К. е. н. Живко З. Б., Тишко М. В., Кубіцький П. П.

Львівський державний університет внутрішніх справ, Україна

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІАГНОСТИКА РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗ­ПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

Структурно-функціональна діагностика рівня економічної без­пеки підприємства у складі завершального етапу процесу забезпечення економічної безпеки – це якісна і кількісна оцінка захищеності економічного потенціалу підприємства на основі використаного системно-комплексного апарату, що ґрунтується на поглибленому функціональному аналізі структур­них елементів, які впливають на загальний рівень економічної безпеки всіх підрозділів підприємства та їх діяльності та оцінюють його через низку індикаторів, показників, критеріїв, принципів, фіксуючи їх найменші відхилення від нормативних значень. Струк­турно-функціональну діагностику рівня економічної безпеки підпри­ємства обов'язково треба розглядати в межах процесу забезпечення економічної безпеки. Якщо перед діагностикою рівня економічної безпеки не виконано структурно-функціонального аналізу процесу забезпечення економічної безпеки, то якість цього діагностичного апарату значно знижується, оскільки неможливо повною мірою вра­хувати характер послідовного перебігу певних економічних подій, які відповідають за зв'язок між структурними елементами підпри­ємства, що безпосередньо впливають на всю діяльність, причому здебільшого вони не завжди функціонально залежні між собою.

Структурно-функціональний аналіз процесу забезпечення еко­номічної безпеки розглядатимемо як звичайний метод дослідження системних об'єктів або складних структур, до яких і належить механізм досягнення економічної безпеки на підприємстві з не пов'язаними між собою принципами і критеріями. Процес забезпечення економічної безпеки на підприємстві якраз і відповідає за послідовне виконання цих принципів і критеріїв (разом елементів), більшість яких є функціонально лінійно незалежними. Проте кожно­му елементу, у міру їх дослідження щодо впливу на економічну стабільність і захищеність підприємства можна поставити у відпо­відність певне дійсне число – бальну оцінку, на якій і ґрунтуватиметься діагностика рівня економічної безпеки підприємства загалом.

Наступний етап передбачає реалізацію механізму забезпечення економічної безпеки підприємства через завчасне реагування на зміну середовища функціонування та виникнення загроз.

Щоб посилити контроль за оцінкою елементів цього процесу, рекомендується виконати їх групування і розглядати їх ідентифіко­вано у межах лише окремого етапу перебігу процесу забезпечення економічної безпеки, а кожний етап цього процесу вважати одним з елементів загальної системи економічної безпеки підприємства.

Отже, визначення рівня економічної безпеки завершує процес забезпечення економічної безпеки підприємстві, даючи змогу управляти ним і контролювати граничні значення.

Структурно-функціональний аналіз процесу забезпечення економічної безпеки на під­приємстві дає логічно-послідовне уявлення про розроблення дієвого механізму забезпечення економічної безпеки та діагностику його рівня, що у разі досягнення ним критично мінімального значення допомагає виробничо-господарській структурі швидко відреагувати на загрози економічного характеру як всередині підприємства, так і ззовні і за негайного гнучкого реагування удосконалити і закріпити механізм забезпечення економічної безпеки на підприємстві дієвішими заходами.

Подальші дослідження у цьому напрямі вимагають розроб­лення різноманітних методик діагностики рівня економічної безпеки підприємства і вужчої структурно-функціональної діагностики їх рівня для уточнення шкали бальної оцінки захище­ності всіх видів діяльності підприємства.

На нашу думку ключовою в розглянутому процесі є характер вихідної інформації, яка є основою для реалізації того чи іншого етапу і може бути отримана виключно як результат здійснення моніторингу. Потрібно ще раз підкреслимо, що, на нашу думку, ефективне здійснення моніторингу повинно сформувати інформаційне забезпечення створення системи економічної безпеки підприємства на усіх етапах.

Певним чином, підсумовуючи вище наведені викладки, можна запропонувати алгоритм реалізації процедур моніторингу в межах функції, пропонованої до запровадження системи економічної безпеки. Так, в системі управління процесами зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, як і в будь-якій іншій системі, можна виділити керуючу і керовану підсистему, що відповідно представлені суб'єктами і об'єктами управління. В керуючій підсистемі виділяють відповідні суб'єкти управління – служби управління, які використовують єдині прийоми, характерні для управлінської діяльності в цілому і специфічні методи цілеспрямованого впливу на об'єкт [1].

Найбільш прийнятним можна вважати варіант коли проведення моніторингу буде функціональним завданням окремого підрозділу в системі економічної безпеки підприємства чи певного фахівця. Водночас важливо, щоб до процесу інформаційного забезпечення були залучені не лише усі працівники служби безпеки, але і провідні фахівці усіх підрозділів та й інший персонал підприємства. Існуюча невизначеність вимагає також залучення сторонніх фахівців, експертів, консалтингових фірм і т. д.

До об'єктів управління слід віднести елементи зовнішнього і внутрішнього оточення підприємства, що можуть бути джерелом небезпеки або ж додаткових можливостей. Для кожного підприємства сукупність об’єктів буде відмінною, не постійною, а змінною залежно від динаміки зовнішнього середовища та темпів розвитку самого підприємства.

Для того, щоб підприємство могло впливати на процес управління економічною безпекою, воно повинно мати повну інформацію про протікання всіх процесів, для чого необхідна особлива система моніторингу, яка являє собою безперервний процес комплексного спостереження, збору, аналізу, зберігання інформації, надання науково обґрунтованих висновків про всю сукупність потенційних небезпек в цілому або про окрему небезпеку, які в короткі терміни забезпечать підготовку достовірних і довгострокових прогнозів на проведення заходів щодо покращення ситуації, що склалася.

Специфіка здійснення моніторингу, об’єктом якого є як зовнішнє, так і внутрішнє середовище, не лише з метою ідентифікації джерел зростання небезпеки, але і виявлення додаткових можливостей, вимагає розроблення окремого алгоритму (рис. 1).

 

Рис. 1. Алгоритм формування системи моніторингу

економічної безпеки підприємства

 

Після визначення мети проведення діагностики, об’єктів та суб’єктів безпеки необхідно оцінити середовище, в якому функціонує підприємство, а також внутрішнє середовище у розрізі базових функціональних складових економічної безпеки певного підприємства.

 

Список використаних джерел:

1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф . – М.: Экономика , 1989.