Польова В. В.

Українська державна академія залізничного транспорту, м. Харків, Україна

ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНЦІВ: ІДЕАЛ ТА РЕАЛЬНІСТЬ

Тенденції розвитку світової економіки вказують на те, що в умовах гло­балізації та неймовірно швидкого зростання науково-технічного прогресу, вирі­шальним фактором успіху суспільства в цілому та кожної окремої організації є лише працівник, з його неповторним творчим та розумово-фізичним потен­ціалом. Як наслідок, дослідження трудової діяльності та методів її мотивації приваблює увагу багатьох науковців.

Трудова діяльність кожної нації формується в умовах певної соціокуль­турної системи. Тому дослідження особливостей ставлення людей до праці та мотивації трудової діяльності обов’язково повинно проводитися з урахуванням самобутності соціокультурної системи та трудового менталітету громадян.

Для України, яка належить до східнослов’янської (православної) цивілі­за­ції, еталонним зразком управління трудовою поведінкою та мотивацією тру­до­воїдіяльності виступає православна трудова етика. Вона звеличує духовно-мо­раль­ну цінність праці, а її кінцеву мету вбачає в можливості творчого розкриття, зростання людини, одухотворення навколишнього світу, можливості служити Вітчизні, народу, допомагати іншим, наближенні до Божої досконалості, спа­сін­ні душі кожної людини в тому числі і через працю.

Умовами ефективної трудової діяльності (мотиваторами праці) в пра­во­славній трудовій етиці виступають лише ті, що сприяють гармонійному роз­вит­ку (дух, душа, тіло) кожної особистості, ініціативі та творчості, залученню до справи та прийняття рішень. В ній переважає нематеріальна (моральна та со­ціальна) мотивація до праці – не користолюбство, презирство до гонитви за наживою і багатством, справедливість в оплаті праці, виключення зрівнялівки, усвідомленість і добровільність праці, можливість зміни сфер діяльності, освя­чення праці молитвою і праведним життям, хоча і матеріальна не виключається, а спрямовується на забезпечення достатнього рівня життя [3].

Серед особистісних якостей працівника найціннішими вважаються відпові­дальність перед суспільством, довіра Богу, довіра ближньому, порядність, лю­бов, віра, справедливість.

Православна модель праці є ідеалом для нашої соціокультурної системи. Але наскільки наша реальність відповідає цьому ідеалу? Як ставляться до праці сучасні українці, що є її основними мотиваторами? Щоб відповісти на це питан­ня ми скористались двома дослідженнями – вітчизняного вченого Т. О. Єфре­менко [1] та даними європейського центру досліджень European Values Study (далі EVS) [2], які ми обробили за допомогою статистичного пакету SPSS.

Спираючись на результати опитування EVS за 2008 р., в якому Україна приймала участь у кількості близько 1507 осіб, ми виявили, що загалом по­казник визнання українцями праці як важливої цінності в житті людини дос­татньо високий – близько 80,87%. Також велика кількість опитуваних (88,50%) відзначила, що важливо вдома навчати дітей наполегливій праці.

Далі потрібно відповісти на питання якою саме цінністю для українців є праця: духовно-моральною чи приземлено-матеріальною? Структура мотива­цій­ного ядра сучасних українців за класифікацією потреб, складеною відпо­від­но до соціокультурної ідентичності, відображена в табл. 1.

Але необхідно зазначити, що у даному випадку, по причині не відоб­ра­ження у західних опитуваннях духовно-моральних потреб, ці потреби представ­ленні досить обмежено, тільки через категорію «відповідальність».

Таблиця 1. Мотиваційні чинники праці сучасних українців

Рівень потреб

Для людини в роботі важливо:

% позитивних відповідей

1

2

3

Базові

Хороша заробітна плата

92,99%

Безпеки (самозбереження)

Безпека

61,81%

Зручний графік

56,84%

Тривала відпустка

46,08%

Не занадто великий тиск (напруженість праці)

31,16%

Досягнення

Можливість чогось досягти

48,19%

Соціально-психологічного комфорту

Приємні люди, з якими працюєш

77,75%

Щоб люди ставилися однаково до всіх

58,42%

Атмосфера дружня, як в сім’ї

55,49%

Зустрічі з людьми

38,86%

Закінчення табл. 1.

1

2

3

Творчі

Цікава робота

72,20%

Відповідність роботи особистим здібностям

58,29%

Навчання новим навичкам

48,06%

Проявляти ініціативу

38,53%

Мати право голосу

36,22%

Служіння

Суспільна корисність

27,45%

Духовно-моральні

Відповідальність

32,84%

З табл. 1 видно, що в структурі мотиваційного ядра сучасних українців відбулися суттєві, подекуди вражаючі зміни. Більшість опитуваних віддають пріоритет матеріальному стимулюванню праці (92,99%) на противагу тим мо­тивам, які домінували раніше (творчі, служіння, духовно-моральні мотиви). Низька оцінка можливості реалізації ініціативи (38,53%) і професійного само­вдосконалення (48,06%) вказує на те, що втрачена така важлива складова істо­ричної моделі економічної культури українців, як сприйняття праці у вигляді гармонійного розвитку кожної особистості через трудову діяльність. Вражаючим є той факт, що суспільна корисність праці взагалі цікавить україн­ців найменше (27,45%) з усіх факторів мотивації. Навіть важливість гнучкого графіку (56,84%) та тривалої відпустки (46,08%) люди ставлять сьогодні вище за цю, чи не найголовнішу, потребу, здавен притаманну економічній культурі українців, сформованій у межах східнослов’янської цивілізації. Парадоксально, на наш погляд, виглядає бажання чогось досягти (48,19%) та мати цікаву ро­боту (72,20%) у поєднанні з бажанням більшості опитуваних українців уник­нути відповідальності в роботі та необхідності приймати рішення, ризикувати, втілювати нові ідеї в життя, що, нажаль, є повною протилежністю право­славному сприйняттю праці, як способу творчого розкриття людини, можли­вості служити іншим цілям. Також негативною тенденцією є те, що важливість відповідності роботи особистим здібностям працівника також знаходиться на недостатньому рівні (58,29%). Єдиний рівень потреб, що більш менш відпо­відає ідеальній моделі ставлення до мотивації є потреби соціально-психоло­гічного комфорту. Українці все ж більше схильні до колективізму та співпраці, аніж до індивідуалізму та суперництва, високо цінять дружню атмосферу в колективі, їм не байдуже з ким поряд працювати і як до них будуть ставитися співробітники.

Наші висновки ще раз підтверджуються експертним опитуванням, що було проведене в 2006 р. Єфременко Т.О. за двома параметрами – характером моти­вації та ціннісним сприйняттям праці як мети чи засобу. Стосовно оцінки праці як однієї з головних цілей людини чи засобу досягнення інших цілей оцінки експертів розділилися практично порівну – 48,8% та 45,4% відповідно. В ха­рактері мотивації праці сучасних українців над соціальними та творчими мо­тивами суттєво переважає прагматичний (матеріальний) інтерес (64,5%). Знач­но менше опитуваних (24,9%) вважають за ліпше займатися цікавою роботою.

Отже, порівняння ідеальних та реальних особливостей мотивів трудової діяльності українців, як етносу з неповторним самобутнім трудовим мента­літетом дозволяє зробити висновок, що сьогодні в свідомості українців праця позиціонується, не як духовно-моральна, а як приземлено-матеріальна цінність, як спосіб досягнення матеріального добробуту, а не гармонійного, творчого роз­витку особистості, розвитку суспільства. Все це дуже ускладнює та і подалі буде гальмувати економічний та інноваційний розвиток підприємств України, що негативно позначається на конкурентоспроможності країни в цілому. В та­кій ситуації варто замислитися про наближення нашої реальності до ідеальної моделі господарювання, що можливо здійснити через виховання духовно здо­рового та висококваліфікованого кадрового і управлінського потенціалу та ство­рен­ня на підприємствах духовно-моральної моделі організаційної культури та управління.

Список використаних джерел:

1. Datafiles and Documentation: EVS 2008 – 4th wave [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.europeanvaluesstudy.eu

2. Єфременко Т. О. Якісна характеристика економічної культури населення сучасної Ук­раї­ни (за даними експертного опитування) / Т. О. Єфременко // Український соціум. – 2006. – № 3–4 (14–15). – С. 132–145.

3. Компанієць В. В. Управління розвитком соціально-економічних систем у духовно-мораль­ному та соціокультурному вимірі. Частина II. Якість управління соціально-економічними системами: духовно-моральні та культурні приорітети (на прикладі залізничного транспор­ту): монографія / В. В. Компанієць. – Х.: УкрДАЗТ, 2012. – 296 с.