Промишлянськая В. М.
Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИРОБНИЧИХ ФУНКЦІЙ
Протягом останнього десятиріччя неефективне використання промислового потенціалу України спричинює низку економічних проблем, таких як зношення виробничих фондів, постійне зменшення кількості людей, зайнятих у промисловості, різноманітні порушення структури валового випуску продукції. Дослідження питань прогнозування розвитку промислового потенціалу України є дуже актуальним в таких умовах. Результати дослідження можуть бути корисними для підвищення якості продукції, збільшення доданої вартості, нарощування інвестицій.
Питання прогнозування промислового потенціалу активно вивчаються зарубіжними та вітчизняними вченими, такими як В. М. Геєц, І. І. Лукінов, В. Ф. Беседін, Ю. В. Гончаров, І. М. Євдокимова, І. В. Крючковіа, Б. Я. Панасюк, М. Т. Пашута та ін. Проте постійне проведення нових досліджень в цій галузі є необхідним для того, щоб розуміти міжгалузеві тенденції і мати змогу обрати доцільні напрямки розвитку економіки України.
Метою даної роботи є вивчення та аналіз показників розвитку промислового потенціалу України в період 2000–2010 рр., дослідження основних тенденцій розвитку промислового потенціалу країни, визначення основних чинників, що впливають на обсяг випуску продукції.
Для досягнення цієї мети скористаємося виробничою функцією Кобба-Дугласа. Виробнича функція (ВФ) – це економіко-математична залежність між кількістю ресурсів, що використовуються у виробництві (факторів виробництва) і об’ємом продукції, що випускається.
В своїй роботі я використовувала виробничу функцію Кобба-Дугласа, а саме:
, (1)
де – обсяг виробництва;
– праця;
– капітал;
– технологічний коефіцієнт;
- коефіцієнт еластичності за капіталом;
- коефіцієнт еластичності за працею.
Таким чином, виробнича функція Кобба-Дугласа показує залежність між обсягом виробництва () та факторами виробництва, що його створюють – працею (
) та капіталом (
).
Статистичні дані по Україні, на основі яких проведено дослідження представлені у табл. 1.
Таблиця 1. Основні показники розвитку промисловості України за 2000–2010 рр.
Роки |
Обсяг реалізованої продукції промисловості (у фактичних цінах), млн. грн. |
Основні засоби промисловості (у фактичних цінах), млн. грн. |
Річний фонд заробітної плати найманих працівників у промисловості, млн. грн. |
2000 |
182718,3 |
285328 |
15589,172 |
2001 |
210842,7 |
311089 |
19210,593 |
2002 |
229634,4 |
339259 |
22228,158 |
2003 |
289117,3 |
362598 |
26197,65 |
2004 |
400757,1 |
420080 |
32984,06 |
2005 |
468562,6 |
456738 |
42866,132 |
2006 |
551729 |
525222 |
52906,155 |
2007 |
717076,7 |
645443 |
65621,1888 |
2008 |
917035,5 |
760194 |
81980,95 |
2009 |
806550,6 |
970942 |
77723,192 |
2010 |
1065108 |
1101199 |
91927,78 |
В якості параметра (капітал) в нашій моделі виступатимуть основні засоби промисловості, в якості
(праця) – річний фонд заробітної плати найманих працівників промисловості, в якості
(обсяг виробництва) природно виступає обсяг реалізованої продукції промисловості.
Для проведення дослідження модель необхідно привести до лінійного вигляду за допомогою логарифмування. Після цього виконаємо аналіз за допомогою пакету «Аналіз даних» програми Microsoft Office Excel. Лінійна модель виявилася статистично значимою на рівні значимості = 5%. Отримуємо наступний вигляд функції Кобба-Дугласа для промисловості України:
.
Так як , отримана формула дійсно є виробничою функцією. Вона виражає основні тенденції розвитку промисловості країни. Проаналізуємо отриманий результат.
,
– це означає, що частка праці в сукупному продукті становить 95%, а частка капіталу – лише 5%.
Проаналізувавши отримані результати приходимо до висновку, що промисловість України є вкрай трудомісткою. Коефіцієнт еластичності за фондам близький до нуля, що може служити сигналом про небезпечність ситуації з основними засобами виробництва в країні.
В майбутньому я планую розвивати дану тематику в своїх роботах. Так як з кінця 2008 р. в Україні розпочалася економічна криза, було б доцільно провести аналіз промисловості окремо у докризовий і кризовий періоди та порівняти отримані результати.
Крім того, в найближчий час я планую провести подібне дослідження розвитку промислового потенціалу окремо Дніпропетровської області, адже для того, щоб покращити загальний економічний стан країни, необхідно чітко розуміти конкретні проблеми окремих регіонів і мати змогу розробити індивідуальну стратегію економічного розвитку для кожного з них. На мою думку, такий підхід може значно покращити економічну ситуацію в Україні.