Станкевич І. Є., Струтинська Л. В.
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
НОВИЙ ЦИФРОВИЙ МЕТОД ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
В наш час актуальної важливості набули потреби у міжнародній комунікації в результаті стрімкого зростання економічних, комерційних, культурних та людських обмінів. Дослідження у викладанні іноземних мов не лише збільшились, а й урізноманітнились як в цілому світі, так і в Україні. Причиною такого зростаючого інтересу є проблематика, яка вимагає реформ у викладанні іноземних мов.
Загалом слід зазначити, що мова, як така, відрізняється від усіх інших дисциплін. Колись вона була предметом вивчення, але сьогодні мова служить інструментом вивчення і системою спілкування. Відповідно змінився і підхід до вивчення іноземної мови: замість наукового та абстрактного методів перевага надається опануванню компетенціями, тобто знаннями правил мови, які б дозволили використовувати її у повсякденному житті. Як наслідок таких змін відбуваються структурні та методологічні реформи, що відповідають новим цілям.
Під керівництвом доктора Макара команда лінгвістів, педагогів, психологів, методистів запропонувала цифровий метод вивчення іноземних мов. В цьому методі педагогіка використовує повною мірою досягнення нейронаук, розробляючи дидактичний підхід щодо способів функціонування мозку та тіла людини. Висувається цікаве твердження про те, що будь-яке педагогічне втручання повинно бути адресоване не лише до когнітивної частини мозку, але й до його афективної сфери [1]. В процесі вивчення потрібно примусити тісно співпрацювати дві півкулі головного мозку, які доповнюють одна одну: методика, яка діє від загального до часткового, від контексту до деталі, від глобального до аналітичного.
Щодо розумової здібності в процесі вивчення, а саме пам’яті, нейронауки показують як її етапи (кодування / накопичення / зберігання інформації / виклик в пам’яті / розпізнавання інформації) пов’язані з процесом вивчення (отримання інформації/ обробка/ відтворення). Закріплення в пам’яті насправді починається з отримання інформації: чим більше вона зрозуміліша, очікуваніша, мотивуюча, тим більше обробка інформації суб’єктом є детальнішою, і тим довшим є збереження цієї інформації. Це закріплення повинно брати до уваги як короткотривалу пам’ять, так і довготривалу: короткотривала покращується завдяки частому використанню та повторенням, але швидко гальмується фонетичними та семантичними труднощами; довготривала покращується завдяки паузам, pеактивації у сприятливі моменти, багатослів’ям, багатством точок зору, але гальмується простими відтвореннями тотожності [3]. Метод «Віллам» полягає саме в тому, щоб задіяти довготривалу пам'ять людини у вивченні іноземної мови.
У своєму філософському есе доктор Жоржі Макара, засновник методу «Віллам», говорить про людський мозок, про увагу, про сприйняття, про імітацію, про емпатію, про теорію розуму, про рефлексію – про всі людські здібності, які лежать в основі еволюції людини зі всіма її холістичними знаннями про життя, поведінку та здатність до вивчення мов. На думку Макара в основі вивчення мов лежить тіло та мозок в їх постійній взаємодії та наша природна компетенція до вивчення мов, яка витікає з того, що кожен індивід вже опанував щонайменше одну мову, а саме, свою рідну мову.
Тільки розмовляючи, можна навчитись говорити, і тільки використовуючи іноземну мову, можна по-справжньому її опанувати. Треба проживати мову жестами, мімікою, всім тілом, дозволяючи мові проникнути в розум, в тіло через інтенсивне слухання текстів на іноземній мові, через промовляння вголос фраз, варіацій фраз (що є допоміжним способом для опанування граматики), через пісні, через все, що стосується комунікації, культури, життя мови [4, с. 6].
Використання цифрового підходу у вивченні іноземної мови передбачає широке застосування прогресивних новітніх технологій. Наприклад, комп’ютерне програмне забезпечення з програмою викладання налічує багато способів проектування речень, читання та вимови. Спочатку студент чує на своїй рідній мові речення, таким чином забезпечується правильне розуміння змісту, потім з’являється еквівалент цього речення на іноземній мові, який студент візуалізує, і, нарешті, звуковий сигнал спонукає студента вимовити вголос речення на мові, яка вивчається. Студент тренується вимовляти речення або слово, звертаючи увагу на якість наголосу, інтонації, ритму, і отримує певну якість своєї вимови. Кожен, хто починає вивчати мову, використовує зір, слух, промовляння/повторення і дотик, тобто рух рукою при визначенні ритмічної групи. Всі ці засоби необхідні, щоб розширити поле сприйняття. Процес засвоєння відбувається від вимови через граматику до усного висловлювання. Студент вчиться відчувати мову, маніпулювати граматичними та лексичними конструкціями, а здатність розуміти виробляється поступово.
Навички читання та письма формуються паралельно впродовж вивчення мови: читаючи або охоплюючи текст на комп’ютері, добре усвідомлюється написання слів, їх правильна орфографія. Читання підтримує написання.
Граматична концепція методу «Віллам» базується на принципі порівняння організації та функціонування іноземної та рідної мов. Опосередковано рідна мова є присутня під час вивчення іноземної мови, про що свідчать добре відомі інтерференції та семантичні трансфери. Останні дуже поширені у використанні, їх перекладають за допомогою контрактивних та компаративних граматичних виразів. Такий прийом називають процедурним перспективно-ситуативним підходом.
Перспективно-ситуативний підхід виражається у тому, що кожен окремий індивід може сприймати об’єкт ситуації по-різному, тобто відповідно до власного розуміння, знань, розумових здібностей, соціальної пізнавальної здатності, культури, звичок. Необхідною умовою залишається збереження первинного змісту наданої інформації. У ситуації, коли висловлювання відбулося, починають формуватись мовні процеси між промовцем, слухачем та співрозмовником. Розглянемо для прикладу просте висловлювання: Марія хвора. Згідно процедурного перспективно-ситуативного та семантико-когнітивного підходів можна отримати наступні варіації: Оскільки Марія хвора, вона погано себе почуває. Бідолашна Марія! Вона хвора! Якщо б вона не була хвора, вона пішла б у кіно. Коли хворий, треба йти до лікаря. Якщо її хвороба не серйозна, вона зможе піти до своїх друзів через декілька днів. Можна продовжувати наводити багато інших подібних комбінацій, оскільки мова гнучка і граматичні процеси майже нескінчені.
Засвоєння лексики залишається на сьогоднішній день однією з найбільших перешкод у вивченні мови. Метод «Віллам» інтегрує ідіоматичні вирази від самого початку навчання: вирази, які перекладаються буквально з рідної на іноземну мову. На середньому рівні вивчаються ідіоматичні вирази близькі за значенням; на вищому рівні – вирази, які не мають відповідника у рідній мові.
Новизна цього методу викладання, яка полягає у застосуванні результатів сучасних наук про нервову систему, задіюванні сенсорної сфери та кінестетичного чуття, використанні процедурного перспективно-ситуативного підходу, що спирається на теорію когнітивної семантики, та комп’ютерних технологій, дозволяє значною мірою урізноманітнити та оптимізувати процес вивчення іноземної мови.
Роблячи акцент на структуруванні суб'єктивного досвіду у практиці викладання мови, метод «Віллам» дозволяє створити досвід, який слугуватиме фундаментом для подальших вивчень. Результати років, присвячених численним пошукам та експериментам щодо ефективності та перспектив метода «Віллам», є більш, ніж переконливими. Науковці не зупиняються, оскільки викладання і вивчення мов – це динамічна галузь та нескінченний простір для нових відкриттів.
Список використаних джерел:
1. Le FdM. – 2001. – № 317.
2. Le FdM. – Mars-avril 2005. – № 338.
3. Nature, Memory consolidation et [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.phil-inst.hu/ highlights/agytudat/buzs.htm (le 29.01.2006)
4. Une nouvelle méthode numérique d’enseignement des langues modernes [Електронний ресурс] / Rádi Ildikó. – Режим доступу: http://www.fiplv.org/WC06/documentation/French/ IldikoR.pdf