Доктор філософії Бойко М., к.с.н. Шандор Ф. Ф., Кіш Г. В.

Йельський університет, США;

Ужгородський національний університет, Україна

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ГЕОТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

 

Важливим аспектом стратегії розвитку геотуризму у ринковій економіці є створення умов для виготовлення продукту, який має конкурентні переваги на внутрішньому та зовнішньому ринках, оскільки кінцева ціль будь-якої діяльності – перемога на конкурентному ринку і, як наслідок, отримання вигоди. Виходячи з вище сказаного, стратегія розвитку геотуризму має включати заходи, спрямовані як на створення конкурентоспроможного продукту, так і на утримання досягнутого рівня конкурентоспроможності. Все це не можливе без певних зусиль щодо вивчення конкурентного середовища. Варто зауважити, що кожний ринок характеризується «власним» покупцем, а це говорить про те, що абсолютна конкурентоспроможність, яка не пов’язана з певним ринком, не існує. Отже, під конкурентоспроможністю необхідно розглядати не певний показник, який має кількісний вимір, а стратегію розвитку, яка містить комплекс маркетингових заходів та прийомів менеджменту.

Беззаперечно, для розробки ефективної та відповідної ринковим умовам   стратегії необхідний адекватний аналітичний інструментарій, який передбачає детальний аналіз факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.

На протязі майже п’яти десятиріч в якості інструмента довгострокового планування у багатьох галузях економіки використовуються різноманітні методи стратегічного аналізу. Найбільш відомими з них є матричний метод Бостонсько-Консалтингової Групи; метод «привабливість ринку/конкурентна позиція» який має назву «матриця General Electric – McKinsey; стратегічна модель М. Портера та інші. Сфера туризму не є виключенням для застосування зазначених методів. Однак обраний рівень проведення аналізу, його об’єкт, зміст інформаційної бази даних кожного разу вносять дещо нове у процедуру таких досліджень, збагачуючи тим самим робочий інструментарій спеціалістів-аналітиків.

Сформулювати правильний підхід до вибору методики стратегічного аналізу, яка б задовольняла всі вимоги діяльності, досить складно. Існують різні підходи, в яких автори роблять акцент на певних аспектах і особливостях розвитку об’єкта у майбутньому.

Спільним для більшості досліджень є те, що сутність стратегічного аналізу полягає у аналізі зовнішнього та внутрішнього середовища і передує розробці стратегії, що звужує межі досліджуваного виду аналізу, який ні в якому випадку не може обмежуватись аналізом середовища.

Більшість вчених розглядають інструментарій проведення стратегічного аналізу внутрішнього середовища, зовнішнього середовища та середовища вцілому.

Аналіз стратегічного потенціалу та, відповідно, оцінювання внутрішнього середовища здійснюється з метою визначення того, чи достатньо внутрішніх ресурсів, щоб скористатися зовнішніми можливостями.

Беззаперечно доцільно здійснювати дослідження стану об’єкта нерозривно з зовнішнім конкурентним середовищем, що, наприклад, характеризується відомою моделлю М. Портера.

Додатково, для аналізу факторів зовнішнього середовища можливе проведення так званого PEST-аналізу, за допомогою якого досліджуються 4 групи факторів: політичні, економічні, соціокультурні та технологічні.

При дослідженні середовища в цілому можна використовувати такі моделі, як матриця розвитку   товару/ринку І. Ансоффа, матриця росту/частки ринку (Бостонської консалтингової групи), модель привабливість/конкурентоспроможність (матриця GE/McKinsey), SWOT-аналіз.

В наш час для оцінювання стратегічного становища досліджуваного обєкта все частіше використовується SPACE-аналіз, який являє собою комплексний метод для оцінювання ситуації та вибору стратегій. Його привабливість пояснюється тим, що дає можливість проаналізувати наявну стратегію навіть тоді, коли вона існує в неявному вигляді. Слід зазначити, що основою методу SPACE-аналізу є апріорне моделювання на основі експертних оцінок. При використанні SPACE-аналізу виділяється чотири групи факторів:  

−   фінансовий стан, або економічний потенціал;  

−   конкурентні переваги;  

−   привабливість галузі;  

−   стабільність середовища.

Але найбільш універсальним методом стратегічного аналізу залишається – SWOT-аналіз, складовими елементами якого є сильні сторони (внутрішні можливості чи ресурси, що можуть зумовити формування конкурентної переваги); слабкі сторони (види діяльності, які здійснюються не досить добре, або ресурси, підсистеми потенціалу, що неправильно використовуються); можливості (сукупність факторів, що переважно позитивно впливають на діяльність, альтернативи, які можна використати для досягнення стратегічних цілей); загрози (сукупність факторів, що переважно негативно впливають на діяльність, будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху в напрямі досягнення місії та цілей). Наводимо приклад формування таблиці SWOT-аналізу для перспектив розвитку геотуризму на теренах України (табл. 1).

 

Таблиця 1. SWOT-аналіз розвитку геотуризму в Україні

Сприятливі, сильні сторони	Слабкі сторони, які створюють перешкоджають   та гальмують процес
·      зручне економіко-географічне   положення; ·      наявність значного   природно-рекреаційного потенціалу та природоохоронних територій (біля 4% від території країни), на базі яких можливе створення геопарків; ·      потенційні можливості для розвитку   альтернативного виду відпочинку   (пізнавальний туризм, спортивна рекреація (полювання, риболовля), агротуризм тощо); ·      багаті природно-рекреаційні ресурси: лісові, ландшафтні, гідрологічні, спелеоресурси та ін.; ·      позитивна динаміка розбудови матеріально-технічної туристично-рекреаційної бази (в т.ч. сучасного рівня);   ·      багата історико-культурна спадщина збереження етнокультурної самобутності країни, гостинність населення;   наявність унікальних туристично-рекреаційних продуктів (в т.ч. національні традиції та промисли, фестивалі);   ·      наявність пам’яток історії та культури (біля 130 тис пам’яток)	·      негативний імідж країни на всесвітньому ринку в очах іноземних туристів; ·      слабий економічний розвиток ; ·      недостатнє інформаційне забезпечення ·      недостатньо розвинена соціальна, виробнича, сервісна інфраструктура; ·      непідготовленість місцевих   жителів до прийому туристів (незнання іноземних мов); ·      нерозуміння місцевим населенням цінності розташованих на території проживання геооб’єктів; ·      невідповідність рівня сервісу сучасним європейським стандартам; ·      недостатня інвестиційна привабливість; ·      незадовільний стан та якість транспортного обслуговування; ·      незадовільний стан пам’яток історії та культури; ·      слаба підтримка з боку держави та приватного сектору; ·      слаба підтримка наукових досліджень в різних галузях наук про Землю
Загрози, що перешкоджають розвитку геотуризму	Можливості, які сприятимуть розвитку геотуризму
·      суперництво та відсутність координації між різними організаціями, що займаються промоцією геотуризму; ·      відсутність єдиних стратегічних цілей розвитку геотуризму туризму в країні; ·      нестабільна політична та економічна ситуація не сприяють діяльності іноземних інвесторів; ·      недостатнє стимулювання розвитку галузі з боку держави; ·      пошкодження, знищення окремих, цінних геообєктів (наприклад, у   спелеотуризмі); ·      надмірне використання та вичерпання природних ресурсів;   ·      руйнування природних ресурсів внаслідок настання стихійних лих;   ·      недостатній контроль за використанням природних ресурсів (несанкціоноване вирубування лісів, використання кар’єрів, мисливство, рибальство); ·      погіршення екологічної ситуації, в т.ч. внаслідок впливу техногенних факторів;   ·      недостатня освітня забезпеченість (підготовка фахівців з геотуризму)	·      соціально-економічна вигода – розвиток геотуризму сприятиме припливу капіталу та зростанню доходів населення та підвищенню його життєвого рівня загалом, збільшиться зайнятість населення; ·      приїзд туристів сприятиме охороні та реставрації культурно-історичних пам'яток; ·      cтворення геопарків (з перспективою входження до Європейської Мережі Геопарікв) забезпечить збереження геоспадщини; ·      cтворення нових туристичних продуктів (геотуристичних трас, об’єктів, маршрутів та ін.); ·      стимулюватня облаштування сільських осель та благоустрій всієї місцевості, розвиток соціальної інфраструктури, сфери обслуговування тощо; ·      розвиток міжнародної співпраці й обміну досвідом у розвитку геотуризму

 

Проаналізувавши туристичну галузь України за допомогою SPACE-аналізу, ми дійшли висновку, що на підсвідомому рівні уряд держави використовує оборонну стратегію в цьому напрямку. Хоча враховуючи результати SWOT-аналізу постає необхідність у використанні більш агресивних дій.