Науковий керівник: к. філол. н., доц. Валуєва Н. М.

Прохватило Ю. В.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ШТАМПІВ І КЛІШЕ У СУЧАСНОМУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ

В сучасному загальному арсеналі мовних засобів кліше займають важливе місце, проте у мовознавстві роль кліше та штампів, особливості, що пов’язані з їх перекладом, мало вивчені, недостатній і обсяг спостережень над конкретними прикладами їх утворення та функціонування, відмежування кліше від штампів, фразеологізмів, крилатих слів, цитат, вигуків, розмовних формул, що, в свою чергу, обумовлює актуальність досліджень у цьому напряму. Доволі обмежена і кількість робіт, присвячених семантичним, лексико-граматичним властивостям кліше, не сформульована чітка семантична і синтаксична типологія даних утворень.

Діапазон розуміння кліше в сучасній гуманітарній науці достатньо широкий – від психологічних, культурних і філософських кліше до мовних кліше як проблеми успішної комунікації в практиці культури мови. В мовознавстві існують успішні спроби осмислення цього явища (Т. М. Ніколаєва, Є. П. Захарова,В. Н. Москвін та ін.), але в цілому в лінгвістиці під поняття «кліше» підводиться досить широке коло явищ.

Існує і проблема відмежування термінів «кліше» і «штамп». У лінгвістичній літературі неодноразово робилися спроби як ототожнити, так і розмежувати ці поняття. Лінгвістичний словник поняття кліше і штамп ототожнює, розглядаючи штамп як «стилістично забарвлений засіб мови, закріплений у колективній свідомості носіїв даної мови як стійкий, готовий до вживання і тому найбільш «зручний» знак для вираження певного мовного змісту, що має експресивне і образне навантаження» [1, с. 588]. Ототожнення кліше і штампа стало можливим завдяки тому, що і кліше, і штамп мають схожу природу та походження, оскільки характеризуються «відтворюваністю», тобто кліше може переходити в розряд штампа за умови широкого масового відтворення. Звідси очевидно, що спільним у природі штампу і кліше є ознака відтворюваності, «готовність» відтворення у мові.

На відміну від мовних кліше, які є основним будівельним матеріалом мови і становлять схему, закріплену за відповідною ситуацією, мовні штампи – це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вислови, безкінечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний стилістико-смисловий ефект. Хоча мовні кліше рідко породжують штамп, але наявність таких конструкцій не на своєму місці або багаторазове їх повторення призводить до появи штампів.

Головною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економно висловити думку. Тому й спостерігається нанизування кількох абстрактних слів, розташованих поряд. Поява ж кліше пов'язана з частотністю й повторюваністю мовних ситуацій.

Відмінність штампа від кліше, згідно енциклопедії «Кругосвет», полягає не у формальній, а у функціональній площині: «штампи не беруть участі у мовному маніпулюванні, або мовній грі, а також не створюють, на відміну від цитат, додаткового соціального сенсу» [2]. Також підкреслюється закріпленість штампів до певної ситуації, яку вони мають описати, їх залежність від неї, тоді як кліше є більш самостійною одиницею. Сам термін «кліше» у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці наповнюється різним змістом. У французькій лінгвістиці «cliché» являє собою стерту стилістичну фігуру, яка стала банальною через надмірне вживання (Р. Амоссі, Ш. Баллі, Ж. Мунен та ін.). Синонімами терміна «cliché» є французький термін «expression banale», англійські терміни «stock phrase», «hackneyed expression (phrase)», «trite expression (phrase)».

Схожість мовних штампів і кліше проявляється і в їх структурі: ними можуть бути не тільки мовні фрагменти, але й структурні моделі вживання тих або інших мовних одиниць. Наприклад, штампи vital issue (насущне питання), free world (вільний світ), pillar of society (стовпи суспільства), bulwark of liberty (оплот свободи) мають однакову структуру N + of + N, яка є досить частотної серед газетних штампів, а кліше Allow me..., Excuse me to..., Remember me to... мають у своєму складі дієслово в наказовому способі та особисте займенник в об’єктному відмінку.

Наявність у текстах різних жанрів кліше і штампів теоретики і практики перекладу кваліфікують як одну з проблем процесу перекладу. Якщо штампи або кліше вживаються упродовж доволі великого відрізку часу, то, як правило, проблем для перекладу вони не становлять. Найбільш розповсюджений метод перекладу в таких випадках – підбір аналогічних еквівалентів у мові перекладу. Наприклад: allthingsconsidered – враховуючи все вищесказане; itisalltothegood – все на краще;ampleopportunity – необмежені можливості.

Проблему для перекладу становлять такі слова-кліше, що виникли нещодавно і які, як правило, не мають усталеного «паралельного» еквівалента у мові перекладу. Такого роду лексика більш за все характерна для певної соціальної групи і, по суті справи, представляє собою своєрідний соціальний діалект. Така особливість кліше породжує особливі труднощі для перекладу.

Таким чином, коло проблем, пов’язаних з вивченням кліше та штампів у лінгвістиці та перекладознавстві, доволі широке, охоплює як питання визначення та розмежування цих термінів, так і їх класифікації, а також труднощі їх передачі у мові перекладу. До питань, що знаходяться в процесі розробки, також відноситься порівняльне дослідження фондів мовних кліше, оскільки, як показує досвід, матеріал фонду мовних кліше однієї мови недостатній, щоб зробити достовірні висновки щодо сутнісних характеристик кліше.

Список використаних джерел:

1. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – 685 с.

2. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.krugosvet.ru