Кіхая Ю. В.

Одеський національний економічний університет, Україна

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА І КОНКУРЕНЦІЯ

 

В сучасних умовах, коли конкурентоспроможність держави є стратегічним пріоритетом соціально-економічного розвитку та першочерговою умовою економічного зростання, дослідження ролі конкуренції є надзвичайно важливим. Загальновідомо, що на сьогодні українські підприємства досить швидко втрачають конкурентоспроможність своєї продукції як на національному, так і на зовнішньому ринках. Чому в економічному змаганні одні підприємства перемагають, а інші програють? Певно на сьогодні це питання є дуже актуальним. Конкурентоспроможність в сучасних економічних реаліях є тим, що хвилює підприємців будь-якої організаційної форми та сфери діяльності.

Категорії «конкуренція» та «конкурентоспроможність» є однопорядковими термінами, що свідчить про те, що конкуренція є тим фактором, який безпосередньо виявляє себе у понятті «конкурентоспроможність». Конкурентоспроможність підприємства де-факто встановлює його можливість претендувати на належне становище у ринковому середовищі, що сформувалось. В сучасних умовах гострої боротьби всіх і кожного за успіх, конкурентоспроможність можна розуміти як спроможність перемагати в конкурентній боротьбі за обмежені блага, що задовольняють певні потреби. Отже, між конкуренцією та конкурентоспроможністю існує діалектичний зв’язок – одне обумовлює інше. Тобто конкуренція спонукає підприємства надавати конкурентоспроможні товари та послуги. А конкурентоспроможність визначає здатність підприємства перемагати в конкурентній боротьбі з іншими суб’єктами ринку.

Конкурентоспроможність підприємства представляє собою відносну характеристику, яка визначає відмінності розвитку даного підприємства від ступеню розвитку підприємств-конкурентів у сфері виробничої діяльності та задоволенні потреб споживачів своєю продукцією.

Конкурентоспроможність підприємства показує можливості та ступінь його адаптації до умов ринкової конкуренції.

Конкуренція, в свою чергу, являється необхідною передумовою функціонування ринкової економіки. Її механізм гнучко реагує на найменші зміни, які відбуваються на ринку, який у свою чергу чутливий до змін у механізмі конкуренції. Це спонукає підприємців постійно шукати шляхи підвищення продуктивності праці, зниження витрат виробництва, запровадження інновацій. Тобто конкуренція представляє собою внутрішній механізм ефективного та динамічного економічного розвитку.

Роль і значення конкуренції у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств доцільно розглянути через її об’єктивні закономірності. Основною закономірністю конкуренції є формування ринкової вартості товару, в результаті чого вибраковуються підприємства, які виробляють непотрібну суспільству продукцію. Конкуренція є дуже тонким (селективним) та гнучким механізмом. Це проявляється в тому, що при скороченні попиту на товар чи послугу підприємства страждають неоднаково. Найбільші труднощі зазнають неефективні підприємства, виробники неякісної продукції і т. д. Навпаки ж, найсильніші підприємства можуть навіть в складні часи процвітати, так як до них відходять сегменти ринку, які раніше контролювалися конкурентами, що збанкрутіли.

Також закономірністю конкуренції є стимулювання постійного вдосконалення техніки і технології, запровадження інновацій та в кінцевому випадку – НТП. Суперництво підприємців за збільшення прибутку стимулює удосконалення техніки та організації виробництва. Підприємцю для отримання надприбутку необхідно, щоб його індивідуальні витрати на виробництво одиниці продукції були нижчими, ніж у конкурента. Дана мета може бути досягнута шляхом постійного вдосконалення техніки і технології, застосування нових матеріалів та більш кваліфікованої робочої сили. Гострота конкурентної боротьби в значній мірі стимулює реальні заходи із впровадження досягнень НТП. Коли підприємцем випробувані всі засоби покращення власного виробництва і для випередження конкурента необхідно впровадити якийсь винахід чи нову технологію, він витрать навіть значні кошти для цього.

Конкуренція суттєво відрізняється на окремих галузевих ринках по ймовірності довгострокового отримання прибутку. Тому для підприємства важливим є місце (позиція), яку воно займає на ринку. Деякі позиції підприємства на ринку можуть бути більш вигідними, ніж інші. Така позиція і є результатом конкурентної боротьби підприємства на ринку. Зміни, які відбуваються на ринку, призводять до зміни його структури. Підприємства ж не тільки реагують на ці зміни, а й користуються ситуацією, обираючи собі відповідну позицію в рамках даної галузі. Така позиція підприємства відображає його відношення до конкуренції та визначає його конкуренту перевагу.

Підприємство має конкурентні переваги, якщо якість його роботи із споживачами перевищує відповідний рівень його конкурентів, і воно здатне протидіяти впливу конкурентних сил.

Отже, конкуренція є тим механізмом, за допомогою якого ринок спрямовує (координує) господарську діяльність підприємців. У разі невиконання умов конкуренції відбуваються втрати суспільного добробуту, обмежуються основні права та можливості підприємців, що в свою чергу знижує їх конкурентоспроможність як на національному, так і на зовнішньому ринках.

Таким чином можна стверджувати, що конкуренція є визначальною умовою стабільного економічного розвитку. Вона заохочує підприємців виробляти якіснішу (ніж у конкурентів) продукцію широкого асортименту та реалізовувати її за меншими цінами та в необхідній суспільству кількості. Також стимулює науково-технічний прогрес та необхідні зміни в структурі ринку.