К. е. н. Радіонова О. М.

Харківська національна академія міського господарства, Україна

РОЗВИТОК МАЛОГО БІЗНЕСУ В НАУКОВО-ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ФАКТОР КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДЕРЖАВИ

Формування ринкової економіки супроводжується радикальними змінами в господарській діяльності країни. Динамічна модифікація технологій і посилення конкуренції змушують і господарюючі суб'єкти і державу в цілому по-новому дивитися на питання, пов'язані з їх розвитком. Сьогодні конкурентоспроможність держави нездійсненна без становлення ринку інноваційних технологій. І саме розвиток малого бізнесу в сучасних умовах повинен стати одним із головних пріоритетів держави. Адже такий бізнес забезпечує гнучкість і стійкість економічної системи, виконує важливу соціально-економічну роль, запроваджуючи технологічні інновації, надаючи робочі місця та забезпечуючи джерела доходу для значної частини населення.

У зв’язку з політикою, спрямованою на запровадження інноваційної моделі структурної перебудови та зростання економіки, особливої державної підтримки потребують малі підприємства, які займаються науковою та інноваційною діяльністю – венчурні фірми. Таке підприємництво орієнтується на практичне використання технічних і технологічних новинок, результатів наукових досліджень, які ще не апробовано практикою, що робить їх діяльність вельми ризикованою.

Важливість розвитку малого підприємництва в науково-інноваційній сфері визначається його здатністю створювати сучасні робочі місця та забезпечувати відповідною зайнятістю досвідчених науковців і спеціалістів, розвивати інтелектуальний потенціал країни, що в майбутньому, безумовно, позначиться на соціально-економічному розвитку. Венчурні фірми є генераторами нових ідей, на основі яких відбуваються великі науково-технічні прориви, що сприяють модернізації та структурній перебудові економіки. Розвинений венчурний технологічний бізнес є |з'являється| тим базовим сектором постіндустріальної економіки, який визначає здатність |здібність| країни увійти та утримати конкурентоспроможність в передових технологіях на світовому ринку.

Втім, мале підприємництво у сфері науково-технічних розробок та інновацій розвинене недостатньо. Однією з причин цього є те, що джерелом фінансування інноваційної діяльності залишаються власні ресурси підприємств, що часто просто унеможливлює інноваційно-інвестиційну діяльність (рис. 1, розроблений за даними Держкомстату України).

Рис. 1. Джерела фінансування інноваційної діяльності в Україні

Ми пропонуємо надання державної фінансової допомоги для розвитку малого підприємництва в науково-інноваційній сфері здійснювати шляхом:

- уведення податкових канікул чи зниження податкових ставок на певний термін;

- покриття частки відсоткової ставки банківського кредиту або надання допомоги в її пониженні, оскільки доступність кредитів є одним з основних чинників, які дають поштовх розвитку малого бізнесу;

- сприяння створенню міських інноваційних фондів на базі залучення міських (бюджетних) та приватних коштів. Стимулювати втягнення останніх можливо через наданням пільг в оподаткуванні та кредитуванні. Тобто такі пільги повинні отримувати не лише інноваційні малі підприємства, а й підприємства (великі компанії, банки, інші фінансові установи), які надають їм підтримку. Таким чином, вони використовують підприємницький талант дрібних бізнесменів, їхню енергію і творчу ініціативу, частково перекладають на них ризик нововведень;

- залучення грантів як внутрішніх, так і зовнішніх на розвиток високотехнологічного малого бізнесу;

- поширення держзамовлення на наукові розробки та введення сучасних технологій.

Основними сферами залучення фінансової допомоги, на нашу думку, повинні бути: електроніка, робототехніка, генна інженерія, нанотехнології та ін., тобто підприємства п’ятого та шостого технологічних укладів.

Організаційно-правова допомога малому підприємництву в науково-інноваційній сфері має стосуватися: проведення наукових досліджень і впровадження прогресивних технологій; пошуку замовників та виконавців інноваційних проектів; надання консультативних послуг у сфері інноваційних технологій тощо.

Варто зазначити також, що особливістю венчурного бізнесу є дуже високий інтелектуальний і професійний рівень підприємців. Їх знання і досвід лежать на перетині фундаментальної та прикладної наук, інноваційного менеджменту, знань високотехнологічних виробництв. Тому підготовка таких фахівців – це нагальне завдання, від реалізації якого залежить майбутній стан розвитку сьогоденного підприємництва, сфери зайнятості і держави в цілому. Не менш важливо також забезпечити передавання технологій і результатів наукових розробок від наукової лабораторії до виробництва. Ідеться про розвиток інноваційного менеджменту, налагодження системи реалізації створеної розробниками інтелектуальної продукції. Оскільки вчені нерідко не хочуть або не можуть мати справи з ринком кінцевої продукції, цю роль теж може ефективно виконувати мале підприємництво.