К. е. н. Марушко Н. С.
Львівський державний університет внутрішніх справ, Україна
СОЦІАЛЬНИЙ АУДИТ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
В умовах зростаючої невизначеності впливу зовнішнього середовища на функціонування господарюючих суб’єктів важливе значення має процес прийняття управлінських рішень з урахуванням соціальних і екологічних наслідків. Існуюча інфраструктура національної економіки загострює проблему безробіття, соціального і екологічного неблагополуччя цілих регіонів. В той же час практичний досвід показує, що від ефективності управлінських рішень, прийнятих в умовах ризику, особливо в період реформування, багато в чому залежить не тільки стійке функціонування підприємств, а й організація їх діяльності.
Головною характерною ознакою сучасного управління підприємством стали постійні зміни, обумовлені змінами зовнішнього середовища, яке стало надзвичайно динамічним. Мета таких змін – не тільки досягнути більшого ефекту від фінансово-господарської діяльності, але і просто вижити на ринку. Зміни стосуються одночасно виробничого процесу й нової організації діяльності.
Сьогодні найбільш успішною стратегією стає створення таких переваг, які забезпечують соціальну відповідальність бізнесу. В даний час в нашій країні реальну активність в області соціальної відповідальності проявляють лише деякі великі підприємства, освідомлюючи значущість цієї роботи для свого стратегічного розвитку, підвищення іміджу в суспільстві та успішної взаємодії із західними партнерами.
Система соціальної відповідальності, основними учасниками якої є бізнес, держава і суспільство, фактично не сформована, механізми, що використовуються для її консолідації не в змозі забезпечити міцність і ефективність даного альянсу. Саме тому об’єктивна оцінка ефективності соціальної значущості діяльності підприємств стала необхідністю. Основною причиною є необхідність участі бізнесу в соціально-економічних реформах, спрямованих на вирішення актуальних для суспільства проблем: бідності, безпеки, злочинності, корупції, що допоможе підприємствам збудувати систему збалансованих відносин з владою.
Такий підхід організації діяльності досягається при застосуванні соціального аудиту, який виражається в специфічній формі аналізу, ревізії умов соціального середовища підприємства з метою виявлення чинників соціального ризику і здійснення пропозицій щодо їх зниження [1; 2]. І лише за допомогою конкуренції суб’єкти господарювання усвідомлюють: соціальний аудит забезпечить раннє виявлення проблем в середовищі постійно зростаючих глобальних змін. Виходячи з цього, вітчизняні підприємства будуть змушені освоювати і впроваджувати новітні моделі управління, такі як соціалізація бізнесу та його інтерпретація за допомогою соціального аудиту.
Такий менеджмент є новітнім, проте швидко розповсюджується в світовій практиці. Вітчизняним господарюючим суб’єктам необхідно вивчати і впроваджувати досвід зарубіжних партнерів, паралельно розвиваючи його регіональну специфіку. Все це свідчить про те, що сьогодні в центрі уваги опинилися процеси організаційного менеджменту – процеси формування організації і управління підприємством через створення нової стратегії з врахування соціальної активності бізнесу.
До сьогодні стратегія організації бізнесу передбачала оптимальне планування матеріальних і фінансових ресурсів. Проте нині на ефективне управління впливає й організація діяльності, яка повинна діяти системно з врахуванням факторів соціального ризику та бути прозорою на всіх рівнях. Інакше рішення ухвалюються в умовах невизначеності і заплановані цілі не досягаються. Саме тому чітке розуміння існуючої організації діяльності підприємства та його бізнес процесів, їх моделювання в напрямі соціальної відповідальності бізнесу дозволить уникнути впливу негативних чинників на функціонування господарюючого суб’єкта та розширити управлінські можливості.
Створюючи бізнес-модель підприємства, необхідно формувати базу знань про її стратегію, цілі, структуру, ресурси, процеси, соціальну спрямованість та інші об’єкти управління. Наявність цілісної бізнес-моделі дозволить оперативно і наочно отримувати інформацію про ефективність діяльності підприємства та дасть змогу оперативно приймати управлінські рішення. При цьому проведення публічного соціального аудиту діяльності підприємства допомагає створювати і підтримувати конкурентну перевагу та має економічне підґрунтя. Тобто, якщо до недавнього часу зв’язок між організацією діяльності з соціальною його спрямованістю та успіхом не був точно встановлений, то за останніх 10 років відбулися значні зміни як в самій економіці, так і в кожному окремому суб’єкті господарювання. Корисність застосування такого підходу доведена самим життям – успіхом підприємств, які реально їх запровадили.
Отже, сьогодні мова вже йде не про те, чи потрібно моделювати бізнес з соціальною складовою, а про те, як і в якому обсязі це робити. У зв’язку з переходом господарюючого суб’єкта на новий якісний рівень організація його діяльності неможлива без врахування впливу соціального аудиту, який передбачає комплексний аналіз чинників соціального ризику та формування пропозицій щодо їх зниження.
На підставі викладеного вище ми маємо можливість виявити чинники впливу соціального аудиту на етапі організації діяльності. А ними є: а) диверсифікаціяструктур виробничої діяльності; б) зростання корпоратизації діяльності; в) віртуалізація господарюючих суб’єктів, г) зростання інноваційної діяльності.
Вивчення впливу кожного з чинників дозволить підприємству не тільки забезпечити соціальну відповідальність бізнесу, а й зберегти конкуренті переваги на ринку.
Список використаних джерел:
1. Калініна К. В. Теоретичні аспекти залучення соціальних інвестицій для розвитку територіальних громад [Електронний ресурс] / Калініна К. В. // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2012. – № 14 (185). – Ч. 1. – Режим доступу: http://www. archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc.../ ВЕСТНИК14_185_Ч1_2012.pdf
2. Одегов Ю. Г. Аудит и контроллинг персонала: учебник / Ю. Г. Одегов, Т. В. Никонова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. Альфа-пресс, 2010. – 672 с.