Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Науковий керівник: викл. Кузьменко Н.В.

Манаєнко В. С.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ

У сучасному світі усе створено так, що без обміну інформацією просто не обійтись. Ми живемо у період глобальних змін і масової інформації. Зараз в глобальній мережі Internet можна знайти все, якщо вмієш і хочеш шукати – від українськомовного трейлеру нового іноземного фільму до любительського перекладу книги. Книги займають тут особливе місце, так як електронний ресурс набагато доступніший за печатну версію. Проте часто користувач стикається з такою проблемою, як незнання мови оригіналу книги. І тут не допоможе Google-перекладач, так як душа потребує художнього, правильного і приємного для читання перекладу. Сам переклад як літературне явище має багатовікову історію, проте сучасне перекладознавство, як самостійна наука, сформувалося в основному у другій половині ХХ століття, в післявоєнний період, коли появилась потреба в перекладачах.

Проблемами перекладознавства художнього твору займалися В. М. Россельс, В. В. Коптілов, Д. Дюришин, А. Попович та інші [1].

Для художнього перекладу характерним є особливий зв’язок між художнім образом і мовною категорією, на основі якої він утворюється. Разом з образністю художню літературу від інших творів відрізняє особлива властивість, яку можна назвати його смисловим змістом. Ця властивість важлива для особи перекладача, тому що в зміст слів він вкладає те, що заставляє читачів напружувати уяву, відчувати найголовніше в тексті, не важливо на якій мові це сказано. Ще однією характерною рисою художнього перекладу є яскраво виражена національна забарвленість змісту і форми, що дуже важливо для читача.

Важливим також є і час, коли створено твір. Потрібно, щоб був історичний зв'язок – тобто Булгакова «Майстер і Маргарита» не можна перекладати у стилі Ірени Карпи. Велике (чи не найбільше) значення має індивідуальний стиль письменника. Якщо взяти переклад книг «Гаррі Поттера» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» і будь-якого другого, то можна відразу помітити наскільки відрізняється переклад – різні прізвища героїв, різні назви та ін. Все це індивідуальний стиль та особистий вибір письменника – перекладача. Це його право – захоче він залишати англійські назви чи змінить їх на більш приємні для українського читача.

Художній переклад можна вважати найкращим проявом міжкультурної взаємодії. Він є основною частиною будь-якого національно-літературного процесу. Художній переклад має справу не з комунікативною функцією мови, а з її естетичною функцією. У художньому перекладі відображаються не лише певні події, а й те, як автор дивиться на твір. Тобто, якщо переклад здійснюється просто заради грошей – то це швидше за все буде помітно читачу.

Проблема художнього перекладу – співвідношення того, що хотів донести читачу автор і того, що перевів перекладач. Художній переклад обумовлений не лише об’єктивними факторами, але й суб’єктивними. Жоден переклад не може бути абсолютно точним, тому що кожна мова відрізняється своїм складом, в ній просто може не бути таких слів, які би точно відобразили те, що хотів виразити автор, тому і не може досконало передати зміст оригіналу, що неминуче призводить до втрати певного об’єму інформації. Тут головним фактором є особистість перекладача, який при переведенні тексту обов’язково випустить щось із змісту, а також його бажання показати чи не показати всі особливості оригіналу (існують і такі «нехороші» перекладачі). Закономірністю є те, що при перекладі твору на іншу мову, в силу мовних розбіжностей, асоціативні зв’язки руйнуються. Щоб твір продовжував «жити» в новому мовному середовищі, перекладач повинен прийняти на себе функції автора і відтворити творчий процес його створення і заповнити новими асоціаціями, які викликали б нові образи, властиві даній мові.

Ще однією проблемою художнього перекладу, яка не поступається попередній можна вважати відсутність точності і вірності. Особливо це помітно в поезії, наприклад в переводі хоку. У віршах потрібна ритмічність і римованість. Спроба відтворити у поетичному творі усі слова неодмінно призведе до втрати гармонії твору, тому необхідно визначити, які елементи в даному творі є головними і відтворити їх з усією можливою точністю, не звертаючи велику увагу на інші. Перекладач поетичних творів повинен пропонувати своїм читачам з кожним новим перекладом нові образи, нові форми, нові стилі, і в кожному перекладі повинен вгадуватися його особистий стиль. В цьому випадку читач досить легко і впевнено може вгадати з перших рядків, що цей сонет Шекспіра перевів його улюблений перекладач.

Художній переклад, як такий, має дві основні функції – інформативну  і творчу. По традиції, вважалось, що основною функцією має бути інформативна, а творча – це так, другорядність. Проте зараз, у стані глобального обміну інформацією, потрібно творчу функцію винести на перше місце.

Отже, сучасний художній переклад, для того, щоб не зникнути і для того, щоб його не замінювали механічними онлайн-перекладачами повинен нести в собі максимум віддачі перекладача, його ідеї перекладу, його хороший настрій і позитивне відношення до самого твору. Ну, і звичайно, мінімальний час, за який це все зроблено, тому що, як не крути, але Google переводить моментально.

Список використаних джерел:

1. Чепурна М. І. Проблематика перекладу художніх творів / М. І. Чепурна. – Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 14 (201).