Мороз Н. В., д. т. н. Столярчук П. Г.
Національний університет «Львівська політехніка», Україна
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ЯК УСПІХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО АГРОКОМПЛЕКСУ
Для забезпечення конкурентоспроможності країни, виходу на світовий ринок та приєднання до Європейського Союзу є підвищення якості вітчизняної продукції. Необхідні наукові роботи, які спрямовані на гармонізацію з міжнародними та європейськими стандартами, з вимогами Директив ЄС, на продукцію, яку Україна може експортувати. На методи контролю якості і безпеки цієї продукції та на продукцію, яка виготовляється за найновішими технологіями.
Протягом останніх років важливим є вихід на ринок продукції агросфери належної якості. Сучасний стан розвитку зернового господарства України характеризується низьким рівнем виробництва та погіршенням якості зерна. Розвиток зернового господарства є не тільки забезпечення населення продуктами харчування, а й зростання ефективності виробництва інших видів продукції сільського господарства. В таких умовах особливо актуальними стають питання щодо забезпечення якості зернових культур та їх ефективне використання, оскільки вони мають вплив на конкурентоспроможність державного сектору.
При вирощуванні зернових культур основна увага повинна бути зосереджена на одержанні зерна належної якості, показники якого відповідали б вимогам стандартів. З підвищенням якісної врожайності необхідно зосередити увагу на програмне забезпечення з метою отримання первинної інформації про фізико-хімічні і агрохімічні показники у різних частинах поля.
Аналізуючи сучасні напрямки у технології виробництва зернових культур, необхідно приділити належну увагу на розроблення програми обстеження ґрунтів для збільшення заготівель зерна високої якості.
Існує низка проблем, які недостатньо вирішені. Серед них – визначення найоптимальнішої для якісного збільшення виробництва і найефективнішої для забезпечення максимального виходу продукції належної якості. Доцільно було б врахувати, що одна з основних причин конкурентоспроможності якості зернових культур є створення програмних моделей, які формують прогнозовану якісну врожайність зернових культур.
Сьогодні існують сучасні напрями програмування врожайності, котрі на різних етапах життєвого циклу допомагають аналізувати та оцінювати якість зернових культур, однак вони лише частково виконують завдання забезпечення їх належної якості. Потреба щодо програмної моделі передбачає комплекс дій, в першу чергу оптимальне кількісне поєднання керованих факторів з урахуванням некерованих погодних умов, які в системі технологічного процесу забезпечують одержання планової і якісної врожайності при раціональному наявних ресурсів.
Створення програмних моделей для оцінки якості зернових культур дає наступні можливості [1] :
- вибрати модель, яка здатна забезпечити найбільш об’єктивні значення врожайності та якості зернових культур на основі реальних чинників для кожної земельної ділянки;
- оперативно корегувати модель при зміні певних чинників;
- вдосконалювати моделі на підставі реально отриманих результатів;
- отримати ефективні інструментальні засоби для оцінки врожайності та якості зернових культур;
- істотно полегшити пошук способів та засобів для підвищення врожайності та якості зернових культур.
Програмна модель передбачає отримання і обробку інформації про стан посівів та факторів навколишнього середовища, оцінку інформації та практичної реалізації прийнятих рішень.
Таким чином, для підвищення конкурентоспроможності забезпечення поліпшення якісних характеристик зернової продукції необхідно:
- удосконалювати систему техніко-технологічних і агротехнічних заходів виробництва зерна та його збуту;
– впроваджувати у виробництво нові енергозберігаючі технології вирощування, транспортування, зберігання, переробки й реалізації зерна;
- здійснювати належний контроль за якістю зерна на всіх етапах його виробництва та збуту;
- впроваджувати у виробництво нові високоврожайні сорти й гібриди зернових культур;
- розроблювати прогностичні програми якісного продукційного процесу, формувати інформаційні бази даних;
- створювати комп’ютеризовані експертні системи.
Тому, підвищення якісних параметрів виробництва зерна сільськогосподарськими підприємствами – одна з найактуальніших проблем сільського господарства на даному етапі. Вирішення проблем конкурентоспроможності, в контексті забезпечення якості зерна у багатоплановій діяльності сільськогосподарських підприємств, мають бути не поточними чи тактичними, а довготривалими, стратегічними – від досліджень до моделювання, дослідного й серійного виробництва та випробування, контролю якості, поставок матеріальних ресурсів з їх вхідним контролем – до зберігання, транспортування і збуту, тобто розв’язуватися на всіх етапах проходження продукції від виробника до споживача.
Список використаних джерел:
1. Мороз Н. В. Програмування врожайності та якості зернових культ / Н. В. Мороз // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». «Комп’ютерні системи та мережі». – Львів, 2011. – № 717. – С. 105–107.