Про перспективи розвитку економіки будь-якої країни можна судити зі стану ключових галузей промисловості, однією з яких за правом вважається автомобілебудування. Ця галузь впливає на процеси економічного та соціального розвитку суспільства, сприяє розвитку багатьох інших галузей промисловості, які забезпечують її матеріалами, комплектуючими виробами та технологічним обладнанням, а сферу використання продукції автомобілебудування – експлуатаційними матеріалами та засобами технічного обслуговування і ремонту. Не випадково більшість розвинутих країн, які є лідерами сучасної економіки, мають розвинену автомобілебудівну промисловість.

Щодо України, то продукція, яка випускається сьогодні, не задовольняє споживачів в повній мірі ні новизною технічних рішень, ні якістю. Крім того, конкурентоспроможність українських автомобілів не на високому рівні, а ціни на них доходять до світового рівня. Тому головною проблемою української автопромисловості, є підвищення конкурентоспроможності автомобільної галузі України.

Для забезпечення ефективного використання автотранспортних засобів, які є в Україні, потребуються нові методи планування розвитку та організації управління роботою автотранспортних підприємств та організацій, нові підходи до оцінки їх господарської діяльності та використання автотранспортних засобів, посилення дієвості економічних стимулів та важелів у формуванні безповоротного механізму, перехід на нормативний метод розвитку автомобільного транспорту.

Підвищення конкурентоспроможності автомобілебудування будь-якої країни досягається шляхом проведення інституційних перетворень, розвитку виробництва високотехнологічних автомобільних компонентів і матеріалів, застосування державних стандартів, які відповідають міжнародним вимогам, вдосконалення науково-технологічного та кадрового забезпечення.

Одним з методів підвищення конкурентоспроможності автомобілебудівної галузі є створення автомобільних кластерів.

Кластер – це індустріальний комплекс, який виступає альтернативою секторальному підходу, сформований на базі територіальної концентрації мереж спеціалізованих постачальників, основних виробників та споживачів, пов’язаних технологічним ланцюгом. Іншими словами, це інструмент підвищення конкурентоспроможності територіально-галузевого комплексу.

В регіонах, де складається висока концентрація автомобільних та суміжних виробництв, виникають передумови для формування кластерів. Якщо до недавнього часу промислові територіально-виробничі об’єднання були феноменом найбільш розвинутих країн, то в останні роки простежується зародження кластерів в країнах, що розвиваються: від Східної Європи (Словенія та Угорщина) до Китаю.

Існують чотири ознаки кластера, які ще відомі, як “правило чотирьох “К”: концентрація підприємств однієї або суміжних галузей в одній географічній точці, конкурентоспроможність товарів, що випускаються ними, конкуренція за завоювання та клієнта, кооперація з високим ступенем розвинутості.

Структура кластера повинна складатися наступним чином: збиральні підприємства автомобілів; підприємства по виробництву автомобільних компонентів, матеріалів, вузлів для збиральних заводів; дослідницькі, конструкторські, технологічні, консалтингові організації; організації, що здійснюють підготовку кадрів для підприємств кластерів; фінансові організації, які забезпечують поточне обслуговування, кредитування, страхування, діяльність на фондовому ринку.

Згідно зі структурою кластера, можна виділити основні етапи його створення:

-     аналіз стану автомобілебудівних підприємств країни;

-     групування підприємств за регіональною ознакою;

-     вивчення зовнішнього середовища автомобілебудівного комплексу регіону;

-     проведення сумісного аналізу внутрішньої ситуації в автомобілебудівному комплексі регіону та зовнішнього середовища (в основі сумісного аналізу лежить дослідження автобудівного комплексу регіону та умов його функціонування за чотирма координатами: визначення конкурентоспроможності автомобільної галузі у визначеному регіоні, визначення фінансового потенціалу, визначення привабливості регіону, стабільність зовнішньої середи);

-     визначення потреб регіону в підготовці кадрів, в консалтингу та інжинірингу;

-     опрацювання механізму фінансування кластера, механізму фінансової підтримки учасників кластеру;

-     визначення перспективного регіону або регіонів для створення автомобільного кластеру та розробка структури кластеру і комплексного його розвитку.

Для створення автомобільного кластеру для підвищення конкурентоспроможності галузі на території України існують непогані умови. Тому треба використати закордонний досвід та зробити ретельний облік специфіки створення такого кластеру у вітчизняних умовах, ознайомитися з системою управління кластером в конкурентному середовищі.

Згідно всього вищевказаного можна запропонувати створення автомобільного кластеру на території України на базі «Луцького автомобільного заводу».

Структура такого кластера повинна складатися з наступних складових: головне автомобілебудівне підприємство (в даному випадку «Луцький автомобілебудівний завод»), збиральні підприємства, центр інвестування, банківські та інші фінансові організації, страхові компанії, в подальшому організації венчурного бізнесу, науково-дослідницький центр з розробки найновіших компонентів автотранспортних засобів.

Крім того, в межах створення кластеру доцільно б було створення інформаційного сайту кластера, проведення активного маркетингу кластера, наприклад, презентація кластера провідним виробникам автомобілів з метою їх залучення в даний кластер, складання комплексної програми освіти для учасників кластера за різноманітними напрямками (кластерні технології, маркетинг, ведення переговорів та інше).

Таким чином, створення автомобільного кластеру за такою структурою на території України значно підвищило б конкурентоспроможність автомобілебудування України.