К. е. н. Марушко Н. С.

Львівський державний університет внутрішніх справ, Україна

СОЦІАЛЬНИЙ АУДИТ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В умовах зростаючої невизначеності впливу зовнішнього середовища на функціонування господарюючих суб’єктів важливе значення має процес прий­няття управлінських рішень з урахуванням соціальних і екологічних наслідків. Існуюча інфраструктура національної економіки загострює проблему безро­біт­тя, соціального і екологічного неблагополуччя цілих регіонів. В той же час практичний досвід показує, що від ефективності управлінських рішень, прий­нятих в умовах ризику, особливо в період реформування, багато в чому зале­жить не тільки стійке функціонування підприємств, а й організація їх діяльності.

Головною характерною ознакою сучасного управління підприємством ста­ли постійні зміни, обумовлені змінами зовнішнього середовища, яке стало надзвичайно динамічним. Мета таких змін – не тільки досягнути більшого ефекту від фінансово-господарської діяльності, але і просто вижити на ринку. Зміни стосуються одночасно виробничого процесу й нової організації діяльності.

Сьогодні найбільш успішною стратегією стає створення таких переваг, які забезпечують соціальну відповідальність бізнесу. В даний час в нашій країні реальну активність в області соціальної відповідальності проявляють лише деякі великі підприємства, освідомлюючи значущість цієї роботи для свого стратегічного розвитку, підвищення іміджу в суспільстві та успішної взаємодії із західними партнерами.

Система соціальної відповідальності, основними учасниками якої є бізнес, держава і суспільство, фактично не сформована, механізми, що використо­вуються для її консолідації не в змозі забезпечити міцність і ефективність даного альянсу. Саме тому об’єктивна оцінка ефективності соціальної значу­щості діяльності підприємств стала необхідністю. Основною причиною є необ­хідність участі бізнесу в соціально-економічних реформах, спрямованих на вирішення актуальних для суспільства проблем: бідності, безпеки, злочинності, корупції, що допоможе підприємствам збудувати систему збалансованих від­носин з владою.

Такий підхід організації діяльності досягається при застосуванні соціаль­ного аудиту, який виражається в специфічній формі аналізу, ревізії умов со­ціального середовища підприємства з метою виявлення чинників соціального ризику і здійснення пропозицій щодо їх зниження [1; 2]. І лише за допомогою конкуренції суб’єкти господарювання усвідомлюють: соціальний аудит забез­печить раннє виявлення проблем в середовищі постійно зростаючих глобальних змін. Виходячи з цього, вітчизняні підприємства будуть змушені освоювати і впроваджувати новітні моделі управління, такі як соціалізація бізнесу та його інтерпретація за допомогою соціального аудиту.

Такий менеджмент є новітнім, проте швидко розповсюджується в світовій практиці. Вітчизняним господарюючим суб’єктам необхідно вивчати і впрова­джувати досвід зарубіжних партнерів, паралельно розвиваючи його регіональну специфіку. Все це свідчить про те, що сьогодні в центрі уваги опинилися процеси організаційного менеджменту – процеси формування організації і уп­рав­ління підприємством через створення нової стратегії з врахування соціальної активності бізнесу.

До сьогодні стратегія організації бізнесу передбачала оптимальне плану­вання матеріальних і фінансових ресурсів. Проте нині на ефективне управління впливає й організація діяльності, яка повинна діяти системно з врахуванням факторів соціального ризику та бути прозорою на всіх рівнях. Інакше рішення ухвалюються в умовах невизначеності і заплановані цілі не досягаються. Саме тому чітке розуміння існуючої організації діяльності підприємства та його бізнес процесів, їх моделювання в напрямі соціальної відповідальності бізнесу дозволить уникнути впливу негативних чинників на функціонування господа­рюючого суб’єкта та розширити управлінські можливості.

Створюючи бізнес-модель підприємства, необхідно формувати базу знань про її стратегію, цілі, структуру, ресурси, процеси, соціальну спрямованість та інші об’єкти управління. Наявність цілісної бізнес-моделі дозволить оператив­но і наочно отримувати інформацію про ефективність діяльності підприємства та дасть змогу оперативно приймати управлінські рішення. При цьому прове­дення публічного соціального аудиту діяльності підприємства допомагає ство­рю­вати і підтримувати конкурентну перевагу та має економічне підґрунтя. Тобто, якщо до недавнього часу зв’язок між організацією діяльності з соціаль­ною його спрямованістю та успіхом не був точно встановлений, то за останніх 10 років відбулися значні зміни як в самій економіці, так і в кожному окремому суб’єкті господарювання. Корисність застосування такого підходу доведена са­мим життям – успіхом підприємств, які реально їх запровадили.

Отже, сьогодні мова вже йде не про те, чи потрібно моделювати бізнес з соціальною складовою, а про те, як і в якому обсязі це робити. У зв’язку з переходом господарюючого суб’єкта на новий якісний рівень організація його діяльності неможлива без врахування впливу соціального аудиту, який перед­бачає комплексний аналіз чинників соціального ризику та формування про­позицій щодо їх зниження.

На підставі викладеного вище ми маємо можливість виявити чинники впливу соціального аудиту на етапі організації діяльності. А ними є: а) дивер­сифікаціяструктур виробничої діяльності; б) зростання корпоратизації діяль­ності; в) віртуалізація господарюючих суб’єктів, г) зростання інноваційної діяльності.

Вивчення впливу кожного з чинників дозволить підприємству не тільки забезпечити соціальну відповідальність бізнесу, а й зберегти конкуренті пере­ваги на ринку.

Список використаних джерел:

1. Калініна К. В. Теоретичні аспекти залучення соціальних інвестицій для розвитку тери­торіальних громад [Електронний ресурс] / Калініна К. В. // Вісник Східноукраїн­ського національного університету імені Володимира Даля. – 2012. – № 14 (185). – Ч. 1. – Режим доступу: http://www. archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc.../ ВЕСТНИК14_185_Ч1_2012.pdf

2. Одегов Ю. Г. Аудит и контроллинг персонала: учебник / Ю. Г. Одегов, Т. В. Никонова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. Альфа-пресс, 2010. – 672 с.