Андрейшина Н. Б.
ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна
ПРИНЦИПИ ТА ЕТАПИ МОДЕЛЮВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ ПІДПРИЄМСТВА
Для ринку України з його нестійкою структурою актуальним є моделювання попиту на продукцію підприємства. За побудованою моделлю можна, як проводити аналіз попиту за даний період, так і прогнозувати попит на наступний період. Вміння розробляти точний прогноз є фактором, який визначає успіх підприємства, при чому, чим вище рівень нестабільності попиту, тим точніше має бути прогноз. На даний час не існує надійної кількісної оцінки найсуттєвіших факторів, які впливають на попит. Кількісне оцінювання попиту ускладнено через відсутність концепції, яка адекватно описує закономірності його виникнення та трансформації в умовах становлення ринкових відносин.
Проблемам моделювання попиту присвячені труди видатних науковців Р. Дж. Аллена, Л. Вальраса, Ж. Дебре, К. Ерроу, А. Маршалла, П. Самуэльсона, Дж. Р. Хікса та ін. Основні питання, які знаходилися в центрі їх уваги – аналіз поведінки споживачів, дослідження факторів, які впливають на попит, дослідження категорій попиту, пропозиції, ціни і доходів [1].
Ціллю моделювання попиту є розробка стратегії поведінки підприємства на ринку та її оперативне коригування зі зміною кон’юнктури ринку. Будемо розглядати попит як представлену на ринку потребу в товарах і послугах, яка дорівнює величині наявних у населення грошових коштів. Обсяг попиту формується з поточних доходів та грошових заощаджень за минулі періоди [2]. Для дослідження динаміки обсягу та структури грошових доходів населення на придбання товарів і послуг використовуються різні способи моделювання попиту. Серед факторів, які впливають на попит і можуть бути введені в модель, можна виділити ціну товару, дохід споживача, наявність субститутів, уподобання споживача та ін.
Багатофакторний аналіз попиту здійснюється із застосуванням методів математичної статистики. Модель попиту представляється регресійною функцієюy=f(x1,x2,…,xn), де y – величина попиту на товар, x1,x2,…,xn – фактори, які формують попит [3].
Процес моделювання попиту можна розбити на п’ять етапів. На першому етапі визначають фактори, які будуть включені в модель, вони мають відображати найсуттєвіші особливості модельованого процесу, і їх кількісні характеристики мають бути приведені до співставимого виду за одиницями виміру, цінами, часом реєстрації, методологією розрахунку. Найсуттєвішим фактором, який визначає структуру попиту є дохід, при однаковому рівні доходу, в залежності від соціального та професійного складу груп населення структура попиту буде різною. Попит на кожний товар залежить від специфічних факторів, тому багатофакторні моделі попиту будуються диференційовано, тобто для різних товарів в модель вводяться різні аргументи.
На другому етапі встановлюється математична залежність між величиною попиту та факторами, які його обумовлюють. На практиці найчастіше використовуються наступні залежності:
- лінійна ,
- степенева ,
- показникова .
Знаходження параметрів регресійної моделі, перевірка її точності та адекватності проводиться на третьому етапі. Для знаходження параметрів моделі існує низка методів, найбільш часто використовуваним є метод найменших квадратів. Для оцінки точності розраховується, наприклад, середньо відносна помилка апроксимації та середньо квадратичне відхилення. Модель вважають адекватною, якщо вона вірно відображає систематичні компоненти динамічного ряду. Ця вимога еквівалентна вимозі, щоб залишкова компонента задовольняла властивостям випадкової компоненти часового ряду:
- випадковість коливань рівнів залишкової послідовності;
- відповідність розподілу випадкової компоненти нормальному закону розподілу;
- рівність математичного очікування випадкової компоненти нулю;
- незалежність значень рівнів випадкової компоненти.
При моделюванні попиту мається на увазі адекватність не взагалі, а за тими властивостям моделі, які вважаються найбільш суттєвими для дослідження.
На четвертому етапі, здійснюється прогноз попиту шляхом підстановки прогнозних значень факторів, врахованих у моделі, в розраховане рівняння регресії. Проводиться оцінка вірогідності, обґрунтованості (верифікації) прогнозу.
На заключному, п’ятому етапі виробляються рекомендації щодо управлінських рішень на основі аналізу побудованої моделі.
Точність виявлених тенденцій попиту і його прогнозу у великій мірі залежить від інформаційної бази розрахунків, а також інтуїції і досвіду дослідника. В якості інформаційної бази можуть служити дані статистики товарообігу і інші джерела загальних народногосподарських статистичних показників, матеріали вибіркових обстежень сімейних бюджетів.
Математичне моделювання попиту на відміну від інтуїтивних моделей та методів дозволяє виявити кількісні явища та взаємозв’язки між факторами для конкретної групи товарів, але математичні методи є продовженням економічного аналізу. Кінцевий результат в першу чергу залежить від вибору базисного періоду, відбору факторів, ступеня стійкості ринку. Моделювання попиту дозволяє врахувати загальноекономічні тенденції розвитку, кон’юнктуру ринків збуту, а також ринкові обмеження, які накладаються такими факторами, як платоспроможність споживачів і ліквідність форм оплати.
Список використаних джерел:
1. Вітлінський В. В. Моделювання економіки: навч. посіб. / В. В. Вітлінський. – К.: КНЕУ, 2003. – 408 с.
2. Власов М. П. Моделирование экономических процессов / М. П. Власов, П. Д. Шимко. – Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 409 с.
3. Багриновский К. А. Экономико-математические методы и модели (микроэкономика) / К. А. Багриновский, В. М. Матюшок. – М., 1999. – 184 с.