Панкратьєва Є. В.
ДННУ «Академія фінансового управління», м. Київ, Україна
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Пріоритетними завданнями, визначеними Програмою економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», передбачено вирішення конкретного завдання - поліпшення звітності, фінансового менеджменту й управління на рівні державних підприємств. Тому розроблення інформаційно-аналітичних систем моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємств, зокрема фінансових планів підприємств державного сектору, та поліпшення їх звітності, фінансового менеджменту й управління є у даний час особливо актуальним завданням.
Від повноти та якості складу показників системи моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємства залежать результати аналізу й ефективність управлінських заходів, що здійснюються керівництвом, саме моніторинг формує передумови для забезпечення якісних управлінських процесів на всіх рівнях, а також сприяє інформаційно-аналітичному забезпеченню системи підтримки прийняття управлінських рішень. Моніторинг фінансово-господарської діяльності підприємств має здійснюватися на макрорівні державою з метою ефективнішого управління національним господарством, а на мікрорівні самими суб’єктами економічної діяльності задля підвищення їх конкурентоспроможності.
Моніторинг підприємства як складова менеджменту − це інформаційно-аналітичний інструмент спостереження за станом, параметрами та характеристиками суб’єкта господарювання з метою формування інформаційної бази щодо його поведінки та прийняття обґрунтованих раціональних управлінських рішень.
Система моніторингу показників діяльності підприємства дозволяє здійснювати аналіз та незалежні оцінки тенденцій розвитку його економічного стану, одержувати інформацію про стан його кон’юнктури і можливі зміни, оперативно проводити аналіз фінансового стану підприємства та найважливіших чинників, що визначають його інвестиційну активність у взаємозв'язку з інструментами податкової чи кредитної політики.
Для цього доцільно використовувати такі основні напрями моніторингу підприємства: відстежувати на макрорівні тенденції змін макропоказників; на рівні підприємства здійснювати фіксацію параметрів економічного стану підприємства, діяльності, маркетингу тощо; на рівні підрозділів - збір даних про закупівлі, матеріали, запаси, продуктивність, споживання ресурсів, клієнтів тощо.
Керівництво підприємства може не тільки відстежувати найважливіші тенденції розвитку фінансово-економічних процесів, але й оперативно оцінювати вплив основних чинників, що визначають можливу зміну цих процесів. Система моніторингу підприємства формує необхідну основу для завчасного виявлення керівництвом в діяльності підприємства диспропорцій, що дозволяє підвищити ефективність стратегії розвитку підприємства. Саме від того, як сформовано систему показників бази даних за об’єктами моніторингу підприємства, залежить якість контролювання. Оброблення інформації за об’єктами моніторингу включає також її сортування, запис, перетворення, зберігання, вилучення малозначної інформації тощо. Систематизація та структурування інформації для прийняття управлінських рішень є останнім етапом моніторингу. Основними об’єктами системи моніторингу є: підприємство, його управління і центральний апарат, а також виробничі і допоміжні підрозділи. Участь усіх підрозділів в системі моніторингу є обов’язковою, а керівництво підприємства забезпечує повноту і достовірність інформації. У межах створюваної системи моніторингу підприємства можна вирішувати такі завдання: оцінювати ефективність його фінансової політики, що проводиться, з урахуванням реального розвитку загальноекономічних процесів як в країні в цілому, так і в межах підприємства; оцінювати системні ризики в галузі, що виникають, передусім, під впливом структурних зрушень в реальному секторі економіки; вирішувати практичні задачі, пов'язані з головними функціями виробництва продукції, зокрема поповненням оборотних коштів, запасів і компенсації додаткових витрат на основі авансового фінансування; проводити аналіз і прогноз попиту на продукцію підприємства на основі оцінки ситуацій на ринках товарів і послуг, зміни попиту і пропозиції, а також змін в інвестиційній політиці підприємства. Аналіз даних системи моніторингу дозволяє виявити нагальні проблеми в економічному стані підприємства, зробити оцінки впливу на фінансовий стан підприємства різних чинників за допомогою інструментів і заходів фінансово-економічної політики підприємства.
На нашу думку, необхідно постійно удосконалювати структуру первинної й аналітичної інформації у рамках системи моніторингу підприємства; вносити зміни у форми і склад показників кон’юнктурної, інвестиційної і фінансової анкет з метою точнішого виявлення суттєвих чинників, що визначають динаміку економічного стану підприємства, подавати кількісні показники анкет відповідно до змін бухгалтерської і статистичної звітності; удосконалювати методологію тематичного й агрегованого аналізу на основі інформаційної бази системи моніторингу з урахуванням нормативної, законодавчої та зовнішньої економічної інформації.
Інформаційні технології є основою інформаційно-аналітичного забезпечення підприємства. Часто системи моніторингу підприємств будують з використанням такої інформаційної технології як системи бізнес-аналізу (business intelligence). Інформаційна підтримка суттєво впливає на функціонування робочих процесів і при правильному використанні приводить до підвищення їх результативності на підприємствах.