Ярмош О. В.

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ МОНІТОРИНГУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

 

Стратегічний розвиток вищих навчальних закладів є невід’ємною складовою їх діяльності на ринку освітніх послуг в сучасних умовах. Керівництво будь-якого навчального закладу має сьогодні визначити перспективи подальшої діяльності, розширювати ринкову нішу та виходити на нову, проводити роботу щодо напрацювання ключових показників ефективності. Система ключових показників ефективності – Key Performance Indicators ( KPI ) – представляє собою систему оцінки, яка допомагає організації визначити досягнення стратегічних і тактичних (операційних) цілей, що дає організації можливість оцінити свій стан і допомогти в оцінці реалізації стратегії. Сьогодні технологія KPI в основному використовується в провідних міжнародних компаніях і має перспективи в діяльності ВНЗ України.

Звичайною світовою практикою під час підготовки стратегічних планів розвитку ВНЗ є проведення моніторингу системи показників за технологією збалансованих показників – balanced scorecard ( BSC ) [1]. BSC як концепція моніторингу була розроблена Kaplan та Norton у 1992 в якості основи для вимірювання ефективності діяльності корпоративного сектору з урахуванням стратегічних та нефінансових вимірників у додаванні до традиційних фінансових. BSC є системою стратегічного планування та управління, що використовується для порівняння ділової активності зі стратегічним баченням та моніторингу ефективності досягнутих результатів в просуванні візії, місії та стратегії діяльності організації.

Як зазначено в [1] в багатьох англомовних країнах досі важливу роль в питаннях формування стратегічних планів розвитку підприємства відіграє уряд. Тому системи показників знаходиться під сильним впливом національних цілей для всієї системи вищої освіти. В цьому випадку можемо стверджувати, що використання такої системи буде ефективним і для ВНЗ України, діяльність яких сьогодні також значно регламентується державними установами.

Основним інструментом формування стратегічних перспектив діяльності різних суб’єктів господарювання України залишається використання SWOT-аналізу, який враховує як сильні та слабкі сторони організації, так і вплив факторів зовнішнього середовища (для макросередовища найчастіше застосовують STEP-аналіз, що поєднує соціальні, технологічні, економічні та політичні фактори, а для мікросередовища – аналіз конкурентів, споживачів, підрядних організацій тощо). В діяльності ВНЗ зазвичай розглядають такі аспекти діяльності:

1) за місією, цілями та задачами;

2) за плануванням та ефективністю діяльності;

3) за керівництвом та менеджментом;

4) за реалізацією освітніх програм;

5) за кадровим потенціалом та ефективністю викладання;

6) за контингентом студентів;

7) за науково-дослідною роботою;

8) за матеріально-технічними та інформаційними ресурсами.

На противагу система збалансованих показників представляє собою структуру вимірюваних показників ефективності, що об’єднані в такі групи:

-     задоволеність клієнтів;

-     покращення внутрішніх процесів;

-     створення можливостей для персоналу;

-     фінансова перспектива.

З метою визначення вимірників зазначених показників в університетах світу проводиться моніторинг основних елементів стратегії організації.

Розглянемо, які показники використовують провідні університети на прикладі Единбурзького університету [ 1 ], що історично використовує фінансові вимірники, однак доповнює їх зазначеними показниками (табл.   1).

 

Таблиця 1. Приклад реалізації BSC розробки KPI в діяльності ВНЗ

ОРГАН І ЗАЦ ІЙНІ ПЕРСПЕКТИВ И Р ОЗВИТКУ	ФІНАНСОВІ ПЕРСПЕКТИВИ
Підтримка динамічного інституціонального профілю	Економічно ефективне використання ресурсів
1. Відсоток магістрантів, що навчаються на умовах повного дня. 2. Кількість проведених досліджень аспі­рантами. 3. Дохід від навчання аспірантів. 4. Кількість зареєстрованих на безперервне навчання. 5. Гнучкість навчальних планів. 6. Кількість заяв на дослідні гранти, що припадає на одного педагогічного праців­ника. 7. Відсоток нових призначень з подальшим просуванням серед жінок. 8. Кількість розвиваючих заходів, що при­падають на одного співробітника. 9. Частка співробітників, що працюють на умовах строкового контракту.	10. Відсоток із загального доходу, що при­падає на інші джерела фінансування. 11. Надлишок справедливої вартості у від­сотках від обороту. 12. Відсоток адміністративних витрат. 13. Непряма вартість досліджень як відсоток від загального доходу від досліджень. 14. Комерціалізація наукових досліджень у вигляді підписаних ліцензій. 15. Результати фандрейзингу: середня за 3 роки сума та кількість донорів. 16. Коефіцієнт ліквідності. 17. Використання ключових інформаційних ре­сурсів, забезпечених інвестиціями. 18. Вартість комунальних послуг, технічного обслуговування і витрат на обслуговування одного метра квадратного площі.
ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН	ВНУТРІШНІ ПЕРСПЕКТИВИ БІЗНЕСУ
Залучення національних та міжнародних зацікавлених осіб	Послідовні дії університету   в реалізації місії та стратегії
19. Кількість іноземних студентів. 20. Частка студентів, що досягли першого та вищих освітніх ступенів. 21. Новий набір : відсоток зарахованих абі­турієнтів з державних шкіл, коледжів. 22. Частка зарахованих студентів з числа етнічних меншим від загальної кількості. 23. Результати аналізу друкованих видань : частка позитивних відгуків. 24. Відсоток викладачі, що мають 5 та 5* одиниць RAE оцінки. 25. Частка задоволених якістю навчання.	26 Відсоток користувачів, задоволених ін­формаційними послугами. 27. Частка ресурсів для публікацій. 28. Загальний дохід від квадратного метра приміщень. 29. Капіталовкладення і планове технічне обслуговування від вартості нерухомості. 30. Загальна вартість майна як відсоток від загального доходу університету. 31. Проведені роботи для забезпечення вимог осіб з обмеженими можливостями. 32. Виведені з використання приміщення.

 

Таким чином, під час розробки стратегічних планів діяльності вищих навчальних закладів пріоритетним інструментом виокремлення ключових показників ефективності є використання системи збалансованих показників, які сьогодні знайшли своє застосування у багатьох провідних навчальних закладах світу як результат переходу від цілей до показників ефективності діяльності.

 

Список використаних джерел:

1.              Martin M. Constructing an indicator system or scorecard for higher education [ Електронний ресурс ] / Michaela Martin, Claude Sauvageo . – France : International Institute for Educational Planning, 2011. – 90 p. – Режим доступу : http:// www. unesdoc.unesco.org/images/0018/001824/182453e.pdf