К. е. н. Табенська О. І.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

 

Виготовлення конкурентоспроможної продукції, яка відповідає міжнародним стандартам якості, надає можливість українським підприємствам створити ефективні умови для її реалізації не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку. Пошук інноваційних підходів в підприємницькій діяльності; співпраця з іноземними партнерами, використовуючи механізми кооперації та інтеграції; реклама вітчизняної продукції за кордоном; удосконалення іміджу підприємства; участь в регіональних та міжнародних виставках і ярмарках створює передумови для перспективного розвитку підприємницькій діяльності в Україні.

На сучасному етапі трансформації світового господарства саме інновації стають обов’язковим елементом господарської діяльності підприємств і є важливим стимулюючим фактором й передумовою їх розвитку. «Інноваційна діяльність – одна з основних сфер функціонування будь-якого підприємства, у якій використовуються знання з техніки, економіки, екології, соціальної психології й соціології, фундаментальних і прикладних наук; тісно переплітаються теорія і практика, виробництво та управління ним, стратегія і тактика» [1, с. 206–209].

В умовах загострення глобальної конкуренції наприкінці XX століття – на початку XXI століття імперативом забезпечення міжнародної конкурентоспроможності суб‘єктів підприємницької діяльності у довготерміновій перспективі виступає процес створення та розвиток інноваційних конкурентних переваг. Ключовим чинником таких переваг виступає не забезпеченість природними ресурсами, а наявність конкурентоспроможних наукомістких секторів промисловості.

Інноваційне мале підприємництво найчастіше ґрунтується на ризикових наукових дослідженнях. На відміну від нього, у великих корпоративних структурах створюються максимально сприятливі умови для залучення інвестицій, акумулювання надходжень з різних джерел. При формуванні стратегії поведінки необхідно враховувати та використовувати переваги малих наукомістких підприємств, розширення масштабів інноваційного підприємництва і сполучення в економіці малого і великого корпоративного бізнесу.

Мале і велике корпоративне підприємництво пов’язане одне з одним відносинами не тільки конкуренції, а й співробітництва в різних формах. Потужні компанії та малі підприємства пов’язані за допомогою вертикальної інтеграції, як ланки одного виробничого ланцюга. Взаємодія також може бути «залежною», коли переважаючим мотивом у взаємовідносинах фірм є конкуренція [2, с. 422–428].

Розглянемо чинники макросередовища, які безпосередньо впливають на формування інноваційної діяльності підприємств (рис. 1).

 

  Рис.1. Чинники макросередовища, які впливають

на формування інноваційної діяльності підприємств

 

Необхідно зазначити, що зовнішні чинники, які впливають на процес виникнення інновацій, характеризуються здатністю постійно змінюватися і диференціюватися [1, с. 206–209].

Отже, створення великих, високотехнологічних корпоративних структур має ряд важливих переваг у порівнянні з підприємствами малого і середнього бізнесу, і вони відіграють значну роль у формуванні ефективної структури народного господарства й у посиленні економічної і науково-технічної інтеграції України. Завдяки об’єднанню капіталів вони мають можливість збільшити обсяг виробленої продукції, розширити масштаби сучасних господарських операцій. Їм також під силу формування власних фондів інвестування, необхідних для реалізації перспективних проектів.

Укрупнення виробництва дозволяє знизити собівартість продукції, яка виготовляється, дає економію на торгових операціях, тому що матеріали і устаткування можуть постачатися великими оптовими партіями [3, с. 91–94].

Ускладнення умов бізнес-середовища, загострення конкурентної боротьби суб‘єктів господарювання за уподобання споживачів, активізація пошуку засобів завоювання прихильності покупців вимагають від підприємців забезпечення свого місця на ринку, що є результатом вибору серед альтернативних варіантів у межах системи координат «зростання-розвиток», з орієнтацією на досягнення довгострокових конкурентних переваг.

Різноманітні форми об‘єднання підприємств мають прояв практично на всіх ринках. Зважаючи на обмеженість ресурсів кожного елемента такої складної структури, як підприємницька мережа, завдання управління нею полягає у забезпеченні тісної взаємодії між учасниками-партнерами, що дозволить підтримувати потенціал компаній на належному рівні як для досягнення поточних цілей бізнесу, так і для його розвитку у довгостроковій перспективі [4, с. 96–100].

Щодо форм організації виробництва, здатних забезпечити інноваційний розвиток, то однією з найважливіших на сучасному етапі є впровадження інтеграційних структур – кластерів. Ефективність даної моделі досягається за рахунок інноваційної діяльності, розвитку взаємодопомоги, поєднання кооперації з конкуренцією та поширення взаємного обміну інформацією, знаннями ноу-хау та патентами. Територіальні інноваційні кластери мають у своїй основі стабільну систему поширення нових знань, технології, продукції, тобто інноваційно-технологічну мережу. Вони формують і використовують спільну наукову базу.

Підприємства кластера одержують додаткові конкурентні переваги завдяки можливості здійснювати внутрішню спеціалізацію і стандартизацію, скорочувати вартість трансакцій, мінімізувати витрати на впровадження інновацій [5, с. 161–165].

Розглянемо умови, які необхідно створити для ефективного розвитку кластерів в Україні в перспективі (рис. 2).

 

Рис. 2. Умови, які необхідно створити для ефективного розвитку

кластерів в Україні

 

Важливість інноваційних промислових кластерів полягає не тільки в їх спроможності інтегрувати творчий потенціал окремої місцевості у добровільне партнерське об‘єднання з метою отримання сукупного економічного прибутку на основі комплексного задоволення потреб як споживачів, так і виробників, але ще й тому, що кластер виступає як форум, в рамках якого відбувається діалог між діловими, державними, науковими і громадськими колами щодо шляхів розвитку конкурентних переваг окремих територій, регіону, чи країни в цілому [6, с. 256–260].

Підсумовуючи вищевикладене , слід зазначити, що формування інституціональних структур міжнародного бізнесу під впливом науково-технічного розвитку вимагає постійного аналізу провідних тенденцій у накопиченні наукового знання, оцінки горизонтів науково-технологічного та інноваційного розвитку.

Оскільки з розвитком процесів глобалізації, інтернаціоналізації та інтеграції, поширенням сфери діяльності ТНК, підвищенням ролі інтелектуальної праці, інформації та технології, в економічному зростанні став відбуватися істотний вплив НТП на трансформацію інституціональних структур міжнародного бізнесу [7, с. 70–72].

 

Список використаних джерел:

1.              Шлюсарчик Б. Умови інноваційності підприємств у сучасній ринковій економіці / Б. Шлюсарчик // Держава та регіони. Серія: «Економіка та підприємництво». – 2009. – № 3. – С. 206–209.

2.              Слободян Т. І. Коопераційні форми міжнародного науково-технічного співробітництва підприємств / Т. І. Слободян // Наукові записки. Серія: «Економіка». – 2010. – Вип. 15. – С. 422–428.

3.              Луцький І. М. Підтримка держави щодо розвитку інтеграційних процесів в Україні / І. М. Луцький, А. І. Луцький, О. М. Каленюк // Економіка та держава. Серія: «Державне управління». – 2008. – № 8. – С. 91–94.

4.              Кавун О. О. Підприємницькі мережі у роздрібній торгівлі України: сутність, класифікація і перспективи формування / О. О. Кавун // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 5 (107). – С. 96–100.

5.              Панухник О. В. Інноваційна концепція забезпечення формування конкурентоспроможності економіки регіону / О. В. Панухник // Формування ринкових відносин в Україні. Серія: «Розвиток регіональної економіки». – 2010. – № 2 (105). – С. 161–165.

6.              Коляденко С. В. Кластери як один з інтегрованих формувань в АПК / С. В. Коляденко // Зб. наук. праць Черкаського держ. технол. ун-ту. Серія: «Економічні науки». – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – Вип. 22. – С. 256–260.

7.              Безшкура А. Ю. Методологічні підходи щодо вивчення впливу НТП на інституціональну структуру міжнародного бізнесу / А. Ю. Безшкура // Економіка та держава. – 2010. – № 8. – С. 70–72.