Щербаков М. Є.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА – ВАЖЛИВА УМОВА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

В умовах розвитку світових економічних зв’язків проблема конкурентоспроможності продукції та зміцнення позицій на міжнародних ринках є вельми актуальною. Особливого значення вона набуває для сільського господарства, де останні роки відбувається зниження якості, зменшення споживчого попиту на продукцію через послаблення конкурентних позицій вітчизняних товарів. Вирішення існуючих проблем потребує уваги вчених, які на підставі теоретичних досліджень будуть мати можливість запропонувати практиці конкретні заходи та рекомендації щодо подолання негативних явищ у діяльності сільськогосподарських підприємств. При цьому наукові розробки повинні враховувати особливості сільського господарства як галузі, що необхідно для організації ефективного господарювання та визначення напрямків зниження витрат та в результаті – підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції.

Сільське господарство вирізняється серед інших галузей народного господарства. Йому притаманні певні особливості, а саме: сезонність, значна частка ручної праці і, як наслідок, відносно великі витрати на оплату праці робітників, залежність від природних умов, екологізація виробництва та зростання соціальної відповідальності аграрного бізнесу. Як не в одній галузі, продукція сільського господарства здійснює великий вплив на життєдіяльність та здоров’я людини, тому на ринку буде котируватися лише високоякісна продукція, вироблена з витратами, які не перевищують середні, що склалися на світових ринках.

З огляду на зазначене, особливої уваги заслуговує аналіз поняття конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції, виділення групи чинників, які впливають на зниження собівартості продукції даної галузі. При використанні існуючих в науковій літературі теоретичних підходів та алгоритмів визначення конкурентоспроможності та залежностей, які виникають в процесі її формування, можна визначити головний фактор підвищення цього показника.

В загальному вигляді поняття конкурентоспроможність – сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечують задоволення конкретної потреби і включає в себе взаємозалежність економічних, технічних а також технологічних показників виробництва товару. Конкурентоспроможність визначається відношенням корисного ефекту до сумарних витрат, пов'язаних з придбанням і експлуатацією товару:

(1)

де Е – економічний ефект; ЦС – ціна споживання [1, с. 108–109].

З наведеної формули бачимо, що зниження ціни споживання продукції є одним з головних факторів, що впливає на конкурентоспроможність продукції. Зниження ціни без втрат прибутку для підприємства можливе за умови зменшення витрат виробництва продукції. З метою отримання об’єктивної інформації про структуру витрат сільськогосподарської продукції на рівні підприємства необхідно провести комплексний аналіз оперативних даних облікових реєстрів стосовно формування витрат по окремим видам культур (тварин), поточних платежів, розрахунків підприємства з покупцями і постачальниками, статистичних звітів та даних фінансової звітності. При цьому доцільно проводити порівняльний аналіз отриманих результатів з відповідними середніми даними по галузі та на світовому ринку.

На даному етапі розвитку аграрного сектора існує значна кількість проблем, пов’язаних зі зниженням собівартості продукції, які послаблюють конкурентні позиції вітчизняних сільськогосподарських товарів і не дають можливості конкурувати з іноземними. Однією з таких проблем, на нашу думку, є недостатність техніко-технологічного забезпечення виробництва та обробки сільськогосподарської продукції. Джерелом оновлення та модернізації старого обладнання можуть стати інвестиції в дану галузь. За оцінками фахівців, потреби сільського господарства в інвестиційних ресурсах задовольняються лише на 30-40%. Особливу потребу в інвестиціях відчувають фермерські господарства, які складають близько 70% загальної кількості сільськогосподарських підприємств. Забезпечення необхідних внутрішніх та зовнішніх фінансових, матеріальних, інтелектуальних та інших ресурсів для впровадження новітніх технологій є важливим фактором зниження собівартості, підвищення якості, що позитивно вплине на конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції.

Список використаних джерел:

1. Примак Т. О. Маркетинг: навч. посіб. / Т. О. Примак. – К.: МАУП, 2004. – 228 с.