Д. е. н. Проскуріна Н. М., к. е. н. Гринь В. П.

Запорізький національний університет, Україна

ЕВОЛЮЦІЙНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ АУДИТУ В УКРАЇНІ

 

Процеси глобалізації, що відбуваються у світі, обраний Україною шлях до інтеграції у європейську спільноту, не може оминути і проблему реформування контрольного середовища в країні, одним з важливих елементів якого є професійний незалежний аудит. Забезпечення достовірності публічної фінансової звітності, захист інтересів широкого кола власників та інтересів суспільства в цілому – головна місія аудиту у відкритому суспільстві з ринковою економікою. Особливо актуалізується ця місія в умовах сучасної глобальної економічної кризи та гострої конкуренції, коли запорукою громадської довіри до бізнесу в значній мірі є результати діяльності незалежних професійних аудиторів.

Реформування контрольного середовища в Україні йде вкрай повільно і єдиною новацією останнього десятиріччя є впровадження з 1993 року у систему фінансового контролю незнаного до того в суспільстві незалежного аудиту [2].

Звичайно, впровадження у суспільне життя та практику господарювання країни нових форм контролю, з новою термінологією та новими правилами реалізації своїх функцій, при існуванні та застосуванні старих методологічних та організаційних підходів до контролю, та залишками ментального його сприйняття суспільством за часів до обрання Україною незалежності, посилює актуальність наукової розробки напрямків розвитку методології та організації розвитку професійного аудиту в Україні.

Розкриттю питань еволюції теорії і практики підходів до аудиту присвячені праці зарубіжних авторів Р. Доджа , Р. Адамса, Ф. Л. Дефліза , В. М. О'Рейлі , М. Б. Хірша , С. Діпіази [3–4]. Доісторичним аспектам аудиторської професії, етапам і перспективам її розвитку зверталися як вітчизняні вчені О. Ю. Редько, Н. М. Проскуріна, М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець [1] , С. Ф. Голов , А. М. Герасимович, Г. М. Давидова, І. Н. Дмитренко, Н. І. Дорош, С. Я. Зубілевич , А. М. Кузьмінський , М. Д. Корінько , Р. О. Костирко , В. І. Лазуренко , Н. М. Малюга , Є. В. Мних, О. А. Петрик, І. І. Пилипенко, В. П. Пантелєєва, В. С. Рудницький, В. В. Сопко, Л. К. Сук, М. Г. Чумаченко , В. Г. Швець, В. О. Шевчук та інших; так і зарубіжних: В. Д. Андрєєва, М. П. Баришнікова , А. М. Богомолова , С. М. Бичкова, Н. А. Голощапова , П. І. Камишанова , Я. В. Соколова, М. А. Азарська .

Проте, напрямки досліджень та їхні результати охоплювали хоча і наріжні та фундаментальні питання аудиторської діяльності, але без комплексного врахування особливостей сучасної української бізнес практики та її законодавчого регулювання, врахування ментальності вітчизняного менеджменту та стану суспільних відносин в економічному секторі; результатів трансформації контрольного середовища, які відбуваються в країні [6] . Отже, викладене вище потребує розробки саме комплексного та системного підходу до впровадження і визначення головних напрямків розвитку професійного незалежного аудиту в українську практику контролю.

Умови функціонування комерційних організацій і інфраструктури в світовій економіці стрімко змінюються. За останні десятиліття в світі відбулося достатнє число подій, таких як глобальні кризи, зміни економічних курсів та банкрутство найбільших компаній, які так чи інакше вплинули на аудиторську діяльність. Необхідно відзначити, що інтенсивність таких змін буде зростати в першу чергу завдяки всеосяжної інформатизації та розвитку технологій, застосування нових економічних стратегій найбільш розвиненими державами та об'єднаннями країн, транснаціональними компаніями. Відповідно, змінюються способи і методи організації і управління діяльністю комерційних організацій. Адаптуючись до нових умов ведення бізнесу, а також у відповідь на нові склалися в ході багаторічної практики професійні ризики і наявний досвід провідні світові саморегульовані аудиторські організації прийняли низку нововведень у міжнародних стандартах аудиту. Одним з найважливіших змін в методології аудиту є введення ризик-орієнтованого підходу в процедуру аудиторської перевірки [7]. У сфері аудиторських послуг в Україні дана тенденція також спостерігається, проте досить поступальними та повільними темпами. Дане явище – відповідь на зростаючу конкуренцію на ринку аудиторських послуг. Компанії змушені шукати шляхи скорочення витрат, для того щоб сформувати ціну своїх послуг конкурентоспроможною, розвиватися та прагнути займати лідируючі позиції на ринку аудиторських послуг.

Зазначений підхід, зокрема, передбачає виявлення та оцінку великої кількості окремих аудиторських ризиків на відміну від більш ранньої концепції, заснованої на розрахунку загального аудиторського ризику. Поточні вимоги до проведення аудиту передбачають використання адаптованих підходів до кожного окремого об’єкта аудіювання , що виражається в широкому застосуванні професійного судження під час планування і здійснення аудиторської перевірки як єдиного способу відповідати таким вимогам. Комплексність і складність бізнес-процесів вимагають від аудитора детального розуміння діяльності та особливостей функціонування об’єкта аудіювання , але при цьому обмеження у часових рамках перевірки змушують приймати аудитору більш високий рівень професійного ризику. В даний час не існує чітко опрацьованих методик, що визначають підходи до вивчення діяльності компанії, так само як і методик, що дозволяють виявляти конкретні ризики в процесі аудиту в умовах нової концепції ризик-орієнтованого підходу. Це також обумовлено високою варіативністю ситуацій, пов'язаних з обліком і розкриттям операцій, унікальністю кожної комерційної організації та галузевою специфікою. Ці та інші обставини приводять до необхідності широкого застосування суб'єктивних оцінок аудитора, що, в свою чергу, збільшує його професійний ризик. Отже, саме зараз особливо актуальним стає розвиток методик виявлення та оцінки аудиторських ризиків в рамках ризик-орієнтирванного підходу, а також розробка відповідних інструментів, які дозволять слідувати вимогам нових стандартів аудиту та більш ефективно знижувати аудиторський ризик.

Отже, метою дослідження зазначеної проблематики є обґрунтування нової парадигми розвитку вітчизняного ризик-орієнтованого аудиту, відповідно підвищенню рівню його суспільного визнання на основі надання користувачам упевненості в більш широкому колу інформації про стан фінансового здоров'я компаній публічного інтересу, як управління їх бізнес-ризику, прогнозуванні безперервності діяльності та майбутніх фінансових результатах в умовах невизначеності, а також виявлення шляхів і перспектив її імплементації.

Тому, на нашу думку, подальший розвиток та якісний стрибок незалежного аудиту в Україні на наступний еволюційний щабель обумовлений необхідністю підпорядкування еволюції методологічних складових усталеному розширенню інформаційних потреб користувачів та забезпеченню подолання розриву очікувань в аудиті. А це спрямовує вектор подальших досліджень в бік визначення сутності та шляхів подолання саме розриву очікувань в контурах цієї сфери професійної діяльності.

 

Список використаних джерел:

1.              Бутинець Ф. Ф. Аудит: стан і тенденції розвитку в Україні та світі: монографія / Ф. Ф. Бутинець, Н. М. Малюга, Н. І. Петренко. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – 564 с.

2.              Проскуріна   Н.   М. Якість аудиторських послуг в Україні: реалії та перспективи / Н.   М.   Проскуріна, В.   П.   Коваленко // Економічний часопис ХХІ. – 2010. – № 9–10. – С. 53–57.

3.              Редько О. Аудиторські послуги в Україні : перші кроки до ринку / О. Редько // Бухгалтерський обл ік і аудит. – 2008. – № 11. – С. 48–55.

4.              Редько   О.   Ю. Аудит в Україні. Морфологія: монографія / О.   Ю.   Редько. – К.: ДП Інформаційно-аналітичне агентство, 2008. – 493 с .

5.              Ситникова  В. А. Разработка аудиторскими организациями внутрифирменных стандартов / В. А.  Ситникова // Аудит, ведомости. – 2002. – № 7. – С. 59–65.

6.              Усач Б. Проблеми розвитку аудиту в Україн / Б. Усач // Регіональна економіка . – 2007. – № 4. – С. 217–222.

7.              Чернеча  О. Б. Управления конкурентоспособностью в условиях трансформации экономических отношений / О.   Б.   Чернега . – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2008. – 488 с .