Д. пед. н. Секрет І. В., Сікарьова Н. Г.
Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІДІОМАТИЧНИХ ОДИНИЦЬ В ЕКОНОМІКО-ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
Мова – це багатомірне, складне утворення. Поняття «мова» містить у собі не лише набір слів зі сталими значеннями та граматичні структури, які зумовлюють зв’язок цих слів у речення. Мова, окрім усього іншого – дзеркало ментальності народу-носія, і саме це робить мову подібною до великого живого організму, який невпинно розвивається та вдосконалюється. І найбільш яскравим відображенням людської ментальності слугують ідіоматичні вирази.
ІО – це той прошарок мови, який викликає значні труднощі. Для того, щоб перекласти ту чи іншу ідіому, тобто для того, щоб зрозуміти зміст фрази, треба розуміти значення усього виразу в цілому. Зміст ідіоматичних виразів досить часто не мотивований значенням окремих компонентів, тобто перекласти їх, спираючись лише на лексичні значення слів, неможна. Сьогодні ідіоми використовуються всюди, і економіко-політичний дискурс не є виключенням. Але використання ІО в економіко-політичному дискурсі має певні особливості.
Вивченням фразеології в цілому, і, зокрема, ідіоматичних одиниць, займалися такі вчені, як Ш. Балі, А. Потебня, В. Виноградов, В. Телія, А. Кунін та ін. Ш. Балі взагалі дав загальне визначення фразеологізму, а у працях В. Виноградова були поставлені питання про основні поняття фразеології, надана класифікація ФО куди були включені і ІО. Серед сучасних мовознавців вагомий внесок зробив Р. Спієрс, який включив до ІО речення різного характеру, як, наприклад, кліше та мовні штампи.
Переходячи безпосередньо до розгляду теми статті, треба, перш за все, окреслити, що входить у поняття «ідіоматичні одиниці». У вітчизняному мовознавствіпротягом довгого часу існувала традиція називати ідіоми «фразеологічними зрощеннями», за термінологією відомого радянського мовознавця акад. В. Виноградова, який розподілив фразеологічні одиниці на фразеологічні зрощення (або ідіоми у вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення [1, c. 44]. Проте, слід зазначити, що в британському та американському мовознавстві більшу популярність має «широкий підхід» до проблеми ідіоми. До складу ідіом західні лінгвісти відносять не лише фразеологізми усіх типів, а навіть і паремії – приказки, прислів’я, крилаті вислови, цитати тощо. Так, Р. Спієрс у передмові до «Словника американських ідіом» пояснює вибірку одиниць для даного видання наступним чином: «Everylanguagehasphrasesorsentencesthatcannot betranslatedliterally. Many clichés, proverbs, slang phrases, phrasal verbs, and common sayings offer this kind of problem. A phrase or sentence of this type is usually said to be idiomatic. This Dictionary is a collection of the idiomatic phases and sentences that occur frequently in American English»[2, с. 7]. Тобто ми бачимо значне розширення поняття «ідіоми» порівняно з розумінням В.Виноградова: адже до складу ідіом віднесені не лише словосполучення, а й речення різного характеру: кліше, прислів’я, сленгові фрази, мовленнєві штампи.
У рамках даної роботи зупинимося на використанні ІО з концептом гроші. Не викликає жодних сумнівів, що економіка, як і політика, неможлива без грошей. Саме тому використання ІО з концептом гроші, на наш погляд, заслуговує окремого вивчення, адже вони становлять досить вагому частину усіх ідіоматичних виразів, що вживаються у економіко-політичному дискурсі. Ідіоматичні одиниці досить поширені у економіко-політичному дискурсі, але їх використання має певні особливості. Наприклад, вираз «feel like million dollars» зустрічається у реченні «When we are wearing it we feel like the proverbial million dollars, giving us confidence, no matter what the event»«Коли ми одягаємо це вбрання, то виглядаємо на мільйон доларів, і це дає нам впевненість, незалежно від приводу»[3]. Навіть у україномовного читача не буде проблем з інтерпретацією цього виразу, адже американська реалія – долар – стала інтернаціоналізмом та символом багатства та впевненості.
Досить цікавим є те, що такі ІО, як фразеологічні зрощення, які не мають у собі компонентів, пов’язаних з грошима, майже не використовуються у економіко-політичному дискурсі. Наприклад, ІО «to pay through nose» зустрічається близько трьохсот разів у різних статтях за останній місяць на сторінках видання «The New York Times». У перекладі цей вираз значить «платити шалені гроші»: «Investors are paying through the nose for the privilege of investing in funds» – «Інвестори платять шалені гроші за привілей робити інвестиції у цей проект» [3]. Вирази з компонентами «money» також досить широко зустрічаються, наприклад, наявний навіть вираз «pocket money» на шпальтах «The Times»: «How much pocket money do you get?» – Скільки кишенькових грошей ти отримуєш?» [4]. Цікаво, що вирази побутового характеру, як, наприклад, «marry money», зустрічається лише у заголовках статей:«Is marrying for money worth it?» – «Одруження заради грошей: чи воно того варте?» [4]. У той же час, вираз «to salt away» у значенні «накопичувати» не зустрічається взагалі, хоча у перекладі і пов'язаний з грошима.
Отже, ІО є невід’ємним компонентом економіко-політичного дискурсу. Вони сприяють реалізації експресивності у тексті, а також використовуються для збільшення емоційного навантаження на читача, задля надання тексту образності. В економіко-політичному дискурсі значно поширенішими є ті ІО, які у своєму складі мають компонент. прямо пов'язаний з грошима.
Список використаних джерел:
1. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке / В. В. Виноградов // Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М.: Наука, 1977. – С. 140–161.
2. Словарь американских идиом / сост. Спиерс Ричард.А. – М.: Русский язык, 1991. – 464 с.
3. Офіційний сайт видання «New York Times» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nytimes.com/
4. Офіційний сайт видання «The Times» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.thetimes.co.uk/tto/news/