Д. е. н. Мешко Н. П., Гальченко А. А.
Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна
РОЗВИТОК АЕРОНАВІГАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЯК НАПРЯМ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
З розвитком світового господарства та росту глобального капіталу все більше потреб суспільства зміщуються з національного рівня на світовий. Важливим проявом глобалізації є економічна інтеграція, наслідком якої є формування інтеграційних структур, зокрема ЄС. Економічна інтеграція європейських країн забезпечує можливість функціонування єдиного європейського простору в багатьох галузях економіки та переходу до більш високого рівня міжнародної кооперації. Процес європейської інтеграції посідає особливе місце серед пріоритетів нашої держави у системі міжнародних економічних відносин. Для України європейська інтеграція це – перш за все можливість реалізації економічного потенціалу та розвитку держави в цілому шляхом входження до потужної світової економічної та політичної системи.
Важливим напрямом економічної інтеграції України в сучасну світову систему є організація повітряного руху, яка є однією із найперспективніших і провідних складових діяльності авіаційної галузі національної економіки. Аеронавігаційна система України є частиною загальноєвропейської системи, тому для нашої держави співробітництво з країнами ЄС є стратегічно необхідною умовою майбутнього розвитку нашої держави у цій сфері.
Станом на поточний рік європейська система організації повітряного руху щодня здійснює регулювання близько 26 000 польотів, а до 2020 року цей показник за прогнозами EUROCONTROL збільшиться в 2 рази. Щорічно в Європі витрачається додатково близько 2–3 млрд. євро на забезпечення функціонування системи організації повітряного руху, тому постає питання як європейському повітряному просторові пристосуватися до зростання кількості потоків та забезпечити економічну доцільність витрат і підвищити ефективність системи організації повітряного руху [1].
Для вирішення цього питання міжнародною організацією «EUROCONTROL» було розпочато ініціативу спільних дій щодо створення «Єдиного європейського неба».Відповідно до SES буде здійснена модернізація та оптимізація майбутньої європейської системи організації повітряного руху за допомогою програми SESAR, яка сприятиме безпеці та плавності повітряного транспорту протягом наступних тридцяти років, зробить польоти більш екологічно чистими та знизить витрати на управління повітряним рухом [2].
За результатами дослідження консалтингово-аудиторської компанії Deloitte реалізація програми SESAR забезпечить збереження понад 11 млн. тон пального, скорочення викидів оксиду вуглецю на 29 млн. метричних тон та зменшення затримок рейсів на 4 млн. годин [3].
Реалізацію ініціативи SES будуть забезпечувати шляхом створення дев’яти функціональних блоків повітряного простору, до складу яких будуть входити країни ЄС, а також сусідні країни-кандидати (не члени ЄС) [4].
Україна є однією з тих держав, яка є достатньо привабливою для ЄС з точки зору партнерства у сфері авіатранспортних послуг. Підтвердженням цієї тези, є те що через повітряний простір України проходять багато інтенсивних повітряних маршрутів не лише країн ЄС, але й інших провідних країн світу.
За даними Держкомстату України із загального обсягу експорту авіатранспортних послуг близько 30% припадає на країни ЄС, а обсяг імпорту авіатранспортних послуг на 40% формується державами Євросоюзу. Отже, на наш погляд, об’єктивною є двостороння спільна зацікавленість у поглибленні економічної інтеграції України до ЄС [5].
Згідно прогнозу міжнародної організації «EUROCONTROL», складеного до 2016 року, очікується збільшення інтенсивності руху до 600 000 польотів у повітряному просторі України, аеронавігаційне обслуговування яких буде здійснюватись у цій сфері Державним підприємством обслуговування повітряного руху України [6].
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі –Украерорух) за показниками фінансової ефективності нині є монополістом в Україні та посідає четверте місце серед 36 споріднених організацій у країнах Європи.
Враховуючи динаміку зміни кількості польотів протягом 2000–2012 рр. та прогнозу EUROCONTROL щодо збільшення кількості польотів на період 2013–2016 рр., ми провели кореляційний аналіз з метою визначення економічних закономірностей між 2 показниками: кількості польотів у повітряному просторі України (факторна ознака, Y) та доходу Украероруху (результативна ознака, X). За результатами проведеного аналізу ми зробили висновок, що дохід Украероруху на 54,76% залежить від кількості польотів, а на 45,24% від тих факторів, які ми не враховували при проведенні кореляційного аналізу.
Ми бачимо, що частка цих факторів достатньо велика. Це обумовлене тим, що достатній вплив на загальні доходи Украероруху здійснюється завдяки ставці за аеронавігаційне обслуговування, яка встановлюється з урахуванням усіх витрат, пов’язаних з операційною діяльністю провайдера.
Проаналізувавши одиничні ставки за аеронавігаційні послуги протягом минулих років необхідно зазначити, що до 2011 року розмір ставки збільшувався з кожним роком. А вже з 2011 року по 2013 спостерігається стабільна динаміка і величина ставки становить 45,63 євро. Це вказує на те, що Україна намагається стримувати цю величину з метою відповідності вимогам Єврокомісії шляхом виконання Плану впровадження Єдиного Європейського Неба для України (LSSIP UKRAINE, 2011–2016 years). Згідно вимогам Єврокомісії плата за аеронавігаційне обслуговування в 2020 році повинна значно зменшитись та дорівнювати близько 26 євро. Це у свою чергу може негативно позначитись на майбутній долі українського провайдера, адже скорочення ставок призведе до зменшення доходу.
За результатами проведеного аналізу, необхідно зробити висновки, що найбільші переваги від впровадження SES в Україні отримають авіапасажири (34%), авіакомпанії (31%) та загальна економіка (30%), в той час, як на органи організації повітряного руху та аеропорти припаде найменша частка прибутку (5%).
Як ми бачимо концепція SES, окрім переваг трансформаційних процесів для України, має багато факторів стримування від повної участі нашої держави. Інтеграція на європейському рівні неодмінно викличе вимогу поступитися часткою суверенних прав України на всіх рівнях, а це несе певну загрозу втрати незалежності, а отже необґрунтованого тиску та дискримінації. Це обумовлене тим, що концепція «Єдине європейське небо» направлена на зосередження проблем у повітряному просторі держав-членів ЄС і майже обійшла увагою етап неминучого поширення дії концепції на держави-сусіди ЄС.
На нашу думку, Україні необхідно частково залучатися до реалізації концепції «Єдине європейське небо» в ролі партнера. Така форма співпраці не передбачає участі в адмініструванні програми (наприклад, відрядження експертів до Єврокомісії) та фінансових внесків.
В рамках часткової співпраці Україна зможе реалізовувати проекти ЄС у сфері аеронавігаційного обслуговування з метою розбудови інфраструктури, підвищення конкурентоспроможності основного провайдера – Украероруху і збереже при цьому свої позиції на ринку аеронавігаційних послуг.
Список використаних джерел:
1. EUROCONTROL [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurocontrol.int/ dossiers/single-european-sky
2. EUROCONTROL [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.publish.eurocontrol.int/ content/sesar-and-research
3. Звіт Науково-дослідного центру (НДЦ) Навчально-сертифікаційного центру (НСЦ) Украероруху, 2012 рік.
4. EUROCONTROL [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurocontrol.int/ dossiers/fabs
5. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
6. EUROCONTROL [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurocontrol.int/ sites/default/files/content/documents/official-documents/reports/ 2012-lssip2011-ua.pdf