К. політ. н.  Ярошко О. З.

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ

Українські засоби масової інформації крізь призму довіри вікових, статевих та освітніх груп населення

 

Засоби масової інформації впливають на суспільну свідомість, тоді як демографічні групи сприймають їх у цій функції головним чином з точки зору об’єктивності і неупередженості подачі інформації про ті чи інші суспільно-політичні процеси та події. Наскільки вони відповідають цим критеріям, настільки їм і довірятимуть.

Мета нашого дослідження – висвітлення особливостей довіри громадян України до засобів масової інформації (далі – ЗМІ) у віковому, статевому та освітньому розрізах.

Для досягнення поставленої мети застосовуватимемо результати моніторингових досліджень явища довіри дорослого населення до суспільних інституцій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, зокрема дані всеукраїнських репрезентативних опитувань 3–10 травня 2005 року (вибірка – 1217 осіб, похибка – 2,5%) [2, с. 4], 20– 27 січня 2006 року (вибірка – 2000 осіб, похибка – 2,4%) [4, с. 4], 21– 25 травня 2007 року (вибірка – 2000 осіб, похибка – 2,2%) [3, с. 4], 18– 24 грудня 2009 року (вибірка – 1997 осіб, похибка – 2,2%) [5, с. 4], 26– 31 серпня 2010 року (вибірка – 2003 особи, похибка – 2,2%) [1, с. 4], 27– 31 серпня 2011 року (вибірка – 2000 осіб, похибка – 2,2%) [6, с. 4]. У віковому розрізі йдеться про такі категорії населення: молодь (18–29 років), середню (30–55 років) і старшу (56 років і більше) вікові групи [2, с. 40; 4, с. 40; 3, с. 33; 5, с. 33; 1, с. 11; 6, с. 20]. У статевому відношенні розрізняємо чоловіків і жінок [2, с. 39-40; 4, с. 40; 3, с. 32; 5, с. 34; 1, с. 12; 6, с. 21]. За рівнем освіти респондентів виділяємо осіб з: повною вищою освітою, неповною вищою і середньою спеціальною освітою, повною середньою освітою, неповною середньою освітою [5, с. 35; 1, с. 13; 6, с. 22].

Як вже зазначалась у нашій попередній праці з питань довіри населення до ЗМІ, українці за останні шість років стали більш визначеними у цій царині [7]. «Помаранчева революція», демократична за ідейною спрямованістю, призвела до зростання довіри громадян до ЗМІ, за винятком 2007 року, коли погіршилось ставлення до них [6, с. 18]. Проте вже з 2009 року намітилась тенденція до сталого зростання балансового показника довіри – недовіри (рейтинг довіри (сума (у%) відповідей «цілком довіряю» і «скоріше довіряю») мінус рейтинг недовіри (сума (у%) відповідей «скоріше не довіряю» і «зовсім не довіряю»)) з переважанням довіри над недовірою [6, с. 18]. Прикметно , що довіра у порівнянні з 2004 роком зросла більш стрімко – в 2 рази, а недовіра зменшилась дещо меншими темпами – в 1,8 рази [6, с. 18]. Для ілюстрації вище сказаного, наведемо рейтинги довіри ЗМІ серед українців у період 2004–2011 років: 26,1%, 33,7%, 41,5%, 30,6%, 37,7%, 42,2%, 44,9% і 52,0%, відповідно; рейтинги недовіри: 55,9%, 43,8%, 38,0%, 50,7%, 43,6%, 39,8%, 38,7% і 31,0%, відповідно [6, с. 18].

Молодь України нині, як і на початку досліджуваного періоду, більше довіряє ЗМІ: 55,5% (2011), 39,0% (2005) і 43,0% (2006) [6, с. 20; 2, с. 40; 4, с. 40]. У 2007, 2009–2010 роках молодіжні рейтинги довіри до ЗМІ становили 36,2%, 40,4% і 46,8%, відповідно [3, с. 33; 5, с. 33; 1, с. 11]. Середня вікова група демонструє аналогічні із середньовибірковими рейтинги довіри: 33,5% (2005), 39,8% (2006), 33,8% (2007), 40,7% (2009) і 51,3% (2011), за винятком 2010 року, коли зафіксовано нижчий рівень довіри до ЗМІ – 42,4% [2, с. 41; 4, с. 40; 3, с. 33; 5, с. 33; 1, с. 11; 6, с. 20]. Така ж ситуація із довірою до ЗМІ у представників старшої вікової групи: 37,5% (2006), 35,4% (2007) і 47,0% (2010), окрім 2005 року, коли старші люди менш довірливо ставилися до цього суспільного інституту (29,6%) і 2009 року, коли, навпаки, більше йому довіряли (45,3%) [4, с. 41; 3, с. 33; 1, с. 11; 2, с. 41; 5, с. 33]. На загал, у досліджуваний період зросла довіра до ЗМІ у всіх вікових групах, проте найістотніше серед старшої вікової групи – на 21,0% (на Україні – на 18,3%, серед молоді – на 16,5% і серед осіб середньої категорії – на 17,8%) [2, с. 30, 40-41; 6, с. 16, 20].

Чоловіки спершу були більш довірливими щодо українських ЗМІ: 42,5% у 2006 році [4, с. 40] та 37,2% у 2007 році [3, с. 32], проте згодом демонструють відносно нижчі показники довіри: 39,6% у 2009 році [5, с. 34] і 48,9% у 2011 році [6, с. 21]. Серед жінок з 2009 року зросла довіра до ЗМІ: 44,4% (2009), 46,1% (2010) і 54,4% (2011) [5, с. 34; 1, с. 12; 6, с. 21], тоді як в цілому з 2005 року – на 19,5% (у чоловіків, для прикладу – на 16,7%) [2, с. 30, 39-40; 6, с. 16, 21], тому нині жінки більше схильні довіряти цьому суспільному інституту.

У цілому, в Україні відносно однакове ставлення у термінах довіри до ЗМІ в усіх освітніх категорій: повна вища освіта – 40,2% у 2009 році і 54,3% у 2011 році, неповна вища і середня спеціальна освіта – 41,3% і 51,4%, відповідно, повна середня – 42,7% і 50,4%, відповідно і неповна середня – 43,9% і 54,7%, відповідно [5, с. 35; 1, с. 13; 6, с. 22]. Проте у 2010 році чітко простежувалась тенденція, де особи з повною вищою освітою менше довіряли ЗМІ (40,6%), а особи з неповною середньою – більше (49,5%) [1, с. 13]. Вочевидь, це результат критичного мислення і ставлення до інформаційного контенту, поданого ЗМІ. Проте вже в наступному році різко зросла довіра серед осіб повною вищою освітою до ЗМІ і ситуація в усіх групах за рівнем едукації практично вирівнялась [6, 22]. Зрештою, саме остання освітня група у період з 2009 року продемонструвала найбільший приріст довіри до ЗМІ – на 14,1% (по Україні – на 9,8%, серед осіб з неповною вищою і середньою спеціальною освітою – на 10,1%, з повною середньою – на 7,7% і з неповною середньою – на 10,8%) [5, с. 29, 35; 6, с. 16, 22].

Таким чином, протягом останніх років українське суспільство більше довіряє ЗМІ, аніж не довіряє, причому з допомаранчевих часів рівень довіри зріс дещо більше, аніж зменшилась недовіра. Попри найбільш істотний приріст довіри в осіб старшої вікової групи, все-таки молодь більше довіряє вітчизняним мас-медіа. Жінки стали більш довірливо сприймати цей суспільний інститут, випередивши чоловіків. Найбільший приріст довіри до ЗМІ демонструють особи з повною вищою освітою, хоча в цілому рівні довіри в респондентів за рівнем освіти практично не відрізняються.

 

Список використаних джерел:

1.             Актуальні проблеми українського суспільства на старті нового політичного сезону: інформаційний бюлетень. Вересень ’2010 / за ред. М. М.  Слюсаревського ; упоряд . Л. П.  Черниш . – К., 2010. – 58 с.

2.             Моніторинг суспільно-політичної ситуації в Україні: інформаційний бюлетень. Червень ’2005 / за ред. М. М.  Слюсаревського ; упоряд . Л. П.  Черниш . – К., 2005. – 72 с.

3.             Політична криза – 2007 у вимірах суспільної свідомості: інформаційний бюлетень. Травень ’2007 / за ред. М. М.  Слюсаревського ; упоряд . Л. П.  Черниш . – К., 2007. – 48 с.

4.             Початок нового політичного року: оцінки громадян та їхні електоральні наміри: інформаційний бюлетень. Січень ’2006 / за ред. М. М.  Слюсаревського ; упоряд . Л. П.  Черниш . – К., 2006. – 62 с.

5.             Україна передвиборна: рейтинги кандидатів у президенти, рівень довіри громадян до органів державної влади та інших суспільних інститутів, соціальні настрої: інформаційний бюлетень. Грудень ’2009 / за ред. М. М.  Слюсаревського ; упоряд . Л. П.  Черниш . – К., 2009. – 50 с.

6.             Українська держава на рубежі третього десятиріччя незалежності: думки та оцінки громадян: інформаційний бюлетень. Вересень ’2011 / за ред. М. М.  Слюсаревського ; упоряд . Л. П.  Черниш . – К., 2011. – 60 с.

7.             Ярошко  О. З. Вітчизняні мас-медіа у рейтингах довіри українців / О. З.  Ярошко // Тенденції розвитку науки: матеріали ХХХІІІ  Міжнар . наук.-практ . конф ., 16–17 травня 2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. sconference.org/publ/nauchno_prakticheskie_konferencii/politicheskie_nauki/politicheskie_instituty_i_processy/18-1-0-1761