I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14-15 февраля 2013г.)

К. геол. н. Коробейникова Я. С., Мурава Ю. І.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

ЄВРО 2012 ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

 

У сучасному світі більше 200 країн змагаються у світовому конкурентному середовищі. Конкурентною перевагою може бути будь-який складник. Для України ним може стати туризм. Адже туризм є вагомим чинником економічного і культурного розвитку, окрім того він спроможний забезпечити значні вигоди для регіону. Це, наприклад, загальне піднесення економічного рівня розвитку регіону, підняття його престижу, збільшення зайнятості та доходів населення, розвиток об’єктів сфери обслуговування, створених для стимулювання розвитку туризму.

Туризм є саме тією галуззю економіки, яка грунтується на продажі іміджу країни та її туристичних дестинацій. Тому у сьогоденному конкурентному середовищі, а саме після проведення Євро-2012, важливим для України є продовження формування позитивного іміджу.

Дослідженнями проблем формування туристичного іміджу займались Михайлюк А., Стукан І., Сопіга І та ін.

Туристський імідж країни може бути визначений як сукупність символічно виражених емоційних і раціональних уявлень про своєрідність і специфіку країни, сформованих у результаті власного досвіду або раніше почутого в свідомості реальних і потенційних туристів. Варто сказати, що туристичний імідж на світовій арені формується не лише на основі туристичного потенціалу, а й в основному залежить від міжнародного іміджу країни [1].

У грудні 2010 року з метою створити основу для розвитку туристичного іміджу України було проведено опитування в п’яти провідних країнах ЄС – Німеччині, Іспанії, Франції, Великобританії та Італії [2]. Проведене соціологічне інтернет-дослідження виявило достатньо низький рівень поінформованості іноземців про Україну і українців. Помітна частина респондентів не могла відповісти на поставлені питання. Серед п’яти розвинутих західноєвропейських країн про Україну та її громадян найменше знають у Франції, а найбільше – в Італії. Найбільш поінформованими про Україну є люди віком 21–40 років, тобто молодь та люди середнього віку. Щодо стереотипів у сприйнятті українців, то їх вважають більшою мірою гостинними та працьовитими, аніж креативними та надійними. В очах іноземців Україна є туристично-привабливою країною за рахунок культурно-історичної спадщини, сільського туризму та природних заповідників. Морські курорти, екологічний туризм та паломництво не вважаються найперспективнішими туристичними напрямками в Україні. Іноземці дотримуються думки, що Україна – це аграрна, релігійна країна. Половина опитаних вважає її європейською державою. Також велика частина опитаних сприймають Україну як недостатньо безпечну для відвідування та перебування країну. Рівень обізнаності іноземців з українськими традиційними та сучасними культурою та мистецтвом також виявилися досить низькими.

Вагомим поштовхом для розвитку позитивного іміджу України стало проведення Євро-2012. Воно надало пересічним європейцям можливість сформувати своє уявлення про Україну як державу не на основі політичних заяв чи публікацій у медіа, а виключно на підставі власного досвіду і вражень.

Інститут світової політики (ІСП) за підтримки USAID та у партнерстві з PACT та Uniter замовив соціологічній компанії GFK Ukraine опитування серед громадян Європейського Союзу, котрі відвідали Україну під час фінальної частини чемпіонату. Опитування було проведено в чотирьох приймаючих містах Євро-2012 на виходах зі стадіонів, тому отримало назву 1-го Євро-екзитполу [3].

Серед опитаних майже половина (44,28   %) – це європейці віком від 25 до 34 років, тобто люди, котрі визначатимуть майбутнє Європейського Союзу, формуючи відповідну громадську думку про Україну і її членство в ЄС. Крім того, майже половина з опитаних уболівальників (45,61   %) мають вищу освіту (бакалавра або магістра). Нарешті, переважна більшість із них (84,64   %) до Євро-2012 жодного разу не були в Україні. Тому для європейських фанів Україна дійсно була справжнім відкриттям, і з допомогою таких людей можемо зробити висновок про те, які перші асоціації викликає наша країна в пересічного європейця і які реальні іміджеві прогалини існують у нас у Євросоюзі.

Опитування підтвердило, що Євро-2012 змінило на краще ставлення пересічних європейців до України, проте фактично не змінило ставлення до її потенційного членства в ЄС. Якщо 52,25   % опитаних підтвердили, що після футбольного чемпіонату їхнє сприйняття України покращилося, то 37,60   % відповіли, що Євро-2012 не вплинуло на їхнє ставлення до вступу України в ЄС.

Хоча 42,56   % опитаних європейців стверджують, що Україна заслуговує на вступ у ЄС найближчим часом. Ще третина (30,92   %) вважає, що Україна може стати членом Євросоюзу в середньостроковій перспективі, якщо поліпшить політико-економічну ситуацію. Лише 2,77   % заявили, що не хочуть, аби Україна взагалі коли-небудь була в ЄС.

Важливим є також, що 52,39 % опитаних висловились за введення безвізового режиму з Україною. Ще 24,52 % підтримують установлення безвізового режиму найближчими роками, якщо будуть виконані всі необхідні умови з українського боку.

На думку опитаних, для можливого членства України в ЄС існують три ключові перешкоди: погана економічна ситуація (43,34 %), корупція в уряді (40,23 %) та наявність політичних в’язнів (38,81 %).

Позитивним є те, що при ближчому знайомстві Україна думка іноземців змінилась на краще. Симпатія – це саме те почуття, яке залишилося до України в більшості вболівальників (55,82 %). Ще в 37,50 % – повага. І в 31,87 % –бажання підтримати.

Якщо виходити із попередніх оцінок, найбільше на Євро заробив Львів. За підрахунками директора департаменту Євро-2012 у Львівській міськраді Олега Засадного, це майже півмільярда гривень [4] . У свою чергу, донецький мер Олександр Лук'янченко повідомив, що за час турніру місто отримало близько 300 млн. грн. А от столиця, за даними КМДА, заробила всього 84 млн. грн. У плюсах, безсумнівно, залишилися всі аеропорти України. Так, харківський аеропорт збільшив пасажиропотік у чотири з половиною рази, донецький та львівський – у два з половиною, київський «Бориспіль» – у три. Тому можна з впевненістю сказати, що Євро-2012 покращило туристичний імідж України.

Щоб краще зрозуміти вплив проведеного Євро-2012 на розвиток туристичного іміджу України нами було проведено SWOT-аналіз ( метод стратегічного аналізу, який дозволяє визначити сильні ( Strength ) і слабкі ( Weakness ) сторони, а також її можливості (Opportunities ) та загрози ( Threats ) ).

 

Таблиця 1

Сильні сторони

Слабкі сторони

-        зростання рівня національної гордості та патріотизму громадян України;

-        покращення іміджу країни, в тому числі і туристичного;

-        покращення поінформованості у світі що­до України та її жителів;

-        удосконалення транспортної інфра­струк­тури;

-        сучасні стадіони;

-        ефективна організація безпеки туристів;

-        переважно якісне обслуговування;

-        достатня кількість надписів англійською;

-        удосконалення інфраструктури засобів роз­­­міщення;

-        велика кількість вболівальників (матчі на стадіонах України відвідали близько півтора мільйона вболівальників) ;

-        велика кількість телеглядачів (150 млн. телеглядачів в усьому світі)

-         недостатня пропаганда туристичного потенціалу країни у фан-зонах, на стадіонах;

-         завищені ціни на проживання і як на­слідок зменшення кількості відвідувачів;

-         критичні очікування громадян України ;

-         «позахмарні» прогнози політиків, під­кріп­лені «лихоманкою» мас медіа ;

-         неможливість оцінити економічний ефект від Євро-2012 через нестачу досто­вір­них даних ;

-         значне державне фінансування проектів Євро та неможливість реалізації соціальних програм

Можливості

Загрози

-      інтенсифікація туристичної діяльності та зростання потоків іноземних туристів;

-      входження на нові туристичні ринки або сегменти ринку;

-      розширення асортименту продуктів (турів, готельних послуг) для задоволення ширшого кола споживачів;

-      диференційованість туристичної продукції;

-      розвиток інфраструктури завдяки інвес­тиціям (було інвестовано 30,2 млрд євро, з яких майже 90 % було витрачено на розвиток інфраструктури в Польщі та Україні)

-      економічне зростання та розвиток кон­курентного середовища на туристичному ринку

-      позитивний імідж країни за кордоном

-      позитивне ставлення суспільства

-      масові мовні курси (більше 22 тис. право­охоронці)

-      досвід волонтерства (12 тис. українських волонтерів)

-        поява нових конкурентів;

-        збільшення обсягу продажу аналогічних турів або послуг, пропонованих регіонами-конкурентами;

-        недосконале податкове законодавство;

-        зростання масштабів діяльності під­приємств туристичного бізнесу у «тіньо­во­му» секторі ;

-        зміна потреб і смаків туристів-спо­жи­ва­чів

-           нефективне використання туристичної інфраструктури після проведення Євро -2012

 

Висновки. Таким чином, проведення Євро -2012 було суттєвим шансом для України утвердитись в геополітичному, економічному, соціокультурному середовищі Європи та світу. Економічні, іміджеві, політичні віддалені наслідки є предметом подальших досліджень. Важливими критеріями такої оцінки можуть стати показники туристичної статистики.

 

Список використаних джерел:

1.              Михалюк А. В. Проблеми формування позитивного іміджу України на міжнародній туристській арені / А. В. Михайлюк // Устойчивое развитие городов. – Х.: ХНАГХ, 2010. – 250 с.

2.              Дослідження сприйняття України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. brandukraine.org/k/

3.              Результати Євро-2012: європейці кажуть Україні yes [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.gazeta.dt.ua/POLITICS/rezultati_evro2012_evropeytsi_kazhut_ukrayini_ yes_.html

4.              Підсумки Євро-2012: червона картка критикам України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ua.for-ua.com/analytics/2012/07/04/080243.html