Бабенко Т. В.

Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна

ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КОЛЕКТИВІ

Соціально-психологічний клімат – якісний аспект міжособистісних стосун­ків, що виявляється у сукупності внутрішніх (психологічних) умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості у групі.

Якість і продуктивність праці в колективі підприємства залежать не тільки від організації діяльності, оснащеності, умов, а й від рівня групового розвитку, міжособистісних стосунків, психологічної сумісності, згуртованості, стилю ке­рів­ництва. Часто високі результати забезпечують товариська взаємодопомога, дружелюбність, взаємовиручка, переважання позитивних емоцій, простота у взає­­ми­нах тощо.

Характер соціально-психологічного клімату в цілому залежить від рівня групового розвитку.

Між станом клімату розвинутого колективу і ефективністю спільної діяль­ності її членів, згуртованістю існує позитивний зв’язок. Оптимальне управління діяльністю і кліматом в будь-якому колективі потребує спеціальних знань та вмінь від керуючого складу.

Як спеціальні заходи при формуванні оптимального соціально-психоло­гічного клімату варто застосувати:

– науково обґрунтований підбір, навчання та періодична атестація керую­чого складу;

– комплектування первинних колективів з врахуванням психологічної сумісності;

– застосування соціально-психологічних методів, сприяючих виробленню у членів колективу навичок ефективного взаєморозуміння і взаємодії.

Для підвищення ефективності впливу соціально-психологічного клімату в колективі необхідно враховувати такі чинники:

– соціально-психологічний клімат суспільства (макроклімат). Основні його елементи працівники засвоюють не тільки у процесі виробничої діяльності, а й у ін­шихсферах життєдіяльності;

– умови життєдіяльності (територіальне розташування, специфіка діяль­ності та ін.);

– суспільна думка, психологічний вплив, наслідування тощо;

– вплив особливостей групової динаміки.

Сприятливий соціально-психологічний клімат у трудовому колективі гос­по­дарства можуть забезпечити такі чинники:

1. Наявність у колективі спеціалістів різних рівнів професійної майстер­нос­ті. Це дає змогу працівникам – початківцям бачити свою професійну перс­пективу, а висококваліфікованим – відчувати повагу молодих. Сукупно це сприяє підвищенню задоволеності з обох сторін.

2. Чисельність групи. Найоптимальніше, якщо група об’єднує три–дев’ять осіб. Якщо вона занадто мала (до трьох осіб), це породжує занепокоєність із приводу персональної відповідальності за прийняті рішення. Зі збільшенням чи­сельності групи ефективність роботи кожного може зростати (до певної межі) за рахунок взаємодії. Також необхідно регулювати у групі кількість пра­цівників з різними мотивами трудової діяльності.

3. Час спільної трудової діяльності. Цей показник тісно пов’язаний з фор­муванням традицій, стійких норм поведінки, що відчутно впливає на згурто­ваність, організованість колективу. Водночас він може утруднювати процес адаптації в колективі молодих працівників.

4. Статево-вікова структура групи. Оптимальна модель прийнятного соціаль­но-психологічного клімату в організації передбачає відмінності щодо віку, життє­вого досвіду, повагу до старших, підвищену увагу до жінок, допомогу молодим тощо.

5. Наявність неформальної структури в колективі. Нерідко у групі фор­муєть­ся неформальна структура, яка має своїх лідерів. Перебування неформаль­них лідерів в опозиції до формального керівництва різко погіршує клімат у ко­лек­­тиві, породжує конфлікти. Тому необхідно дбати про те, щоб формальна структура накладалася на неформальну, тобто щоб офіційний керівник був лідером у всьому.

6. Автономність, ступінь ізольованості групи. Для поліпшення психоло­гічного клімату доцільно виходити за групові відносини, налагоджувати контакти з іншими колективами, групами.

7. Психологічна сумісність членів групи. Йдеться передусім про групову сумісність, яка є соціально-психологічним показником згуртованості групи, забезпечує безконфліктне спілкування, узгодження індивідуальних дій в умовах спільної діяльності.

В основі методики визначення соціально-психологічного клімату в колек­тиві лежить специфічний вид опитування, в якому приймають участь всі члени того чи іншого колективу.

Кожному з них надається перелік тверджень, що характеризують найбільш важливу поведінку і відносини, які повинні бути присутні в ідеальному колек­тиві.

Процедура опитування може проводитися і по іншому: дослідник зачитує всі судження по черзі, а кожний учасник опитування проставляє на чистому листі паперу, номера тих суджень, які на його думку, притаманні всім або більшості колективу.

Якість соціально-психологічного клімату в колективі визначає відношення керівника до суспільства в цілому, до своєї організації і до кожної людини окремо.

Якщо в його розумінні людина представляється як ресурс, сировинна і ви­робнича база, то такий підхід не дасть належного результату, в процесі уп­равління виникне перекіс і недолік або перерахунок ресурсів для виконання конкретної задачі.