Панкратьєва Є. В.

ДННУ «Академія фінансового управління», м. Київ, Україна

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Пріоритетними завданнями, визначеними Програмою економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», передбачено вирішення конкретного завдання - поліп­шення звітності, фінансового менеджменту й управління на рівні державних підприємств. Тому розроблення інформаційно-аналітичних систем моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємств, зокрема фінансових планів підприємств державного сектору, та поліпшення їх звітності, фінансового менеджменту й управління є у даний час особливо актуальним завданням.

Від повноти та якості складу показників системи моніторингу фінансо­во-господарської діяльності підприємства залежать результати аналізу й ефективність управлінських заходів, що здійснюються керівництвом, саме моніторинг формує передумови для забезпечення якісних управлінських процесів на всіх рівнях, а також сприяє інформаційно-аналітичному забезпеченню системи під­тримки прийняття управлінських рішень. Моніторинг фінансово-господарської діяльності підприємств має здійснюватися на макрорівні державою з метою ефективнішого управління національним господарством, а на мікрорівні самими суб’єктами економічної діяльності задля підвищення їх конкурентоспроможності.

Моніторинг підприємства як складова менеджменту − це інформаційно-аналітичний інструмент спостереження за станом, параметрами та характерис­тиками суб’єкта господарювання з метою формування інформаційної бази що­до його поведінки та прийняття обґрунтованих раціональних управлінських рішень.

Система моніторингу показників діяльності підприємства дозволяє здійс­ню­вати аналіз та незалежні оцінки тенденцій розвитку його економічного ста­ну, одержувати інформацію про стан його кон’юнктури і можливі зміни, опе­ра­тив­но проводити аналіз фінансового стану підприємства та найважливі­ших чинників, що визначають його інвестиційну активність у взаємозв'язку з інструментами податкової чи кредитної політики.

Для цього доцільно використовувати такі основні напрями моніторингу підприємства: відстежувати на макрорівні тенденції змін макропоказників; на рівні підприємства здійснювати фіксацію параметрів економічного стану під­приємства, діяльності, маркетингу тощо; на рівні підрозділів - збір даних про закупівлі, матеріали, запаси, продуктивність, споживання ресурсів, клієнтів тощо.

Керівництво підприємства може не тільки відстежувати найважливіші тенденції розвитку фінансово-економічних процесів, але й оперативно оцінювати вплив основних чинників, що визначають можливу зміну цих процесів. Сис­тема моніторингу підприємства формує необхідну основу для завчасного виявлення керівництвом в діяльності підприємства диспропорцій, що дозволяє підвищити ефективність стратегії розвитку підприємства. Саме від того, як сформовано систему показників бази даних за об’єктами моніторингу підприємства, залежить якість контролювання. Оброблення інформації за об’єк­тами моніторингу включає також її сортування, запис, перетворення, зберігання, вилучення малозначної інформації тощо. Систематизація та структурування інформації для прийняття управлінських рішень є останнім етапом моніто­рингу. Основними об’єктами системи моніторингу є: підприємство, його управ­ління і центральний апарат, а також виробничі і допоміжні підрозділи. Участь усіх підрозділів в системі моніторингу є обов’язковою, а керівництво підприємства забезпечує повноту і достовірність інформації. У межах створюваної системи моніторингу підприємства можна вирішувати такі завдання: оцінювати ефективність його фінансової політики, що проводиться, з урахуванням реаль­ного розвитку загальноекономічних процесів як в країні в цілому, так і в межах підприємства; оцінювати системні ризики в галузі, що виникають, передусім, під впливом структурних зрушень в реальному секторі економіки; вирішувати практичні задачі, пов'язані з головними функціями виробництва продукції, зокрема поповненням оборотних коштів, запасів і компенсації додаткових витрат на основі авансового фінансування; проводити аналіз і прогноз попиту на про­дукцію підприємства на основі оцінки ситуацій на ринках товарів і послуг, зміни попиту і пропозиції, а також змін в інвестиційній політиці підприємства. Аналіз даних системи моніторингу дозволяє виявити нагальні проблеми в еко­но­мічному стані підприємства, зробити оцінки впливу на фінансовий стан під­приємства різних чинників за допомогою інструментів і заходів фінансово-еко­номічної політики підприємства.

На нашу думку, необхідно постійно удосконалювати структуру первинної й аналітичної інформації у рамках системи моніторингу підприємства; вносити зміни у форми і склад показників кон’юнктурної, інвестиційної і фінансової ан­кет з метою точнішого виявлення суттєвих чинників, що визначають динаміку економічного стану підприємства, подавати кількісні показники анкет відповідно до змін бухгалтерської і статистичної звітності; удосконалювати методологію тематичного й агрегованого аналізу на основі інформаційної бази системи моніторингу з урахуванням нормативної, законодавчої та зовнішньої економічної інформації.

Інформаційні технології є основою інформаційно-аналітичного забезпечення підприємства. Часто системи моніторингу підприємств будують з використанням такої інформаційної технології як системи бізнес-аналізу (business intel­ligence). Інформаційна підтримка суттєво впливає на функціонування робочих процесів і при правильному використанні приводить до підвищення їх результативності на підприємствах.