К. е. н. Приварникова І. Ю., Войтенко М. В.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЕКО-ЧИСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА ПРОДУКЦІЮ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Проблеми виготовлення екологічно чистої продукції та охорони навколишнього середовища сьогодні поступово виходять на перший план і зачіпають кожну людину, не тільки в Україні, а і всьому світі. У сучасному світі, що все більше усвідомлює загрозу наслідків екологічного неблагополуччя, однією з головних цінностей стає впевненість у безпеці речей, що оточують людство. Погіршення екологічних умов, чистоти виробництва продукції підштовхує споживачів замислюватися над тим, де вони проживають та чи є екологічно чистим виробництво та продукція, яку вони споживають. Суспільство бажає отримувати еко-чисту продукцію та проживати у еко-чистих місцях. Відповідно постає потреба і у інформації про еко-чисті виробництва та еко-чисту продукцію підприємств.

Наявність потреби в інформації про екологічну чистоту виробництва, продукції та її задоволення шляхом екологічного інформування може стати одним з чинників, що використовуватимуть виробники, які дотримуються екологічних стандартів, задля підвищення їхньої конкурентоспроможності.

Екологічне інформування – це доведення до заінтересованої громадськості, органів та осіб, які приймають управлінські та інші рішення, екологічної інформації. Еколого-інформаційне забезпечення є однією з основних гарантій реалізації конституційного права громадян на вільний доступ до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також права на її поширення (ст. 50 Конституції) [1].

Представлення екологічної інформації про виробників все ще обмежено. Наявні екологічні рейтинги в Україні у засобах масових комунікацій не відображують реальної екологічної ситуації, екологічної чистоти продукції та виробництв [2]. Підприємства ж також приділяють екологічному інформування відповідного значення.

З розвитком інформаційних технологій розповсюдження інформації про діяльність підприємств все більше здійснюється за допомогою мережі Інтернет. З метою підвищення конкурентоспроможності виробникам продукції рекомендується збільшувати обсяги екологічної інформації саме у мережі Інтернет. Порівняно з традиційними засобами масових комунікацій, використання Інтернету для екологічного інформування надасть виробникам такі переваги. По-перше, це відкритість інформації та незалежність від простору й часу. Технічні можливості всесвітньої мережі дають змогу підтримувати миттєвий зворотний зв'язок з аудиторією. На більшості сайтів є так звані форуми, де можна висловити свою думку з приводу прочитаного. По-друге, на веб-сайтах можна представляти не лише текстову й графічну інформацію, а й аудіо- та відеоматеріали. Іншими словами, Інтернет поєднує в собі можливості й преси, і радіо, і телебачення. По-третє, матеріали, що публікуються в Інтернеті в електронному вигляді, легше піддаються електронному аналізу, обробці, вони зручні для споживача [3].

Незважаючи на наявність значних переваг, розповсюдження еко-інформації в Інтернеті досить обмежено.

Як же представлена екологічна тематика в Інтернеті? Яка специфіка її висвітлення? На жаль, мусимо зробити висновок, що українських сайтів підприємств,присвячених екотематиці, представлено досить мало. Їх кількість обмежується кількома десятками. При цьому в Україні майже немає справжніх у класичному розумінні екологічних Інтернет-видань, а наявні веб-сторінки умовно можна поділити на три категорії: загальноновостійні сайти, де з'являються публікації на екологічну тематику; сайти – «дзеркала» «паперових» видань, де є постійні екологічні рубрики; спеціалізовані екологічні Інтернет-видання. Світ Інтернету більш мінливий, ніж світ «паперової» преси. Інтернет-видання швидко створюються і також швидко зникають [3]. Поширення ж інформації про вплив діяльності підприємств на навколишнє середовище, екологічну чистоту виробництва та продукції, використання на підприємстві ресурсозберігаючих технологій, шляхом її представлення підприємствами на окремих інтернет-сторінках незважаючи на значну потребу споживачів в екологічному інформуванні теж відповідного розвитку не набуло.

Тому підприємствам пропонується створення власних веб-сторінок, де вони зможуть розмістити інформацію про їх виробництво, продукцію що виробляють, а головне розповісти на скільки екологічно чисте виробництво, які природоохоронні заходи підприємство впроваджує задля зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, про дотримання екологічних стандартів, наявність екологічного паспорту, про результати проведення екологічного моніторингу та аудиту тощо.

Значною у цьому є роль і держави. На початковому етапі реалізації Концепції екологічно чистого виробництва держава має забезпечити умови і шляхи підтримки: розвитку та впровадження механізмів активізації чистого виробництва, а також поширення інформації щодо впровадження ресурсо-, енергозберігаючих, безвідходнихтехнологій. поширення інформації «екологічного стану та екологічного виробництва» є одним з головних важелів підвищення обізнаності споживача та підвищення конкурентоспроможності підприємств [4].

Отже, поширення екологічної інформації про виробників через мережу Інтернет та дозволить підвищити обізнаність суспільства про еко-чисту продукцію, щокупують споживачі, та може стати чинником підвищення конкурентоспроможності підприємств, які дотримується екологічних стандартів та норм.

Список використаних джерел:

1. Солонина Е. Грязные и чистые предприятия Украины: рейтинги не отражают реальных экологических угроз [Електронний ресурс] / Е. Солонина. – Режим доступу: http://www.flot2017.com/item/interesting/34732

2. Бондар Л. О. Правове регулювання екологічного інформування [Електронний ресурс] / Л. О. Бондар. – Режим доступу: http://www.ecopravo.host-ua.org.ua/lekc/lekc6.htm

3. Олтаржевський Д. О. Екологічна тематика на сторінках українських Інтернет-видань [Електронний ресурс] / Д. О. Олтаржевський. – Режим доступу: http://www.journlib.univ.kiev.ua/ index.php?act=article&article=376.

4. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Ekonomist/2010_10/9.pdf