Березовська Х. І.

Львівський національний університет імені І. Франка, Україна

КРЕДИТУВАННЯ ЯК ОДИН З ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

Напрям на інтеграцію України до Європейської спільноти визначив перед вітчизняною економікою ряд питань чи не найважливішим з яких є підвищення конкурентоспроможності малого підприємництва. За таких умов актуальними є розробки нових теоретичних засад та методичних підходів забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного малого підприємництва з метою його ефективного розвитку і функціонування в економіці України.

У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі основи конкурентоспроможного розвитку малого підприємництва знайшли своє відображення в роботах таких відомих учених, як: Г. Л. Азоєв, П. Ф. Друкер, М. М. Єрмошенко, Ю. Б. Іванов, О. Є. Кузьмін, М. І. Портер, Р. А. Фатхутдінов, А. Ю. Юданов та інші. Вирішенню проблем стійкого розвитку підприємств присвячені роботи В. С. Алексеєвського, В. О. Василенка, В. І. Герасимчука, С. В. Мочерного та інших авторів.

На сьогодні не існує єдиного підходу до визначення категорії «конкурентоспроможності». Загалом у науковій літературі її трактують як динамічний процес, що передбачає здатність суб’єкта економіки виробляти і споживати товари й послуги в умовах конкуренції. Однак спільним для усіх підходів до визначення конкурентоспроможності є наявність відносності.

Критерієм визначення конкурентності малого бізнесу слід вважати частку виробленої ним продукції у ВВП країни та загальну тенденцію до її зміни. Сьогодні малі підприємства України розвиваються у складних економічних умовах і останнім часом все більше втрачають вплив на економіку країни, зменшуючи частку продукції та темпи ділової активності, тоді як у розвинутих країнах світу обсяг виробництва дрібного бізнесу становить більше 50 % ВВП [1]. Для того, щоб вітчизняні підприємства й національна економіка в цілому змогли досягти достатнього рівня міжнародної конкурентоспроможності їх товарів, необхідна наявність певних внутрішніх і зовнішніх умов: маркетинговий потенціал, виробничий потенціал, кадровий потенціал та фінансовий потенціал.

Фінансовий потенціал можна охарактеризувати за допомогою таких показників: рентабельність власного капіталу, рентабельність активів, коефіцієнт автономії, коефіцієнт відтворення. Базовим поштовхом до прискорення оборотності фондів підприємства, тим самим збільшення части грошей в обігу є вливання кредитних коштів в його операційний цикл. Як правило кредитування є одним із тих фінансових важелів, що дає можливість підприємству придбати та запустити нові потужності, розширити сферу діяльності відкривши нові напрямки збуту.

Кредитування, сьогодні, є єдиною можливістю пересічного українця розпочати власний бізнес. Однак і ця можливість також має певні обмеження. Враховуючи негативний досвід 2008–2009р., вітчизняна банківська система неохоче кредитує мале підприємництво. Найбільше постраждали ті хто отримав кредити у валюті, зовсім не підозрюючи того, що заплатить в тричі більше ніж розраховував. В більшості випадків власники таких підприємств були фізично не в змозі вчасно розрахуватися з банком, через спектулятивні дії з долларом, тому потрапляли у так звані чорні списки банку, їм виставляли претензії стосовно прострочених щоденних комісій та подвійних відсотків. Найгірше ситуація вчиняла з тими хто вирішив, що банк йому пробачить. Починаючи з 2011 та впродовж 2012 року в Україні запрацював новий вид бізнесу: так звані приватні коллекторські структури. Працюючи під прикриттям виконавчої служби ці організації вміло забирали та привласнювали собі чуже житло, іншу нерухомість, та будь-яке майно, що можна подати за безцінь і погасити борги що виросли за пів-року вдвічі. Однак це не єдині організації які перекрили дихання малому підприємництву. У 2012 році на повну силу запрацювала нова дуже необхідна для банківської системи організація так зване Бюро кредитних історій. На перший погляд саме ця організація мала б навести порядок у банківській фінансово-кредитній системі, але це тільки на перший погляд. На справді інформація яку бюро надає банку, як правило, є застарілою, оскільки оновлення її відбувається лише раз на місяць. Часто підприємці звертаються зі скаргами, бо колекторські служби, яким вони усе погасили просто не повідомляють бюро, оскільки, як вони ж стверджують, такий механізм співпраці відсутній, або ще не налагоджений. Більшість банків взагалі призупинили кредитування підприємців. Виходить дуже суперечлива та парадоксальна ситуація. Банк радше надасть кредит пенсіонеру або тому хто працює офіційно за невелику зарплату, аніж підприємцю, який вчасно сплачує податок, єдиний соціальний внесок та працює сам на себе. Парадоксом є ще й те що в Україні постійно декларують нові програми підтримки та розвитку малого підприємництва, дієвість яких лише задекларовано законом. Окрім цього враховуючи, вітчизняну систему оподаткування малого підприємництва, маємо на увазі єдиний податок, можна стверджувати, що остання практично не дає можливості відшкодувати операційні витрати, а це у свою чергу сприяє свідомому заниженню доходів. На мою думку у сфері національної податкової політики пріоритетом має стати не збільшення ставок податків, а розширення бази оподаткування [3].

Аналіз стану та проблем розвитку малого підприємництва вказує на те, що подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може призвести до остаточного згортання цього сектора економіки. Справедлива податкова політика, надійність законодавчої бази та ефективна діяльність виконавчих органів влади повинні використовуючи малий бізнес як важіль розбудови економіки України.

 

Список використаних джерел:

1.              Гребенюк В. В. Детермінанти забезпечення конкурентоспроможності малого бізнесу в умовах побудови соціально орієнтованої ринкової економіки / В. В. Гребенюк // Університетські наукові записки. Серія: «Економіка», 2010. – № 1. – С. 128–138.

2.              Пивоваров М. Г. Удосконалення методики розрахунку конкурентоспроможності малих підприємств / М. Г. Пивоваров // Держава та регіони. Серія: «Економіка та підприємництво». – 2010. – № 1. – С. 156–162.

3.              Хімченко А. М. Розвиток в Україні системи підприємництва: формування малого бізнесу: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук / А. М. Хімченко. – Донецьк, 2005. – 22 с.

4.              Якубяк О. Адаптація малих і середніх підприємств до умов глобальної конкуренції [Електронний ресурс] / О. Якубяк // Схід. – 2009. – № 2 (93). – Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza/analitic/ index.php? ELEMENT_ID=45129