Федірчик І. Я.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
СЛОВОТВІРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІМЕННИКІВ-НЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОСІБ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Мова не може існувати без постійного руху, розвитку, адже в ній безперервно відбуваються процеси поповнення новими словами та значеннями. В періоди соціальних та історичних катаклізмів з’являється велика кількість неологізмів, відбувається переосмислення вже наявних лексичних одиниць, деякі групи слів відходять у пасивний запас. На даному етапі німецька мова, як і багато інших мов, переживають так званий «неологічний бум».
У німецьку лексикологію термін «неологізм» прийшов із французької мови у другій половині 18-го століття. Це слово саме по собі було новоутворенням, при цьому йшлося про неокласичний спосіб словотвору – запозичення, адже сам термін складається із грецьких слів neos «новий» i logos «слово» [7].
До цього часу не існує єдиного трактування терміна «неологізм». За визначенням німецької дослідниці Х. Бусман неологізмом є новоутворений вислів (слово чи словосполучення), який сприймається як новий щонайменше певною частиною мовного суспільства, і який позначає нові явища у галузі техніки і промисловості, нові концепції в сфері науки, політики або культури. У формальному смислі розрізняють: а) утворення нових висловів на основі вже наявних морфологічних засобів і конструктивних правил; б) розширення значень; в) запозичення з інших мов; г) складні слова з метафоричними складовими. Згідно з цим тлумаченням неологізм – лексичний знак, засвоєний у мовному середовищі і лексикографічно зареєстрований як неологізм [6].
У статті ми досліджуємо узуальні лексичні, семантичні і фразеологічні іменники-неологізми на позначення осіб у структурно-семантичному та словотвірному аспектах. Такий значний інтерес щодо іменників на позначення осіб пов᾽язаний з тим, що вони є найпродуктивнішою групою всієї лексичної системи певної мови.
Загальна кількість досліджуваних іменників-неологізмів склала 163 лексичні одиниці. В ибір іменників на позначення осіб як матеріалу дослідження зумовлений тим, що вони мають яскраву семантику та потенціал асоціативних зв᾽язків з іншими словами. Вони «асоціюються з діями та вчинками їх носіїв» [1], а також відображають у своїх значеннях різні сторони та явища людського буття [3]. Характерною рисою нашого часу стає посилення особистісного начала в мові, героєм сучасного словотворення виступає людина, значну частину новоутворень утворюють іменники на позначення осіб [2].
Таким чином, актуальність работи пов᾽язана з місцем та роллю іменників-неологізмів на позначення осіб у словниковому складі мови. Мета роботи – дослідити та описати семантичні й словотвірні характеристики німецьких іменників-неологізмів на позначення осіб. Вибірка відповідних іменників здійснена на матеріалі словника неологізмів німецької мови [8].
За основу словотвірної класифікації іменників-неологізмів на позначення осіб взято поділ німецьких дослідників Х. Рьомер і Б. Матцке [9] . Автори розрізняють прості (кореневі), складні і похідні іменники. У свою чергу складні іменники розділені на дві групи: 1) за структурно-генетичним типом; 2) за типом синтаксично-семантичних зв’язків між компонентами. У класифікації за першим принципом виділено три класи складних іменників: а) повноскладові сполучення; б) неповносладові сполучення; в) зсуви.
До складних іменників першого типу належать 70 одиниць, з них:
а) 29 повноскладових сполучень, наприклад: Gutverdiener «особа, котра добре заробляє», Onlinehändler «дилер інтернет-мережі», Direktbroker «прямий посередник», Wagnisfinanzier «фінансист ризикованого підприємства»; Vizekanzlerin «жінка-віцеканцлер»;
б) 41 неповноскладове сполучення, наприклад: Abzugsgegner «противник капітуляції», Bärenexperte «біржовий експерт», Bundeskanzlerin «федеральний канцлер», Friedensaktivist «борець за мир», Frauenversteher «дамський угідник», Todеspilot «пілот-смертник», Religionsgelehrte «вчений релігії».
Другий тип представлений 80-ма складними іменниками, серед яких:
а) 78 означальних сполучень: Armeesprecherin «прес-секретар в армії», Terroropfer «жертва терору», Klonforscher «дослідник в галузі клонування», Übergangspräsіdent «тимчасовий президент», Immobilienentwickler «менеджер з нерухомості»;
б) 2 сурядних сполучень: Bachelorabolvent «випускник бакалаврату», Kanzlerkandidatin «кандидат у канцлери».
Жодним прикладом не представлена група складно-синтаксичних слів.
Щодо похідних слів серед неологізмів, то на основі класифікації, запропонованої І. Н. Сусловим і П. І. Фролoвою, ми розбиваємо їх на такі моделі: 1) кореневих слів; 2) безафіксального словоутворення; 3) префіксальну; 4) суфіксальну; 5) префіксально-суфіксальну; 6) основ з напівпрефіксами; 7) основ з напівсуфіксами; 8) модель означального словотвору [4].
У ослідженні трапилися тільки іменники 4 та 5 моделей словотвору. До похідних іменників суфіксальної моделі належать 8 іменників: Gamer «гравець в компютерні ігри», Spammer «спамер; той хто розсилає спам», Logistiker «логіст», Chroniker «людина, котра страждає хронічною хворобою», Schläfer «терорист, котрий живе як нормальна людина», Blogger «автор блогу», Personaler «особа, котра приймає на роботу інших працівників», тощо. Суфіксально-префіксальна модель представлена 5 іменниками-неологізмами, як-от: Anschieberin «жінка в бобслеї», Aufständischer «бунтар», Beschuldiger «обвинувач, прокурор», Gefährder «учасник терористичної організації» Entschärfer «спеціаліст з легкозаймистих речовин».
Отже, серед іменників-неологізмів на позначення осіб найчисленнішою виявилась група означальних сполучень, яка представлена 78-ма складними іменниками, а найменш чисельною – група сурядних сполучень з 2 одиницями. Серед похідних іменників наявні лише одиничні приклади суфіксальної та суфіксально-префіксальної моделі.
Для семантичного аналізу іменників-неологізмів на позначення осіб використано розроблену нами раніше класифікацію назв осіб [5]. Оскільки неологізми на позначення осіб є переважно складними іменниками, то класифікація проводилася за основним словом. Дедуктивний підхід дозволяє об’єднати всі іменники-неологізми на позначення осіб у три тематичні групи: назви осіб за відношенням до діяльності, за відношенням до певної субстанції (місця проживання, походження, родинних та особистих стосунків тощо), назви за властивістю. В окрему групу виділені збірні іменники, які у нашій вибірці представлені двома прикладами, як-от: IT-Fachleute «спеціалісти в галузі комп᾽ютерних технологій», Kinderlose «бездітні».
У свою чергу іменники на позначення назв осіб за відношенням до діяльності можна поділити на такі семантичні групи:
1.1. Назви осіб за професією, спеціальністю, видом діяльності та родом занять: Logistiker «логіст», Genbauer «фермер, який використовує генно модифіковані продукти». Кількість іменників цієї підгрупи складає 38 іменників-неологізмів на позначення особи.
1.2. Назви осіб за відношенням до професії (10 лексем): Chefvermittler «провідний посередник», Gutverdiener «особа, котра добре заробляє», Berufsgeheimnisträger «особа, котра зберігає таємницю нерозголошення через свою професію».
1.3. Назви осіб за тимчасовим чи аматорським заняттям (14 лексем): Anschieberin «жінка в грі бобслей», Koalitionssoldat «солдат коаліції», Seniorenstudent «студент-пенсіонер, котрий відвідує лекції».
1.4. Назви осіб за предметом, що визначає їхню професію (2 лексеми): Blogger «автор блогу», Handbiker «байкер».
1.5. Назви осіб за їх кваліфікацією в певному роді діяльності (8 лексем): Bärenexperte «біржовий експерт», Waffenexperte «експерт зі зброї», Entschärfer «спеціаліст з легкозаймистих і горючих речовин».
1.6. Назви осіб за їхніми посадами (35 лексем): Vizekanzlerin «жінка-віцеканцлер», Stadtsprecher «прес-секретар міста», Vorstandschefin «глава уряду».
До іменників 2-ої групи «назви за відношенням до субстанції» можна віднести серед усього іншого назви людей, які показують приналежність до одного родового дерева, тобто вони є нащадками чи спадкоємцями певної групи людей, як-от: Aidswaise «дитина, котра втратила батьків через СНІД». Це слово – єдиний представник групи назв осіб за відношенням до субстанції.
Неологізми, які входять до групи «назв осіб за властивістю», можна розділити на декілька підгруп:
3.1. назви осіб за домінантною ознакою характеру (1 іменник): Aufständischer «бунтар» ;
3.2. назви осіб за їх приналежністю до певної політичної партії, суспільної організації (2 іменники): Linkspopulist «ліберальний політик», Rechtspopulist «консервативний політик»;
3.3. назви осіб за переконаннями, політичним чи філософським світоглядом (6 іменників): Abzugsgegner «противник капітуляції» Friedensaktivist «борець за мир»;
3.4. назви осіб за віком (2 іменники): Klonbaby «клонована дитина», Migrantenkind «дитина мігрантів»;
3.5. назви осіб за статтю (1 іменник): Wahlmann « член спілки для вибору німецького президента»;
3.6. назви осіб за соціальною роллю (6 іменників): Breitbandkunde «кориcтувач інтернет-мережі», Kanzlerkandidatin «кандидат у канцлери»;
3.7. назви осіб за видом інтимних стосунків (1 іменник): Frauenversteher «дамський угідник» ;
3.8. назви осіб за їх внутрішнім волевиявленням (2 іменники): Begleitläufer «провідник сліпих», Schulverweiger «учні, котрі свідомо пропускають школу» ;
3.9. назви осіб за політичною неблагонадійністю (2 іменники): Auskunftsperson «особа, котра таємно інформує секретну службу», Gefährder «особа, котра належить до терористичної організації»;
3.10. позначення кримінальних елементів (12 іменників): Flugzeugattentäter «нападники в літаку», Terrorfahnder «терорист-оперативник»;
3.11. назви осіб за негативним становищем у соціумі (2 іменники): Partygirl «легковажна дівчина», Zwangsprostituierte «проститутка через примус»;
3.12. назви осіб відповідно до соціального статусу (7 іменників): а) високий соціальний рівень: Ölmillіardär «нафтовий мільярдер»; б) низький соціальний рівень: Hartz-IV-Empfänger «особа, котра отримує допомогу по безробіттю», Kindersklave «дитина-раб»;
3.13. назви осіб за всенародним визнанням (4 іменники): Fußballweltmeisterin «переможниця чемпіонату світу по футболу», Radstar «знаменитий спортсмен-велосипедист» ;
3.14. назви осіб за спільною діяльністю (1 іменник): Сo-gastgeber «cпіввласник» ;
3.15. назви постраждалих осіб (4 іменники): Hurrikanopfer «жертва вулкану», Terroropfer «жертва терору».
Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки: найбільш чисельною групою неологізмів на позначення осіб у німецькій мові є назви осіб за відношенням до професії. У межах цієї групи найчисельнішими є н азви осіб за професією, спеціальністю, видом діяльності та родом занять: Bachelorabsolvent, Fortpflanzugsmediziner, Klonforscher, Prüfingenieur, Genbauer, Risikoschüler і назви осіб за їхніми посадами: Flottenchef, Superminister, Sradtsprecher, Interimspräsident, Juniorprofessor, Kanzlerin. Найменш представлена в даній групі підгрупа назв осіб за предметом, що визначає їхню професію: Blogger, Handbiker .
Група назв осіб за відношенням до субстанції складається лише з одного іменника-неологізма: Aidswaise .
Група назв осіб за властивістю представлена 15-ма підгрупами з різними властивостями. Найчисленнішою серед них є підгрупа позначень кримінальних елементів, в якій налічується 12 одиниць: Bahnbombenleger, Bahnattentäter, Flughafenentführer, Topterrorist, Raubgräber тощо. Найменш представлені в цій групі підгрупи назв осіб за домінантною ознакою характеру: Aufständischer ; назв осіб за статтю: Wahlmann ; назв осіб за видом інтимних стосунків: Frauenversteher ; назв осіб за спільною діяльністю: Сo-gastgeber .
До групи збірних іменників належать 2 іменники-неологізми на позначення осіб: Fachleute та Kinderlose .
Отже, і менники-неологізми на позначення осіб здебільшого відносяться до політичної та економічної сфер, вони пов᾽язані з екстралінгвістичними чинниками – змінами в суспільно-політичному житті Німеччини кінця ХХ – початку ХХІ ст. Поява іменників-неологізмів на позначення осіб значною мірою пов᾽язана також із виникненням нових професій: Genbauer, Bilanzfälscher, Klonforscher, Onlinebroker, Pisa-Forscher .
Перспективним вважаємо створення словника іменників-неологізмів, котрий можна буде використовувати для дослідження когнітивних, семантичних та словотвірних аспектів інновацій.
Список використаних джерел:
1. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл : л огико-семантические проблемы / Н. Д. Арутюнова. – М.: Наука, 1976. – 383 с.
2. Земская Е. А. Активные процессы современного словопроизводства / Е. А. Земская // Русский язык конца ХХ столетия (1985 – 1995). – М.: Языки русской культуры, 2000 – С. 90 – 140.
3. Купина М. А. Коннотативность в семантической группе названий лица / М. А. Купина, М. Ф. Скорнякова // Классы слов и их взаимодействие. – Свердловск: Уральский Гос - ый унив., 1979. – 155 с.
4. Суслов И. Н. Немецкое словообразование в моделях и заданиях / И. Н. Суслов, П. И. Фролова. – Омск: СибАДИ, 2010. – 80 с.
5. Федірчик І. Я. Іменники на позначення осіб у сучасній німецькій мові / І. Я. Федірчик // Науковий Вісник Волинського національного університету ім . Лесі Українки. Серія: « Філологічні науки » . – Луцьк: ВНУ, 2010. – С. 234 – 238.
6. Bussmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft. Unter Mithilfe und Beitr. Von Fachkoleginnen und –kollegen / Hadumod Bussmann. 2., völlig neu bearb. Aufl. – Stuttgart: Kröner, 1990. – 904 S.
7. Kinne M. Neologismus und Neologismenlexikographie im Deutschen / Michael Kinne. – Mannheim: Huеber Verlag, 1996. – 358 S.
8. Quasthoff U. Deutsches Neologismenwörterbuch. Neue Wörter und Wortbedeutungen in der Gegenwartssprache / Uwe Quasthoff. – Berlin: de Gruyter Verlag, 2011. – 690 S.
9. Römer C. Der deutsche Wortschatz. Struktur, Regeln und Merkmale / Matzke Brigitte, Christine Römer. – Tübingen: Narr, 2012. – 240 S.