Борецька З. П.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В еволюції нашої цивілізації можна виокремити ряд періодів: аграрний (розпочався із виникненням людства), промисловий (співпав із зародженням масового виробництва та суспільним поділом праці), науково-технічний (триває і нині). Кожний етап розвитку характеризувався значними подіями, здобутками, прагненнями, можливостями та системою цінностей людини. Науково-технічний прогрес став передумовою пережитих суспільством відкриттів, які спричинили ланцюг революцій: інформаційну, інноваційну, освітню, інтелектуальну і, як наслідок, квалітативну.

Квалітативна революція – це революція якості у всіх сферах і аспектах її прояву: продукції, послуг, процесів, систем. Вона визначає тенденції зрушень: від цінового фактора конкуренції – до якості товарів в 60-тих рр., від фактору якості товарів – до фактору якості технологій в 70-тих рр., від якості технологій – до якості людських ресурсів, до якості освіти, які формують якість суспільного інтелекту з середини 80-тих рр. відбувається зсув від функції прибутку як головного критерію економічного розвитку до функції якості життя, що включає такі основні складові, як якість сфери проживання, рівень матеріального добробуту, якість освіти та ін. [5, С. 7].

Ми поділяємо думку визначних спеціалістів в області управління якістю Адлера Ю. П., Азгальдова Г. Г., Аристова О. В., Векслера Є. М., Ковальова О. І., Кондо Й., Фомічова С. К., Рамперсад Хьюберта , Шаповала М. І., що проблема якості багатогранна, вимагає глибоких теоретичних знань та практичних підходів, поєднує в собі цілий ряд аспектів, деталізацію яких приведено нижче.

Політичний аспект виражається в прямо пропорційній залежності масового виробництва високоякісної продукції із рівнем економічного розвитку держави.

Соціальний аспект проблеми криється у необхідності поліпшення якості продукції до рівня вимог споживачів, у потребі підвищення якості самої праці за допомогою належної освіти, підвищення кваліфікації персоналу, глибокої мотивації трудових ресурсів [4].

Економічний аспект проблеми полягає у підвищенні ефективності економіки країни, збільшення прибутку підприємств, підвищенні конкурентоспроможності продукції як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, раціональне використання матеріальних та енергетичних ресурсів.

Науково-технічний аспект проблеми базується на взаємозв’язку процесу підвищення якості продукції та темпів зростання науково-технічного прогресу. Внаслідок науково – технічного прогресу інформаційні системи, транспорті комунікації, технологічні процеси удосконалюються, тим самим забезпечуючи вищий рівень якості продукції, що в свою чергу призводить до нового витка в науці та техніці.

Організаційний аспект проблеми виявляє залежність підвищення якості від менеджменту організації, від удосконалення систем якості, стандартизації тощо.

Екологічний аспект проблеми полягає в обізнаності споживачів щодо корисності продукції, вимогливості щодо мінімізації шкідливого впливу процесу виробництва на навколишнє середовище.

Національний аспект полягає в різному відношенні до проблем якості залежно від національних традицій. Так, американці спрямовують свої зусилля в області управління якістю на отримання максимального прибутку, а японці – намагаються збільшити долю ринку, навіть якщо на перших етапах можливі втрати від обсягу очікуваного прибутку [2].

Враховуючи всі вище згадані аспекти, очевидним стає висновок про те, що управління якістю має глобальний характер і «передбачає безперервний процес впливів на виробництво шляхом послідовної реалізації логічно взаємозв’язаних функцій з метою забезпечення якості» [3, С. 21] До складу цих функцій входять: взаємодія із зовнішнім середовищем, розроблення політики якості, планування якості, навчання та мотивація персоналу щодо поліпшення якості у підприємстві, організація контролю якості, забезпечення доступу до інформації про якість, розробка заходів, прийняття рішень щодо якості.

Кінцевою метою управління якості є передбачення потреб суспільства та забезпечення його високоякісною продукцією, за рахунок досконалої організації виробничих процесів, взаємовигідних відносин між виробником та споживачем.

Як зазначає Андрійчук В. Г., «якість продукції є функцією від рівня розвитку науково-технічного прогресу і ступеню реалізації його результатів у виробництво». Тобто, при зростанні якості продукції відбувається повніше задоволення потреб споживачів і, як наслідок, «ефективніше вирішуються соціально-економічні проблеми розвитку суспільства» [1].

Тобто, здійснюючи управління якістю, підприємства досягають стабільного зростання рівня якості організації виробничих процесів, забезпечення постійного підвищення якості продукції, що чинить позитивний ефект на поліпшення життєвого рівня людства.

На сучасному етапі, управління якістю – це складний процес, що має місце лише за умови розроблення, впровадження багатогранної системи, яка охоплює всі етапи формування якості продукції: вивчення кон’юнктури ринку, планування та проектування рівня якості, контроль вхідної сировини, вдосконалення технологічного рівня виробництва, навчання та мотивація персоналу, участь кожного працівника у створенні якості, дотримання міжнародних стандартів, забезпечення логістики та гарантійного обслуговування, а також постійного загального удосконалення всіх ланок системи.

Конкурентоспроможність підприємства можлива, коли ідея якості буде пропагуватися на державному рівні, пронизуватиме галузі суспільного виробництва та підтримуватися кожним окремим працівником. Слід відмітити, що реалії сьогодення вимагають від учасників світового ринку поряд із виробництвом та реалізацією якісної продукції, яка б відповідала вимогам та очікуванням споживачів, приділяти значну увагу збереженню навколишнього середовища, впроваджувати системи управління безпекою праці, системи управління якістю відповідно до міжнародних стандартів.

Список використаних джерел:

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств [ Електронний ресурс] / В. Г. Андрійчук . – Режим доступу: http:// www . polka- knig.com.ua / article.php ?book=1&article=130

2. Аристов О. В. Управление качеством: у чеб . п особ . для вузов. / О. В. Аристов. – М.: ИНФРА . – М, 2003. – 240 с.

3. Тепман Л. Н. Управлен ие качеством: учеб. п особ . для студ . вузов, обуч - ся по спец . эконом . и управ. (080100) / Л. Н. Тепман ; под ред. В. А. Швандара . – М.: ЮНИТИ . – ДАНА, 2007. – 352 с.

4. Шаповал М. І. Менеджмент якості: підручник / М. І. Шаповал. – 3-тє вид., випр. і доп . – К.: Знання; КОО , 2007. – 471 с.

5. Янковский Н. А. Управление качеством в условиях международной конкуренции / Н. А. Янковский, Ю. В. Макогон, Н. В. Фомичев / под ред. Ю. В. Макогона. – Донецк, Донецкий нац-й ун-т, 2007. – 340 с .