К. і. н. Сливенко В. А., Лашко О. В.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ПЕРЕВАГИ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ У ВСЕСВІТНІЙ ТУРИСТИЧНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ

Туризм – багатогранне явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має практично невичерпний потенціал для постійного розвитку, тісно поєднується з багатьма галузями економіки, що зумовлює його провідне місце у соціально-економічному житті країн і народів.

Нині туризм став інтернаціональною та демократичною сферою суспільної діяльності. Це галузь світової економіки, що характеризується високими темпами розвитку. Так, якщо у 1950 р. туристичні подорожі здійснили 25 млн. осіб, то за півсторіччя їх кількість збільшилася у 30 разів і у 2002 р., за даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО), досягла 750 млн. осіб [1].

Формування оновленої України збіглося в часі з універсальними зв'язками між державами, одним із яких є інтеграція. Інтеграція є досить складним механізмом, ефективне функціонування якого неможливе без узгодження дій усіх його складників. Успішний розвиток інтеграції розглядається і вважається можливим лише за умов постійного вдосконалення інтеграційного механізму, поглиблення процесу співробітництва в різних галузях, у тому числі і в туризмі як одній із перспективних галузей взаємовідносин між країнами світу [2].

Україна має перспективи швидкого розвитку в міжнародному туризмі, це забезпечують такі аспекти: спрощення прикордонних формальностей, відміна обмежень на ввіз валюти, введення єдиної візи на декілька країн (Шенгенська домовленість), будівництво доріг, готелів, широка реклама об'єктів туризму, помірна ціна на туристичні послуги тощо. Важливе значення для розвитку міжнародного туризму мають туристичні ресурси, в тому числі привабливість історичних та культурних пам'ятників. Вони обумовлюють і визначають найважливіші соціо-економічні показники туризму, такі як кількість туристів, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та інше. Тому державна і комерційна робота в галузі туризму повинна будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як у цілому по країні, так і по окремих регіонах [3].

У жовтні 1997 р. на 12-й сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристичної організації (м. Стамбул, Туреччина) Україна стала повноправним членом Всесвітньої туристичної організації.

Приєднавшись до ВТО, Україна отримала багато переваг. Зокрема членство України у цій організації значно підвищило імідж і авторитет нашої держави у туристичному співтоваристві. Це створило передумови подальшого розвитку національного туризму відповідно до тенденцій світового туристичного ринку із залученням до інформаційної мережі, прогресивних технологій, інвестиційних пропозицій, системи професійної підготовки, наукових досліджень, передових надбань найбільш розвинутих туристичних держав світу, відкрило нові можливості налагодження взаємовигідної співпраці з країнами-членами на всіх рівнях – двосторонньому, багатосторонньому, регіональному [4].

Нині Україна розвиває міжнародне туристичне співробітництво у рамках ВТО, СНД, організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), Центрально-Європейської ініціативи (ЦЄІ), співпрацює з Європейським Союзом, Радою Європи, Радою держав Балтійського моря, ГУАМ тощо. Його стратегічною метою є: створення єдиного туристичного простору як зони вільної торгівлі туристичними послугами та свободи туристичного руху; ефективне використання туристично-рекреаційного потенціалу для інтенсифікації туристичних потоків; розробка спільного конкурентоспроможного туристичного продукту країн-учасниць (зокрема, міжнародних туристичних маршрутів «Туризм по Шовковому шляху», по рекреаційних зонах Чорноморського узбережжя, річок Дунай та Дніпро), спільне просування турпродукту на міжнародному ринку; підвищення економічної ефективності туризму як передумови соціально-економічного розвитку країн та активізації цивілізаційно-комунікаційних зв’язків [5].

В Україні проведено 8 міжнародних семінарів ВТО (у м. Києві, Одесі, Ялті та Яремчі) з різних аспектів світової та національної туристичної політики, у двох з яких взяв участь Генеральний секретар ВТО («Нові інформаційні технології в туризмі» (м. Київ, 8–11 жовтня 2000 р.), «Розвиток сільського туризму» (м. Яремча, 26–28 вересня 2003 р.))

З 18 по 21 січня 2012 р. відбувся візит до м. Мадрид делегації АР Крим на чолі із заступником Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Г. Ю. Псарьовим. Під час візиту делегація АР Крим взяла участь у міжнародній туристичній виставці FITUR-2012, а також провела переговори з Регіональним директором для Європи ВТО Ізабель Гаранья, Директором департаменту технічної допомоги ВТО Харш Вармою та керівником проекту ВТО «Шовковий шлях» Аллою Пересоловою [6].

Отже, можна стверджувати, що в результаті вступу України до Всесвітньої туристичної організації та проведення активної державної політики, узгоджених дій усіх органів державної та місцевої влади з розвитку туризму, туризм стане потужною індустрією в нашій країні. Ця індустрія має шанси стати джерелом значних і стабільних надходжень до бюджетів, сприятиме розвитку суміжних галузей та регіонів відвідання, відповідно й сталому розвитку цих регіонів та країни в цілому, а також підвищенню іміджу України у світі.

Список використаних джерел:

1. Процветающая отрасль // Голос України. – 2003. – 24 жовт.

2. Горбач Л. М. Міжнародні економічні відносини / Л. М. Горбач, О. В. Плотніков. – К., 2005. – 263 с.

3. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України / В. Є. Новицький. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.

4. Уманець Т. В. Статистика: навч. посіб. Рекомендовано Мін. освіти і науки України / Т. В. Уманець, Ю. Б. Пігарєв. – К.: Вікар, 2003. – 623 с.

5. Шкарлет С. М. Тенденції і перспективи розвитку туристичної галузі України у складі національної та світової економіки / С. М. Шкарлет, О. М. Кальченко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 10 – С. 36–42.

6. Україна та Всесвітня туристична організація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.spain.mfa.gov.ua