Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Дикан О. В.

Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

КУЛЬТУРНО-АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Сучасні наукові дослідження у сфері гуманітарних наук позначені своєрідною експансією тенденцій антропоцентризму. Не стали виключенням і наукові розвідки з методики викладання мов як іноземних. На сьогодні очевидним фактом є те, що досконале вивчення іноземної мови означає не тільки вивчення її орфоепічної, лексико-семантичної, синтаксичної та граматичної структур, а ще й глибоке розуміння світогляду носіїв мови, їхньої культури та ментальних особливостей. Адже мова, яка є транслятором культурної інформації, ціннісних орієнтацій, перебуває у нерозривному зв’язку з людиною, яка створює цю культуру.

Ще В. фон Гумбольдт зазначав, що люди, які розмовляють різними мовами, бачать світ по-різному, бо кожна мова членує навколишній світ по-своєму, і в кінцевому підсумку вона є своєрідною сіткою, що накидається на пізнаваний світ. Оскільки, за В. фон Гумбольдтом, мова – це орган, який утворює думку, то сприйняття й діяльність людини залежать від мови, зумовлюються мовою.

Таким чином, наукова проблема викладання мови як іноземної перебуває у тісному зв’язку з дослідженнями культурно-аксіологічних складових мови, мовною та когнітивною картинами світу. Зазначимо, що, якщо на тему мовної картини світу, мови у контексті її зв’язку з ціннісними орієнтаціями народу, його культурою, у лінгвістичній науці існує вже достатньо наукових розвідок (праці Н. Арутюнової, А. Вежбицької, Є. Бартмінського, Р. Токарського, Ю. Сте­панова), то зв'язок викладання мови як іноземної з культурно-аксіологічними явищами потребує додаткових опрацювань, які б вирішили чимале коло питань, і, насамперед, змістове наповнення дисципліни «Українська мова як іноземна», яке б забезпечувало залучення іноземців до культурно-ціннісних орієнтацій українського народу.

З метою реалізації вище вказаного завдання під час практичних занять з української мови як іноземної необхідно використовувати матеріали з конотативними реаліями, до яких належить традиційна народно-поетична символіка, слова з переносно-оцінним значенням. Особливого підходу, пояснення вимагає безеквівалентна лексика. Вона не підлягає перекладу, тому викликає значні труднощі при вивченні іноземцями. Така лексика називає поняття, які не існують в інших культурних реаліях, і, відповідно, в інших мовах. Розуміння такої лексики є неможливим без засвоєння іноземцями її соціокультурного та національно-історичного тла. До безеквівалентної лексики відносяться: найменування предметів і явищ традиційного побуту (вишиванка, рушник, глечик), історизми (козак, гетьман), лексика, пов’язана з національними традиціями та обрядами (вертеп, колядка, веснянка), фразеологічні одиниці (бити байдики, з’їсти пуд солі), лексеми з фольклорних текстів (Котигорошко, Івасик-Телесик) тощо. Для забезпечення глибшого розуміння іноземцями вище вказаної лексики потрібно залучати тексти-коментарії, які б полегшили роботу при семантизації вказаних лексем. Окрім того, що вказані тексти усувають труднощі засвоєння одиниць з національно-культурною семантикою, які важкі для сприйняття і розуміння іноземними студентами, вони ще й сприяють формуванню в іноземців асоціативних зв’язків, властивих носіям мови.

Досконале володіння іноземною мовою передбачає і розуміння її метафоричного слововживання, яке значною мірою віддзеркалює ціннісні орієнтації носіїв мови. Серед слів-метафор особливою виразністю відзначаються зооморфізми. Серед них є значна частка лексем, переносне значення яких характеризується універсальністю і зрозуміле представникам різних народів, наприклад, заєць – боязка людина, змія – підступна, осел – вперта. Однак не можна не помітити народного характеру більшості цих слів-характеристик, їхнього зв’язку з фольклором, їхньої національної специфіки. До того ж, переносне значення певних лексем іноземцям з окремих країн незрозуміле у зв’язку з різними географічними умовами проживання, різницею у флорі та фауні. Наприк­лад, ведмідь – незграбна людина, сова – мудра тощо. Такі лексеми потребують обов’язкового роз’яснення ще через їхню високу частотність вживання у мовленні. Зазначимо також, що існують специфічні традиції вживання переносних значень слів. Так, коли слон в українській мові асоціюється з неповороткою, незграбною людиною, то на хінді слониха означає граціозну жінку з красивою ходою, схоже значення має слово верблюд в арабській мові. Усі ці особливості зооморфізмів свідчать про потребу ґрунтовного пояснення їхніх значень студентам-іноземцям з метою забезпечення адекватного розуміння і слововживання вище вказаних лексем. Вважаємо, що окрім різноманітних вправ, реалізації цих завдань сприятиме використання асоціативного словника української мови.

Також на особливу увагу в процесі вивчення української мови як іноземної заслуговує пояснення зменшувально-пестливих форм іменників з огляду на високу продуктивність демінутивних словотвірних формантів в українській мові. Доцільним є введення вправ на утворення демінутивів, побудови з ними речень.

Таким чином, залучення вище вказаного матеріалу до змістового наповнення навчальних планів з дисципліни «Українська мова як іноземна» сприятиме вихованню в іноземних студентів поваги до культури українського народу, глибшого розуміння його світогляду, толерантності відносно інших народів, а також підвищать рівень адаптації студентів-іноземців у новому мовно-культурному середовищі та забезпечить уникнення ними помилок при засвоєнні інформації українською мовою.