Ольшанцева Т. О., д. е. н. Бритченко И. Г.

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна

МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

 

Жорстка конкурентна боротьба на ринку освітніх послуг вимагає від Вищих навчальних закладів (ВНЗ) пошуку нових засобів цієї боротьби. Якщо в минулому при виборі ВНЗ абітурієнт надавав перевагу якісному складу викладачів, забезпеченості підручниками та посібниками, рівнем технічного оснащення навчального процесу, то вже зараз висуваються нові, більш жорсткі вимоги. Сьогодні, важливого значення для абітурієнтів набувають гнучкість навчальних планів та мобільність навчальних програм здатних забезпечити молодому фахівцю конкурентні переваги на ринку праці.

Значну увагу конкуренції в галузі надання освітніх послуг приділяли В. Базилевич, О. Виноградова, В. Євтушевський, О. Кратт, Т. Литвиненко, Р. Пікус, Л. Руденко, А. Старостіна, А. Томпсон, Р. Фатхутдінов, О. Федірко, Д. Черваньов, А. Черняк, В. Швець, А. Шегода, Й. Шумпеттер та ін. Однак, питання формування конкурентних переваг ВНЗ на ринку освітніх послуг залишаються дискусійними.

Конкуренція на ринку освітніх послуг являє собою сукупність процесів, взаємодій та загальної боротьби між існуючими та потенційними суб’єктами ринкових відносин на рику освітніх послуг з метою отримання максимально вигідних позицій у відповідності до поставленої мети. Вона є рушійною силою розвитку економіки, могутнім стимулом для розвитку науково-технічного прогресу. Конкуренція забезпечує взаємодію попиту та пропозиції, урівноважуючи ринкові ціни.

Оскільки конкурентна боротьба на ринку освітніх послуг розвивається динамічно, тому ВНЗ повинні постійно відстежувати всі конкурентні зміни. Тільки за таких умов та правильно вибраної маркетингової стратегії, яка буде направлена на підтримку конкурентних переваг може бути досягнутий максимальний результат. Поняття конкурентоспроможності освітніх послуг є багатогранним та відображає не лише аспекти діяльності ВНЗ, але і фактори, які здійснюють вплив на ринок освітніх послуг. Особливість конкурентоспроможності ВНЗ та їх освітніх послуг полягає в тому, що надана послуга може бути оцінена лише через декілька років після ї отримання, а у визначений час конкурентоспроможність базується на основі конкурентоспроможності випускників минулих років та ситуації на ринку праці, що склалася на даний час. Це суттєво ускладнює можливість ретельного оцінювання конкурентоспроможності ВНЗ.

Конкурентоспроможність ВНЗ на ринку освітніх послуг може регулюватися різними методами або прийомами. До прийомів підвищення конкурентоспроможності освітніх послуг, в науковій літературі, в основному відносять сукупність цінових і нецінових методів забезпечення конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність освітніх послуг та професійних програм багато в чому залежить від конкретних умов, що складаються на ринку освітніх послуг (стан освітнього ринку, асортимент освітніх послуг, ціни, умови оплати та ін.). Іноді ВНЗ достатньо запропонувати більш пільгові умови оплати, щоб освітня послуга набула широкого розповсюдження.

ВНЗ використовують цінові методи для представлення нових освітніх продуктів на ринку освітніх послуг, а також для зміцнення позицій у разі раптового загострення проблеми збуту. При безпосередньо ціновій конкуренції ВНЗ широко використовують механізм зниження цін, або намагаються запропонувати альтернативні способи вирішення даної проблеми. Так, наприклад дистанційне навчання може бути такою альтернативою, оскільки його собівартість є меншою ніж очної чи заочної форми освіти. Також ВНЗ можуть використовувати метод прихованої цінової конкуренції. Так, ВНЗ виводять на ринок освітніх послуг новий освітній продукт чи послугу з поліпшеними споживчими властивостями, при чому залишаючи ціну майже незмінною.

До основних прийомів підвищення конкурентоспроможності освітніх послуг відносять сукупність нецінових методів забезпечення конкурентоспроможності.

1. Методи забезпечення конкурентоспроможності за рахунок поліпшення різних споживчих характеристик і підвищення споживчої цінності освітніх послуг (диференціація послуг). Диференціація товару з орієнтацією на поточний незадовільний попит і перспективний прогноз в освітніх послугах, тобто впровадження нових типів послуг. Диференціація споживчих властивостей вже існуючої послуги. Диференціація каналів збуту послуги – залучення нових категорій студентів.

2. Методи підтримання наявного рівня конкурентоспроможності та переорієнтація ВНЗ на нові рівні.

3. Методи впливу на існуючих та потенційних конкурентів. Для забезпечення конкурентоспроможності ВНЗ на ринку освітніх послуг, важливим стратегічним завданням постає випередження конкурентів у розробці та освоєнні нових освітніх послуг та програм, педагогічних технологій, рівня професійної підготовки, цінової політики, нововведень в організації навчання, деталізації освітніх напрямків. Вивчення конкурентного середовища вимагає систематичного спостереження за головними конкурентами, не випускаючи з уваги і потенційних конкурентів.

Отриману інформацію доцільно зберігати в спеціальних банках даних. Аналіз інформації та її інтерпретація дозволяють дати обґрунтовану оцінку кожного з факторів конкуренції та охарактеризувати положення ВНЗ на ринку освітніх послуг по його відношенню до конкурентів.

Також, до впливових методів підвищення конкурентоспроможності ВНЗ можна віднести наступні:

-     пропаганда і контрпропаганда у відношенні конкурентів;

-     збір інформації про конкурентів, так звана економічна розвідка, на основі аналізу якої ВНЗ здатні змінювати свою маркетингову стратегію;

-     протидія аналогічним діям з боку конкурентів;

-     забезпечення підтримки своєї трудової діяльності з боку державних органів та громадськості;

-     прийом на роботу співробітників з конкуруючого освітньої установи з метою зменшення конкурентних переваг установи-конкурента.

Конкурентоспроможність освітніх послуг ВНЗ є головним показником ефективності його функціонування. Для збереження позицій у конкурентній боротьбі на ринку освітніх послуг ВНЗ повинні користуватися сучасними методами маркетингу, що дозволить вірно оцінити положення освітньої установи відповідно до положення її конкурента на даному ринку. За таких умов конкурентоспроможність освітніх послуг автоматично буде впливати і на конкурентоспроможність ВНЗ в цілому.

 

Список використаних джерел:

1.              Бузько І. Розвиток ринку освітніх послуг в Україні в умовах глобалізації / І. Бузько // Економіст. – 2007. – № 8. – С. 28–33.

2.              Оболенська Т. Є. Особливості маркетингу освітніх послуг / Т. Є. Оболенська, Н. В. Жигоцька // Економіка та підприємництво: зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів;   ред. С. І. Дем’яненко. – К.: КНЕУ, 2000. – Вип. 5. – 227 с.

3.              Панкрухин А. П. Маркетинг образовательных услуг в высшем и дополнительном образовании: учеб. пособ. / А. П. Панкрухин. – М.: Интерпракс, 1995. – 240 с.