Женчук О. М.

Івано-Франківський національний медичний університет,Україна

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТІВ « СВІТЛО » / « ТЬМА »

  (« ŚWIATŁO » / « CIEMNOŚĆ ») У РЕЛІГІЙНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

 

Вивчення значення лексем певного народу ґрунтується на концептологічному аспекті, що допомагає виявити і зрозуміти семантичну структуру слів, які представлені у певній картині світу.

Концепти конструюють наше знання про живі істоти та об’єкти, що є базою когнітивної сутності, яка дозволяє пов’язати зміст зі словом, яке ми вживаємо. Дослідження у межах когнітивної лінгвістики (А. Вежбицька , Т. А. Космеда , Ю. С. Степанов , В. Н. Телія) вказують на те, що концепт тісно пов’язаний з асоціативним простором лексеми і проявляється в певному співвідношенні до мовної картини світу, в даному випадку релігійної.

Для концепту характерна складна, багата структура. Цей термін, поширений у філософії та логіці, в останні десятиліття переосмислювався у соціальній, психологічній та культурній парадигмі. Концепти відтворюють досвід конкретної людини та всього людства, це носії культурної пам’яті народу, які поступово переходять із чуттєвого образу в мисленнєвий . Концепт – це «оперативна змістова одиниця пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку, всієї картини світу, відображеної в людській практиці».

Релігійна картина світу тлумачиться здебільшого як сукупність знань, думок, уявлень про світ, які відображаються, на думку Г. В. Колшанського , у «особливостях пізнавальної діяльності людини, пов’язаної з різними географічними, історичними, виробничими факторами тощо» [4]. Вона знаходить своє відображення у релігійних текстах, Біблії, молитвах, середньовічних текстах, де репрезентуються і з якими асоціюються досліджувані нами лексеми « світло » / « тьма » (« światło » / « ciemność »).

Семантико-смислові трансформації навколо опозиції концептів « світло – тьма » (« światło – ciemność ») найчастіше асоціюються в нашому уявленні в опозиціях: «добро» / «зло», «рай» / «пекло», «життя» / «смерть», «надія» / «безнадія». « Світло » у релігійній тематиці сприймається насамперед як відкритий простір (тобто «життя»), як чистота і непорочність (тобто «добро»), як зразок для наслідування (тобто «рай»), як прояв надії. І навпаки, лексема « тьма » сприймається свідомістю як закритий простір (тобто «пекло»), як гріх (тобто «зло») чи як закінчення життєвого шляху (у значенні «смерті») або ж зневіра ( тобто «безнадія»).

Великий тлумачний словник сучасної української мови за ред. В. Т. Бусла подає визначення лексем «світло» і «тьма» [3], які частково співпадають з визначеннями « światło » і « ciemność » у польському словнику за ред. В. Дорошевського [5]. Це свідчить про те, що кожен етнос має свою мовну картину, яка характерна саме для нього.

У Біблії лексема « тьма » (« ciemność ») найчастіше набуває таких значень:

·      «глибока, суцільна темрява»:

А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею ...(1-ша кн. Мойсеєва, Буття, Створення світу, 1.1)

Ziemia zaś była bezładem i pustkowiem : ciemność była nad przepaścią ...

І Бог назвав світло : «День», а темряву «Ніч»... (1-ша кн. Мойсеєва, Буття, Створення світу, 1.5)

I nazwał Bóg światło dniem , a ciemność nazwał nocą ...

·      невідомість, незнання ( ciemność ):

«Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло» (Новий Заповіт, Єв . від св.Матвія , 5.16)

« Lud , który był w ciemności , ujrzał światło wielkie , i mieszkańcom cienistej krainy śmierci , światło wzeszło »

·      « ciemność » в значенні « зло »:

«Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, хто матиме світло життя»... (Новий Заповіт, Єв.від св. Івана, 8.12)

« Ja jestem światłością świata . Kto idzie za mną , nie będzie chodził w ciemnośc , lecz będzie miał światło życia »...

  «...дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі, що визволив нас із влади темряви й переставив до Царства Свого улюбленого Сина...» (Новий Заповіт, Послання св. апостола Павла до колосян , 1.12 – 13)

«... dziękując Ojcu , który nas uzdolnił do uczestnicnwa w dziale świętych w światłości . On uwolnił nas spód władzy ciemności i przenosił do królewstwa swego umiłowanego Syna ... »

Лексема « світло » (« światło ») вживається у значені:

·      « добро »:

І побачив Бог світло , що добре воно, – і Бог відділив світло від темряви ...(1-ша кн. Мойсеєва, Буття, Створення світу, 1.3)

Bóg widząc , że światłość jest dobra , oddzielił ją od ciemności ...

·        « напрям, дорога »:

Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі ...(Новий Заповіт, Єв . від св. Матвія, Проповідь на горі, Завдання апостолів, 5.14)

Wy jesteście światłem dla całego świata . Nie może się ukrzyć miasto położone na górze . Nie zapala się też światła i nie stawia pod korcem , ale na świeczniku , aby świeciło wszystkim , którzy są w domu ... Tak niech świeci wasze światło przez ludźmi aby widzieli wasze dobre uczynki i chwalili Ojca waszego , który jest w niebie ...

Стає очевидним, що репрезентація лексем « світло » / « тьма » (« światło » / « ciemność ») в релігійній картині світу не вичерпується тільки мовними засобами, «відмінною особливістю реалізації систем у мові є водночас той факт, що один і той самий зміст може бути переданий у мові альтернативними засобами» [2]. Як бачимо, досліджувані лексеми мають системний характер відношень, набуваючи при цьому переносні чи навіть контекстуальні значення. Вони не існують і не творяться окремо, а взаємодіють між собою, в деяких випадках доповнюють значення одне одного, допомагають зрозуміти їх семантичне навантаження.

У результаті нашого дослідження ми дійшли висновків, що семантика лексем « світло » / « тьма » (« światło » / « ciemność ») виконує своєрідну роль у релігійній картині світу. Відкриваються перспективи подальшого лінгвістичного аналізу лексем в конкретних мовно-комунікативних і прагматичних вимірах на базі національної культури та релігійної картини світу.

 

Список використаних джерел:

1.       Барабаш О. Проблематика мовної картини світу в поглядах сучасних польських лінгвістів / О. Барабаш // Актуальні проблеми дослідження граматики та лексикології: м атеріали М іжнар . наук . -теорет . конф . – Вінниця , 2006. – 252 с.

2.       Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / А. Вежбицкая . – М.: Языки славянской культуры , 2001. – 288 с.

3.       Великий тлумачний словник сучасної української мови / у клад . В. П. Бусел. – К.: Ірпінь: Перун, 2004. – 276 с.

4.       Колшанский Г. В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке / Г. В. Колшанський . – М. : Наука, 1975. – 232 с.

5.       Słownik języka polskiego / Pod . red . W. Doroszewskiego.– Warszawa : PWN, T . I–XI. – 1958 – 1969.