Дмитренко А. О.,  Кобченко А. А.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

МІЖНАРОДНА ПЕРЕДАЧА ТЕХНОЛОГІЙ

Досягнення стратегічних конкурентних переваг в сьогоднішніх умовах глобального прискорення науково-технічного прогресу, скорочення терміну життя нових продуктів та процесів, а також постійного збільшення витрат на проведення НДДКР вимагає не тільки проведення власних досліджень, але й використання результатів НДДКР інших компаній, у тому числі зарубіжних. На шляху міжнародного переміщення технологій стоїть менше бар'єрів і обмежень в порівнянні з рухом товарів і капіталів. Тому зовнішню експансію легше здійснити, продавши ліцензію за кордон, ніж домогтися освоєння нового ринку шляхом експорту продукції, виробленої за допомогою нової технології або за допомогою іноземних інвестицій. Іншими словами, передача нової технології за кордон виступає як форма боротьби за іноземні товарні ринки, що дозволяє обійти митні й інші бар'єри [1].

Реалізація технологій за кордон часто супроводжується додатковими поставками сировини, устаткування, напівфабрикатів і т. д. Отже, продавець технологійотримує можливість збільшити випуск продукції на експорт. Шляхом продажу нової технології за кордон фірма може отримати доступ до необхідного їй нововведення, яким володіє іноземний партнер. Таке зустрічне або перехресне ліцензування характерне для фірм, що здійснюють великі науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи і є лідерами в розробці якогось напряму розвитку науки і техніки. Зазвичай такі фірми функціонують в галузях з мінливою технологією і випускають багато видів продукції (наприклад, хімічна та електротехнічна промисловість).

Економічна доцільність експорту технології полягає в тому, що він є:

– засобом збільшення доходу: за відсутності умов реалізації нової технології в формі виробництва і збуту тієї чи іншої продукції, її можна реалізувати в якості самостійного продукту;

– формою боротьби за товарний ринок: спочатку через відсутність капіталу випуск і реалізацію продукту за кордоном важко організувати в достатніх кількостях, але покупці на закордонному ринку будуть вже знайомі з товаром, який раніше випускався за ліцензією;

– способом обійти проблеми експорту товару в матеріальній формі, тому відсутні проблеми транспортування і збуту продукції, митні бар'єри;

– засобом розширення товарного експорту, якщо підписується ліцензійна угода, що передбачає поставку обладнання, матеріалів, компонентів;

– способом встановлення контролю над закордонною фірмою через такі умови ліцензійної угоди, як обсяг випуску товарів покупцем ліцензії, участь його в прибутках, контроль за технічними умовами виробництва та ін.;

– способом забезпечення доступу до іншого нововведення через перехресне ліцензування фірм;

– можливістю більш ефективного удосконалення об'єкта ліцензії за участю партнера-покупця [2].

Імпортуючи нові технології, покупець зазвичай домагається істотної економії коштів і часу в порівнянні з самостійними розробками в цій області. Масштабні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи вимагають значних витрат грошових коштів, вони тривалі в часі, а передбачувані їх результати не завжди визначені. Тому часто простіше купити, ніж зробити самому.

Купуючи нові технології, покупець отримує можливість ліквідувати в короткі терміни своє технічне відставання в тій чи іншій області. І хоча далеко не все, що продається на ринку технологій, є останніми науково-технічними досягненнями, тим не менш, покупки на технологічному ринку відкривають доступ до нововведень високого технічного рівня.

Придбання імпортних технологій зазвичай супроводжується порівняно малими витратами по освоєнню виробництва продукції. Пояснюється це тим, що на продаж надходять зазвичай практично відпрацьовані технології. До того ж покупець може розраховувати на допомогу ліцензіара при освоєнні нових технологічних процесів.

Практика показує, що вироби, вироблені із зарубіжної технологією, відрізняються високою конкурентоспроможністю. Тому частина випуску нових виробів спрямовується на зовнішній ринок, збільшуючи експортні можливості покупця нової технології [4].

Економічна доцільність імпорту технологій полягає у тому, що він є:

– доступом до нововведень високого технічного рівня;

– засобом економії витрат на НДДКР, в тому числі, і в часі;

– засобом зменшення витрат на товарний імпорт і одночасно засіб залучення національного капіталу і робочої сили;

– умовою розширення експорту продукції, що випускається на основі закордонних технологій: у багатьох країнах частка виробів, що випускаються за ліцензіями, у валютному експорті перевищує частку національних виробів.

Зазначені аспекти доцільності експорту та імпорту технологій визначили виникнення і розвиток світового ринку технологій, що має своєрідну структуру і особливості. Вихід на даний ринок і участь в технологічному обміні згладжують технологічні відмінності між країнами і дозволяють прискорити процес економічного і соціального розвитку окремих держав.

Список використаних джерел:

1. Цыганков П. А. Теория международных отношений: учеб. пособ. / П. А. Цыганков.  – М.: Гардарика, 2003. – 587 с.

2. Введение в теорию международных отношений: учеб. пособ. / отв. ред. А. С. Маныкин. – М.: Изд-во МГУ, 2001. – 306 с.

3. Фишер С. Экономика / С. Фишер. –  М.: Дело, 2007. – 439 с.

4. Фаминский И. Ф. Основы внешнеэкономических знаний / И. Ф. Фаминский. – М.: Международные отношения, 2010. – 542 с.