комплексами, формування та надсилання запитів щодо бронювання місць, надсилання та отримання підтверджень, укладання угод із транспортними компаніями, бронювання авіаквитків та отримання підтверджень замовлення, формування посадкових талонів та ін.

Відбір початкового та кінцевого пунктів залежить від місця найтривалішого проживання потенційних туристів. Даний підетап передбачає туристичні формальності із резервування проміжних транспортних заходів, додаткового транспорту та місць перепочинку між пунктами призначення.

Останнім елементом даного етапу є формування вартості туру, що включає оцінювання цін на послуги, маржі, порівняння із ринковими цінами та ін. На даному етапі важливу роль приділяють системі підтримки прийняття рішень, адже остаточне рішення компанії щодо вартості туру та його маршруту відобразиться на майбутніх доходах підприємства. Формальності даного етапу закінчуються затвердженням схеми маршруту з усіма учасниками.

Етап 2. Реалізація туру. Початком реалізації вважається надходження від туриста запиту про бажання придбати ту чи іншу послугу. Все починається із подачі закордонного паспорту на візу при необхідності.

Візове забезпечення включає такі туристичні формальності як: прийом документів у туриста, заповнення анкети посольства чи консульства, написання запрошення в посольство чи консульство мовою держави, яку воно представляє, подача документів та отримання відповіді – позитивної, коли візу надали, та негативної при відмові.

Митні формальності, зазвичай, складаються із письмового та усного декларування переліку і кількості речей, що перевозяться, коштовностей чи грошей, дозволених до перевезення, паспортні і візові формальності при перетині митного кордону.

Перебуваючи в іншій країні турист змушений використовувати валюту даної країни. Тому, до поїздки менеджер має розповісти туристу про валюту даної країни, валютний курс, вказати місця, де можна здійснити обмін валюти, проінструктувати туриста про суму, яку дозволено ввозити та вивозити із країни та як виконати інші валютні формальності.

Санітарно-епідеміологічні формальності включають медичне обстеження туриста, вакцинацію, яка необхідна при мандрівках в небезпечні для здоров'я та імунітету країни. У документах ВООЗ і Міжнародному сертифікаті про щепленнях ( International Certificates of Vaccination ) існує низка обов'язкових правил та вимог при перетині кордонів різних країн, які потрібно дотримуватися всім туристам. Менеджер із продажу або інший працівник туристичної фірми зобов'язаний ознайомити туриста із даними правилами у письмовій або усній формі.

Формальності щодо особливостей перебування та пересування за кордоном включають ознайомлення туриста із усіма правилами перебування за кордоном, основними законами та заборонами країни перебування, особливостями транспортного та пішого пересування тощо.

Етап 3. Контроль за виконанням умов туру. Координаційні формальності виконуються гідом-координатором програми під час перебування в турі. Вони полягають у заповненні додаткових документів при заселенні групи, переїзді автобусом, перетині кордону, посадці на літак.

Факультативні формальності виконуються тим же гідом-координатором. Вони включають опитування туристів, який факультатив вони бажають відвідати, запис на факультативи, збір коштів, зв'язок із іншими учасниками факультативної програми (екскурсоводами, музеєзнавцями та ін.), надсилання підтвердження про розмір групи та її диференційованість.

Отже, туристичні формальності – це правила, умови і дії, необхідні для виконання з погляду законності і встановленого у державі порядку, а також регламентованих на підприємстві норм, є обов'язковими у дотримувані при організуванні та реалізації міжнародної турпоїздки.

 

Список використаних джерел:

1.       Зорін І. В. Енциклопедія туризму: Довідник / І. В. Зорін , В. А. Квартальнов . – М.: ФиС , 2009. – 375 с.

2.       Адельсеитова E. Б. Стратегическое управление предприятиями индустрии туризма / E. Б. Адельсеитова , E. Р. Абдураимова // Культура народов Причерноморья . – 2012. – № 235. – С. 7–8.

3.       Ткаченко Т. І. Стратегічне управління розвитком суб’єктів господарювання в сфері туризму / Т. І. Ткаченко // Культура народов Причерноморья . – 2006. – № 79. – С. 60–64.

4.       Nash D. Anthropology of Tourism / D. Nash . – Oxford : Elsevies . – 1996. – 420 p. – P. 211.

5.       Падерин А. В. Эффективность управления туристической сферой за рубежом / А. В. Падерин , И. Х. Османов // Економіка. Управління. Інновації. – 2013. – № 1(9). – С. 56–61.