Белецька Н. Г.
Вінницький національний технічний університет, Україна
Безперервна професійна підготовка робітників з використанням виробничої бази сучасних підприємств
За даними Світового банку, в 192 країнах світу на долю людського капіталу припадає в середньому 64 % загального багатства, на виробничі фонди – 16 % і на природні ресурси – 20 %.
Будівельна галузь органічно переплітається і є складовою соціально-економічної сфери життя людини. В Україні особа, яка шукає роботу, через брак доступного житла вимушена обмежитись вакансіями, що максимально наближені до місця її проживання. В більшості розвинених країн світу і країн ЄС це навпаки – спочатку шукається робота, потім – житло, і воно є доступним. Сьогодні будівельна галузь України навіть при наявності високого рівня безробіття відчуває гостру потребу у висококваліфікованих робітниках. Одне робоче місце в будівництві створює 6–10 додаткових робочих місць в суміжних галузях економіки. За 20 років незалежності обсяги будівництва житла не досягли навіть 50 % обсягів «кращого» 1987 року [1–4].
Щороку попит на кваліфіковані кадри у будівництві зростає і, починаючи з 2010 року, становить у середньому біля 20 тис. осіб на рік, а за прогнозом Організації роботодавців України до 2015 року потреба в робочих кадрах на вітчизняних підприємствах буде забезпечена лише до 45 %. Найбільш затребуваними є працівники, рівень кваліфікації яких відповідає 4–5 розрядам [5].
Через застарілість матеріально-технічної бази, яка більше 20 років не оновлювалась, система ПТНЗ сьогодні на спроможна підготовити робітників високої кваліфікації з інноваційною складовою. Робітники високого кваліфікаційного рівня володіють широким колом компетенцій, вміють самостійно оволодівати новими знаннями, уміннями, компетентностями. В умовах інноваційного розвитку підприємств пріоритетного значення набуває потреба постійного підвищення кваліфікаційного рівня робітників, та реалізації концепції «навчання продовж життя».
Проблемам професійного розвитку робітників з точки зору підвищення їх конкурентоспроможності присвячені роботи таких науковців, як
Л. Едвінссон, Т. Пітерс, Л. Спенсер, Р. Дж. Еренберг, С. Фішер та інших зарубіжних вчених. Висококваліфіковані робітничі кадри є одним з найважливіших чинників розвитку ринкової економіки. В умовах впровадження механізму саморегулювання в будівельній галузі самі учасники бізнес – спільноти долучаються до прийняття рішення функціонування підприємств у тому числі і щодо механізму професійного навчання, яке забезпечує підготовку робітників високої кваліфікації. За таких умов розробка механізму безперервної професійної підготовки робітників з використанням виробничої бази сучасних підприємств, є надзвичайно актуальною.
Реалізація системи модульної підготовки робітничих кадрів на виробництві, дозволяє скоротити до 50 % фінансові витрати та витрати часу, на проведення професійної підготовки. Підвищується якість, швидкість, гнучкість та мобільність навчання працівника, враховуються раніше накопичені знання та професійні навички, забезпечується мотивованість, адресність та безперервність професійної підготовки робітничих кадрів [6] .
Дані Держкомстату України свідчать про те, що кількість підготовлених в ПТНЗ робітників у 1990 році складала 376,7 тис., осіб, у 2010 році – 247,4 тис., осіб. За 20 років випуск кваліфікованих робітників скоротився на 34,3 %. При цьому випуск фахівців з вищою освітою збільшився у 1,8 раза (кількість випущених з вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівня акредитації фахівців з вищою освітою складала у 1990 році – 365,6 тис. осіб, у 2011 році – 654,7 тис. осіб) [7–8].
Існуюча система підготовки робітничих кадрів через систему державної професійно-технічної освіти була і залишається однією із найважливіших складових розвитку формування трудового потенціалу і тому потребує реформування.
При формуванні ідеології професійного навчання основною домінантою мають бути вимоги роботодавця. Планування додаткової потреби у робітничих кадрах за потенційними напрямками вибуття працівників здатне у повній мірі убезпечити підприємство від незапланованих витрат на пошук і підбір персоналу, вчасно реагувати на зміну внутрішніх та зовнішні факторів господарської діяльності, що вкрай важливо для забезпечення конкурентоспроможності персоналу. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що з однієї сторони будівельна галузь постійно зберігає потребу в робітничих кадрах, а з іншої сторони – випускники ПТНЗ не можуть працевлаштуватись після їх закінчення [9–10].
Покращити ситуацію професійної підготовки робітників без кардинальних змін стану будівельної галузі практично не можливо. Світовий досвід розвитку ринкової економіки свідчить, що в таких випадках, коли державне управління гальмує розвиток економіки воно має бути замінене або доповнене саморегулюванням з сторони самих учасників ринку – будівельних організацій.
Саморегулювання має об'єктивні переваги перед державним регулюванням. Впровадження інституту саморегулювання в будівельну галузь забезпечує можливість активно впливати та нести відповідальність у тому числі і за якість професійної підготовки робітничих кадрів, підвищення кваліфікації своїх працівників відповідно до потреб ринку[11–12].
Список використаних джерел:
1. Белецька Н. Г. Негативні тенденції демографічних процесів в Україні / Н. Г. Белецька В. Р. Сердюк // Економіка: проблеми теорії та практики: збір. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – Вип. 248 : в 6 т. – Т. ІV. – С. 1335–1342.
2. Белецька Н. Г. Професійне навчання робочої сили в аспекті розвитку будівельної галузі / Н. Г. Белецька // Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин: збір. наук. праць КНУБА. – К., 2011. – Вип. 23. – С. 13–19.
3. Белецька Н. Г. Гендерні аспекти ринку праці / Н. Г. Белецька // Економіка: проблеми теорії та практики: збір. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. – Вип. 262 : в 12 т. – Т. 1. – С. 19–33.
4. Белецька Н. Г. Малий та середній бізнес в забезпеченні продуктивної зайнятості / Белецька Н. Г. // Економіка і регіон: Науковий вісник. – Полтава: ПНТУ ім. Юрія Кондратюка. – 2010. – № 2 (25). – С. 168–172.
5. Белецька Н. Г. Забезпечення житлом як вагомий фактор народжуваності / Н. Г. Белецька // Економіка: проблеми теорії та практики: збір. наук. праць. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. – Вип. 259 : в 7 т. – Т. V. – С. 1322–1329.
6. Белецька Н. Г. Модернізація професійної підготовки робітничих кадрів в галузі будівництва / Н. Г. Белецька // Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин: збір. наук. праць КНУБА. – К.: КНУБА. – 2010. – Вип. 24 : у 2 ч. – Ч. 1. – С. 54–63.
7. Белецька Н. Г. Проблеми забезпечення ринку робітничих кадрів будівельної галузі України / Н. Г. Белецька // Придніпровський науковий вісник. – Дніпропетровськ. – 2011. – № 9 (119). – С. 13–20.
8. Белецька Н. Г. Модернізація професійної підготовки робітничих кадрів в галузі будівництва / Н. Г. Белецька // Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин: зб. наук. праць. – К.: КНУБА, 2011. – Вип. 24 : у 2 ч. –Ч. 1. – С. 37–46.
9. Белецька Н. Г. Пріоритетні напрямки кадрового забезпечення будівельного ринку / В. Р. Сердюк, Н. Г. Белецька / Сучасні технології, матеріали і конструкции в будівництві: наук.-техн. збір. – Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2010. – № 1 (8). – С. 112–117.
10. Белецька Н. Г. Деякі проблеми підготовки робітничих кадрів будівельної галузі у системі професійно-технічної освіти / Н. Г. Белецька / XІ Міжн. наук. практ. конф. студ., аспір. і молод. вчених «Розвиток економічних відносин суб’єктів господарювання в посткризовий період: прогнози та перспективи» (м. Київ 25–26 квітня 2012р). – К.: Київський економічний науковий центр, 2012. – С. 76–78.
11. Белецька Н. Г. Інноваційні технології професійної підготовки та перепідготовки кваліфікованих робітників в будівельній галузі / Н. Г. Белецька // Теоретичні та практичні аспекти наукових досліджень: збір. наук. праць. – К.: НАИРИ, 2012. – С. 55–57.
12. Сердюк В. Р. Сучасні проблеми ринку праці та його соціально-економічні наслідки / В. Р. Сердюк, Н. Г. Белецька / Сучасні технології, матеріали і конструкции в будівництві: наук.-техн. збір. – Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2012. – № 2 (10). – С. 111–117.