К. і. н. Сливенко В. А., Демченко Т. О.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ВСЕСВІТНЬОЮ ТУРИСТИЧНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

  На сьогоднішній день туристичний бізнес є одним із найперспективніших напрямків розвитку вітчизняної економіки. Україна має всі умови для створення і просування національного туристичного продукту як на внутрішньому ринку, так і створення конкуренції на міжнародній арені. Тому співпраця з такими міжнародними організаціями сфери туризму як Всесвітня туристична організація є невід’ємною складовою державної політики в даному напрямку.

Всесвітня туристична організація (UNWTO) створена в Мадриді в 1975 р., з 2003 має статус спеціалізованої установи Організації Об’єднаних Націй. Штаб-квартира ЮНВТО знаходиться у Мадриді (Іспанія). Вищим органом ЮНВТО з травня 1976 р. є виконавче агентство (Executing Agency). Основною метою організації було і залишається підтримання безпечного та загальнодоступного міжнародного туризму, стандартизація загальних цілей туристичної політики країн – учасниць, окреслення певних прав та обов’язків туристів. Це говорить про те, що туристичний бізнес є важливою складовою не лише національних господарств та культурного життя окремих країн, але й невід’ємною складовою міжнародних відносин [1].

  Радянський союз був однією з держав-засновниць Всесвітньої туристичної організації, проте після його розпаду СРСР, Україні в умовах незалежності знадобилося витратити 6 років щоб в 1997 стати повноцінним членом ЮНВТО. Членство України у Всесвітній туристичній організації:

– значно підвищило імідж і авторитет нашої держави у туристичному співтоваристві;

– створило передумови подальшого розвитку національного туризму відповідно до тенденцій світового туристичного ринку із залученням до інформаційної мережі, прогресивних технологій, інвестиційних пропозицій, системи професійної підготовки, наукових досліджень, передових надбань найбільш розвинутих туристичних держав світу;

–  відкрило нові можливості налагодження взаємовигідної співпраці з країнами-членами на всіх рівнях – двосторонньому, багатосторонньому, регіональному.

Представником ЮНВТО в Україні є Державне агентство України з туризму та курортів, яке знаходиться в м. Київ. Низка установ та організацій сфери туризму України мають статус приєднаних членів ЮНВТО, а саме: Київська міська державна адміністрація; готель Дніпро; Київський університет туризму, економіки та права [2].

Держтуризмкурорт проводить активну політику щодо підтримання та просування дипломатичних відносин з ЮНВТО та країнами-учасницями.

Так, наприклад, спільно з Програмою розвитку ООН, Програмою розвитку та інтеграції Криму, ЮНВТО було розроблено проект Генерального плану сталого розвитку сільського туризму: «Розвиток етнографічного сільського туризму в Автономній Республіці Крим».

 Україна, як учасник міжнародного проекту ЮНВТО-ЮНЕСКО «Туризм по Великому Шовковому шляху», здійснює всебічну підтримку його реалізації. Так, 16–17 жовтня 2003 р. в Криму, м. Судак, що історично входило до маршрутів давнього Шовкового шляху, була проведена Міжнародна конференція, присвячена проблематиці цього проекту. Тепер відповідні заходи – виставки, конференції, семінари тощо – проводяться у м. Судак на щорічній основі [3].

В Україні проведено 8 міжнародних семінарів ВТО (у м. Києві, Одесі, Ялті та Яремчі) з різних аспектів світової та національної туристичної політики, у двох з яких взяв участь Генеральний секретар ВТО («Нові інформаційні технології в туризмі» (м. Київ, 8–11 жовтня 2000 р.), «Розвиток сільського туризму» (м. Яремча, 26–28 вересня 2003 р.)). Генеральний секретар ВТО взяв участь в урочистостях з нагоди святкування Всесвітнього дня туризму та Дня туризму України, що відбулися у мм. Києві та Львові у 2003 р.

  Важливим поштовхом для розвитку туристичного бізнесу в Україні стало проведення Євро-2012. Як наслідок, країна отримала не лише важливий досвід організації глобальних заходів, але і визнання в світі як нова туристична країна, що має потужний потенціал для розвитку [4].

Головним завданням на сьогодні є:

– забезпечення ефективного використання нових можливостей;

– підтримання зростаючого інтересу до України в світі;

– формування та просування конкурентоспроможного національного туристичного продукту.

Щоб виконати завдання, треба вирішити ряд проблем нормативно-правового характеру:

– провести певні зміни та доповнення до чинного законодавства з питань туризму, наприклад закріпити за в’їзним та внутрішнім видами туризму статусу пріоритетних;

– розробити економічні інструменти стимулювання діяльності з обслуговування туристів у середині країни та залучення інвестицій у туристичну галузь;

– привести в дію національні стандарти всіх видів туристичних послуг на прикладі стандартів затверджених Всесвітньою туристичною організацією;

– створити дієві механізми контролю якості послуг та збереження і раціонального використання природної та культурної спадщини України.

Отже, Україна має багато передумов та перспектив, щоб стати одним з передових туристичних центрів світу, однак сучасний стан вітчизняної туристично-рекреаційної галузі свідчить про те, що ефективність діяльності цієї галузі стримується через невирішеність низки проблем. Активна співпраця з провідними міжнародними організаціями та розумна політика влади в даному напрямку допоможе туристичній сфері стати потужною індустрією в нашій країні.

Список використаних джерел:

1. Вільна енциклопедія «Вікіпедія» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uk.wikipedia.org

2. Офіційний сайт Державного агентства туризму та курортів в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tourism.gov.ua

3. Іванова Л. О. Маркетингові можливості сучасного готельного бізнесу в Україні / Л. О. Іванова. – Л., 2002.

4. Офіційний сайт World Tourism Organization Network [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.europe.unwto.org