Бартошук О. В.

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, Україна

КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Сучасний етап формування та розвитку ринкової економіки, поглиблення процесу інтеграції, включення національних галузевих ринків до системи світовогоглобального ринку супроводжується створенням і розвитком конкурентного середовища в усіх галузях економіки. Туризм є важливою рушійною силою економічного зростання й процвітання економіки країн.

Для подальшого формування стратегії розвитку туризму в Україні необхідно проаналізувати компоненти, що формують індекс туристичної конкурентоспроможності (ТТСІ), і виявити конкурентні переваги та недоліки туристичної галузі України. Порівняємо показники розвитку туристичної галузі України за основними групами блоків ТТСІ за період 2007–2013 рр. (табл. 1).

В загальному рейтингу туристичної конкурентоспроможності 2013 року Україна піднялася відразу на 9 позицій і знаходиться на 76 місці в списку з 140 країн, загальна бальна оцінка складає 4,0, що є найкращим показником з 2007 року, але не відповідає значному туристично-рекреаційному потенціалу країни.

У блоці регулювання сфери подорожей та туризму країна опинилась на 60 місці (4,7 бали), тоді як у 2011 р. займала 64 сходинку (4,6 бали). 71 місце (3,6 бали) проти 76 місця (3,5 бали) у 2011 р. Україна отримала у блоці бізнес-середовища та інфраструктури. За сукупністю людських, природних та культурних ресурсів Україна зайняла 99 місце (3,6 бали), піднявшись відразу на 19 позицій, у 2011 році знаходилась на 118 місці (3,3 бали). Як бачимо, для України в 2013 році відбулося покращення показників за всіма трьома блоками.

Таблиця 1. Оцінка умов ефективного розвитку туристичної галузі України

(в розрізі блоків та груп показників, 2007–2013 рр.)

* Коефіцієнт ранжування від мінімального (гальмуючого) значення 1 до максимального (ефективного) 7.

** Складено автором на підставі даних звітів конкурентоспроможності країн у сфері подорожей та туризму ВЕФ [1].

За показником державної політики і регулювання у сфері туризму Україна у 2013 р. займає 114 місце, втративши в рейтингу 7 позицій в порівнянні з 2011 р. Негативна оцінка відношення до іноземних інвесторів впливає на залучення інвестицій в галузь. Відносно невисока вартість створення бізнесу не компенсує проблем, які очікують інвестора в Україні. Щодо сталого природного розвитку, то в 2013 р. Україна займає 92 місце, що на 4 позиції нижче, ніж у 2011 р. Розвиток туристичної індустрії проходить без урахування її сталості відносно навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.

В порівнянні з 2011 р. в 2013 р. Україна поліпшила свою позицію в групі показників «Рівень безпеки та охорони» на 5 пунктів але все рівно вона є досить низькою, безпека є одним із головних пріоритетів у подорожі, тому загальне 77 місце у 2013 р. несприятливо впливає на імідж України як туристичного напрямку. Заслуговують на серйозну увагу високий рівень злочинності, дорожньо-транспортних випадків, недовіра до правоохоронних органів відносно забезпечення захисту.

Своїм високим 8 місцем в групі показників «Рівень охорони здоров'я й санітарії» в 2013 р. Україна зобов'язана 4 місцю в світі за кількістю лікарняних ліжок і 25 місцю за кількістю лікарів. Лідерство за цими показниками закладено ще в радянську епоху, реальна якість медичних послуг в Україні набагато нижче. За оцінкою інфраструктури авіатранспорту Україна займає в 2013 р. 78 місце. Підвищення цього показника на 15 позицій порівняно з 2011 р. повинно бути поштовхом до подальшої модернізації інфраструктури повітряних сполучень, серйозного поліпшення та інвестування в цю сферу.

Щодо інфраструктури наземного транспорту, то у 2013 р. Україна займає 73 місце порівняно зі 74 місцем у 2011 р., що пояснюється дуже низькою якістю автодоріг (135 місце зі 140 країн-учасників). За розвитком туристичної інфраструктури у 2013 р. Україна знаходиться на 50 місці, що на 3 позиції вище, ніж у 2011 р. Щодо активності використання інформаційних технологій в туристичній галузі, то у 2013 р. Україна зайняла 70 місце. Необхідно підвищувати застосування в Україні інформаційних технологій, які в розвинених країнах набули повсякденного використання.

Конкурентоспроможність цін у сфері туризму України є досить низькою, що пояснюється невідповідністю цін туристичних послуг рівню їх якості, збільшенням рівня оподаткування. За рівнем і ефективністю оподаткування туристичних послуг в 2013 р. Україна знаходиться на 135 місці. Щодо оцінки якості людських ресурсів, то у 2013 р. Україна займає 65 місце. Сильними сторонами країни в цій групі є досить ефективна для бізнесу система найму та звільнення працівників (16 місце), залучення на ринку праці зарубіжних спеціалістів (58 місце), кількість населення, що має середню освіту (48 місце).

Рейтинг України за рівнем гостинності у 2013 р. підвищився на 10 пунктів порівняно із 2011 р., але 117 місце є дуже низьким, що пов'язано зі зниженням рівнятуристичної відкритості України (56 місце). За оцінкою стану природних ресурсів Україна у 2013 р. зайняла 102 місце. Пріоритетним завданням є розвиток сектора на більш екологічно сталій основі, враховуючи важливість навколишнього середовища для туризму України. Культурні ресурси України в 2013 р. знаходяться на 80 місці, що на 6 пунктів вище порівняно з 2011 р.

При оцінці конкурентоспроможності галузі туризму України можна зробити висновок про те, що позитивна динаміка спостерігається в багатьох групах показників, що пов’язано в першу чергу з проведенням в Україні чемпіонату Європи з футболу Євро-2012: рівень охорони здоров'я й санітарії, рівень гостинності, місце подорожей та туризму в системі національних пріоритетів, природні та культурні ресурси, туристична відкритість, розвинена інфраструктура залізничного та авіатранспорту, наявність найбільших компаній по оренді автомобілів, кількість авіакомпаній, витрати держави з бюджету на розвиток туризму, витрати бізнесу, пов'язані з загрозою тероризму, охороною від злочинності, боротьбою з ВІЛ/СНІДом.

Водночас згідно «Звіту про туристичну конкурентоспроможність 2013» [1], Україна має конкурентні недоліки, що вимагають пріоритетного вирішення. Найбільшпроблемними показниками є: корупція, непрозоре та складне податкове регулювання, несприятливі умови для підприємництва та туристичного бізнесу, недосконалість законодавства, нестабільність державної політики та влади, неефективність державного апарату, перешкоди для іноземного інвестування, недостатній рівень розвитку туристичної інфраструктури, її невідповідність світовим стандартам, відсутність системи перепідготовки кадрів, а також чітких кваліфікаційних вимог.

Туристична індустрія України має всі можливості стати конкурентоспроможною на світовому ринку туристичних послуг. Необхідна об'єктивна оцінкаконкурентоспроможності українського туризму не тільки в порівнянні з іншими країнами світу, але й проведення досліджень туристичної конкурентоспроможностістосовно окремих регіонів країни та розробка комплексного оціночного показника – індексу розвитку туризму в Україні.

Список використаних джерел:

1. The Travel & Tourism Competitiveness Reports 2007–2013 / Jennifer Blanke, Thea Chiesa; World Economic Forum. – Geneva: [s. n.], 2007–2013.