Свіцка С. Б.

Подільський аграрно-технічний університет, м. Каменець-Подільський, Україна

ЧИННИКИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансове оздоровлення підприємства залежить від його фінансових ресурсів і визначається фінансовими відносинами, які виявляються в грошовій формі між державними органами управління, підприємствами, а також іншими елементами фінансової системи. При цьому діапазон їх коливання є значно вуж­чим за грошові відносини, що охоплюють всі сфери суспільства. На відміну від товарно-грошових відносин у фінансових відносинах немає зустрічного пе­реміщення матеріальних цінностей, оскільки повернення грошей відбувається без відповідного товарного еквівалента, що ускладнює контроль фінансового стану підприємства.

В основі аналізу фінансового оздоровлення підприємства лежить роз­ра­хунок ключових параметрів, що визначають показники прибутків і збитків, змі­ни в структурі активів і пасивів, розрахунків з дебіторами і кредиторами. Діюча система аналізу фінансового оздоровлення підприємства [1] оцінює його поточ­ний фінансовий стан і проектує його на найближчу перспективу, як правило, в не­змінному вигляді, не враховуючи можливі варіанти його стратегічного роз­витку. При цьому використовуються наступні види (загальні методи) аналізу:

- горизонтальний аналіз, що є порівнянням кожної позиції плану (прог­рами) з попереднім періодом;

- трендовий аналіз, який порівнює кожну позицію плану з рядом по­передніх періодів і встановлює основну тенденцію динаміки показників;

- вертикальний аналіз, тобто структурний аналіз підсумкових фінансових показників діяльності підприємства в звітному періоді, який визначає пропорції між показниками і виявляє їх вплив на загальний результат.

- порівняльний аналіз, який оперує просторовими характеристиками фі­нан­сових результатів і ґрунтується на аналізі показників звітності за окремимипоказниками підприємства, його дочірніх підприємств, підрозділів;

- факторний аналіз, який ґрунтується на детермінованих або стохастичних прийомах дослідження і встановлює вплив окремих факторів, що є причинами формування результуючого показника.

Поряд з позитивними характеристиками зазначених видів аналізу можна виділити їх вузькі місця. Так, хоча на основі трендового аналізу формуються можливі значення аналізованих показників в майбутньому, проте збереження умов минулих тенденцій зазвичай не відбувається і тому використання трен­дового аналізу не завжди обґрунтоване при розробці стратегії фінансового оз­доровлення підприємства. Обмеженість вертикального аналізу полягає в тому, що він показує лише структурне співвідношення окремих показників і не вказує допустимі межі їх варіацій, які є одними з ключових моментів при аналізі фі­нансового оздоровлення підприємства. Слабкою стороною порівняльного ана­лі­зу є складність (а іноді і неможливість) вибору об'єкту для порівняння, а також те, що для кожного підприємства існує своя специфіка ідеальних фінансових результатів, яка визначається цілями його створення і умовами функціону­ван­ня, що не враховується в рамках порівняльного аналізу. У моделях факторного аналізу не відображається пріоритетність факторної залежності показників і змі­на динаміки фінансових пріоритетів в часі, швидкість яких впливає на фі­нансове оздоровлення підприємства частіше, ніж причинно-наслідкові зв'язки факторних і результуючих ознак, що склалися в попередніх періодах. Слабкою стороною факторного аналізу фінансового оздоровлення підприємства є те, що він не враховує даних пріоритетів. Будь-яке підприємство є відкритою еконо­мічною системою і здійснює свою виробничо-господарську діяльність в сис­темному оточенні, яке складається з мікро- і макросередовища. Для того, щоб зберігати свої позиції і розвиватися в умовах ринкової економіки підприємство повинне володіти внутрішньою стійкістю і здатністю адаптуватися до змін в рин­ковому середовищі (на мікро- і макрорівнях) [2]. При цьому мікросередовище підприємства визначається чинниками, які мають відношення до споживачів, постачальників, посередників, потоків руху товару, виробничим циклом, взає­минами менеджменту і власників і т. д. У свою чергу макросередовище вклю­чає множину чинників, чия дія на підприємство може виявлятися як безпосередньо, так і опосередковано (через мікросередовище). Чинники макросередовища вклю­чають: демографічні, соціально-культурні, політичні і ін.

Аналогічно діленню інформаційно-економічного середовища на мікро- і макро­середовище, чинники фінансового оздоровлення підприємства можна розділити на дві групи: внутрішні (залежать від самого підприємства, ре­зуль­татів його виробничої діяльності, якості продукції, що випускається, частки рин­ку і т. д.) і зовнішні (визначаються станом економіки в цілому, розвине­ністю ринкової інфраструктури, ступенем розвиненості галузі, в якій діє під­приємство, податковою системою і іншими макроекономічними показниками). Логіка організації аналізу фінансового оздоровлення підприємства перед­ба­чає її побудову з врахуванням двох взаємопов’язуючих чинників: дохідність і ризик, які в свою чергу поділяються на зовнішні та внутрішні. Це дозволяє запро­по­нувати наступну структуру чинників фінансового оздоровлення під­приємств (рис. 1).

Поглиблений аналіз чинників дохідності підприємства є важливим на всіх рівнях управління: стратегічному, тактичному та оперативному. Разом з тим, дохідність формує стратегічних розвиток підприємства, що визначає напрями і черговість формування економічного потенціалу підприємства, розвитку йогоефективної фінансово-господарської діяльності.

Процес прийняття управлінських рішень завжди відбувається в умовах невизначеності і ризику, оскільки будь-які прогнози містять елементи ризику, які необхідно враховувати при всіх видах аналізу фінансового оздоровлення підприємства.

Зі збільшенням рівня ризику зростає загроза втрати фінансової стійкості й банкрутства підприємства.

Рис. 1. Сукупність чинників фінансового оздоровлення підприємства

Як економічна категорія ризик означає імовірність виникнення неперед­бачуваних втрат (зменшення або повна втрата прибутку, недоотримання за­пла­нованих доходів, виникнення непередбачуваних витрат, втрата частини доходів або всього власного капіталу) в ситуації невизначеності умов фінансово-гос­подарської діяльності. Найбільш поширеними на сьогодні є фінансові ризики підприємств, зумовлені нераціональною структурою капіталу підприємства, завищеною часткою позикових коштів, що в умовах падіння попиту на про­дукцію і зниження рентабельності діяльності може призвести до фінансової кризи і навіть банкрутства. Цей ризик є найнебезпечнішим з погляду можливих руйнівних наслідків для власників капіталу.

Дослідження впливу кожного з зазначених чинників забезпечить під­приємству фінансову стійкість і здатність до адаптації та змін в ринковому середовищі.

Список використаних джерел:

1. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплато­спроможних підприємств та організацій. Затверджена наказом Агентства з питань бан­крутства підприємств та організацій від 27.06.97 № 81 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www .portal.rada.gov.ua.

2. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навч. посіб. / [А. М. Штан ­грет, В. В. Шля ­хетко, О. Б. Волович, І. В. Зубрей ]. – Львів: УАД, 2010. – 338 с.