К. е. н. Хомутенко В. П., Луценко І. С.

Одеський національний економічний університет, Україна

ВСТУП УКРАЇНИ ДО МИТНОГО СОЮЗУ – ПЕРСПЕКТИВИ ЗМІН У ПОДАТКОВІЙ ПОЛІТИЦІ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Протягом останніх років не тільки серед політиків, а й науковців жваво ведуться дискусії щодо вступу України до Митного союзу (Росія, Білорусія, Казахстан), доводячи при цьому як позитивні економічні переваги, так й втрати від такого співробітництва. Наприклад, російські експерти підрахували, що вступ України до Митного союзу забезпечить їй 3–5% додаткового зростання ВВП [1]. Проте дослідники Інституту економічних досліджень та політичних консультацій аргументують недоцільність участі України в Митному союзі Білорусії, Казахстану та Росії [2].

Крім того, довготривале домінування європейського вектору інтеграції у зовнішній політиці України позначилось і на державному регулюванні, що здійснювалось з урахуванням адаптації його діючого інструментарію до умов Євросоюзу. Про що свідчать і зміни, які відбувались в реалізації податкової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Так, наприклад, усунення дискримінаційного підходу оподаткування ПДВ сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку та при імпорті, зменшення рівня середньомісячної ставки ввізного мита за всією номенклатурною групою товарів з 10,47% у 2005 році до 6,28% у 2013 році; поступове підвищення ставок акцизного податку до рівня ставок Євросоюзу тощо. За цих умов вважаємо за доцільним визначити зміни, які відбудуться у реалізації податкової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності у разі вступу України до Митного союзу Білорусії, Казахстану та Росії.

 За результатами проведеного дослідження законодавчо-нормативних актів України та Митного союзу, податкову політику у сфері зовнішньоекономічної діяльності в Україні необхідно буде гармонізувати до вимог Митного союзу. Насамперед, це стосується ставок митного тарифу, оскільки митний тариф України суттєво відрізняється від єдиного митного тарифу країн-членів Митного союзу (рис. 1).

Як свідчать дані рис. 1 ставки ввізного мита України за секторами економіки є меншими за ставки митного податку Митного Союзу (Росія, Білорусія та Казахстан), окрім неенергетичних матеріалів. Крім того, проведений порівняльний аналіз ставок ввізних мит на окремі види продукції відповідно до Митного тарифу України та Єдиного митного тарифу Митного союзу Росії, Білорусії та Казахстану, що наведено в табл. 1, свідчить також про існування розбіжностей між вищенаведеними ставками. Так, наприклад, ставки ввізного митна в Україні на соняшникову олію, овочі (морква, ріпа, столові буряки) є більшими на 5%, ніж у Митному союзі, але на летальні апарати навпаки є меншими вже на 20%.

 Рис. 1. Ставки ввізного мита України та Митного Союзу

(Росія, Білорусія та Казахстан) за секторами економіки

(складено та побудовано автором за даними [2])

Зазначимо, що в межах Митного союзу ставки митного тарифу на сільськогосподарську продукцію є комбінованими, а в Україні на цей вид товарів (крім підакцизних) діють адвалорні імпортні мита.

Таблиця 1. Порівняльний аналіз ставок ввізних мит на окремі види продукції

згідно з Митним тарифом України та Єдиним митним тарифом Митного союзу

Росії, Білорусії та Казахстану

*Складено автором за даними [3; 4].

Вищенаведені корективи, які відбудуться в реалізації податкової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності є для України негативними. Оскільки, по-перше, зниження саме ставок на сільськогосподарську продукцію приведе до зростання конкуренції з вітчизняними виробниками на цих ринках. По-друге, підвищення мита на ввезення сирої нафти з інших кран до 5% є поштовхом до надмірної концентрації джерел імпорту нафти на одній країні – Російській Федерації, що призведе до погіршення стану зовнішньоекономічної безпеки країни. Втретє, це суперечить нормам СОТ.

Наступними змінами, які будуть позитивними для суб’єктів господарювання зовнішньоекономічної діяльності є:

– можливість існування заліку переплати ПДВ з реалізації товарів на митній території в рахунок сплати «імпортного» податку;

– строк надання документів, обумовлюючих правомірність надання «0» ставки ПДВ, складатиме 180 днів з дати відвантаження товарів, тоді як в Україні на сьогодні він складає 90 днів.

Варто зазначити що, відповідно до законодавчо-нормативних актів Митного Союзу [5] оподаткування ПДВ та акцизним податком імпорту та експорту товарів (робіт, послуг) відповідає нормам податкового законодавства України, що не потребує корективів. А саме:

– експорт товарів (робіт, послуг) оподатковується за «0» ставкою податку на додану вартість та звільняється від оподаткування акцизним податком;

– при імпорті товарів акцизний податок стягується податковими органами країни, на територію якого ввозяться товари, тобто діють ставки акцизного податку країни-імпортера;

– при імпорті робіт та послуг, ПДВ перераховуються у тій країні, територія якої визнається.

Зберігатиметься й ставка ПДВ при імпорті товарів, а саме в Україні на сьогодні це 20%, з 01.01.2014 року – 17%. Хоча в Росії вона складатиме – 18%, в Білорусії – 20%, в Казахстані – 12%.

Таким чином, змінюючи вектор інтеграції України до євразійського союзу необхідно враховувати і негативні наслідки цих процесів в реалізації податкової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Список використаних джерел:

1. Осадча Н. В. Вплив Митного союзу Росії, Білорусії, Казахстану на зовнішньоекономічну діяльність України / Н. В. Осадча // Економіка промисловості. – К.: Донецьк, 2010. – № 3. – С. 9–20.

2. Недоцільність участі України в Митному Союзі Білорусії, Казахстану та Росії: експертна аргументація. Аналітична записка / [І. Бураковський, М. Гончар, В. Мовчан, Р. Хорольский]. – К.: Міжнародний фонд відродження, 2011. – 21 с.

3. Закон України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-III– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2371%D0%B0-14

4. Решение Совета Евразийской экономической комиссии «О едином таможенном тарифе Таможенного союза» от 16.07.2012 № 54 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tsouz.ru/Pages/Default.aspx

5. Соглашение между Правительством РФ, Правительством Республики Беларусь и Правительством Республики Казахстан от 25.01.2008 г. «О принципах взимания косвенных налогов приэкспорте и импорте товаров, выполнении работ, оказании услуг в Таможенном союзе» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.evrazes.com/docs/ view/87